Замість пам’ятника – пивний намет
Пивні намети із настанням тепла виростають на вулицях міста як гриби після дощу. Власники пивних не гребують ніякими місцями: хоч посеред парку, хоч у сквері – аби було достатньо території під намет. У фотооб’єктив “Гречки” потрапила одна із таких наметових кафешок. Вона, в принципі, нічим особливим не відрізняється від собі подібних, якби не одне “але”. Поставили її просто біля місця, де мав би бути пам’ятник жертвам Голодомору (бетонна споруда на Набережній – то мав бути пам’ятник жертвам Голодомору). Пивний намет розмістився прямо на доріжці, яка до цього недобудованого пам’ятника веде.
Трохи історії. Цей пам’ятник жертвам Голодомору вирішили спорудити пару років тому. Але дискусії щодо зведення подібного пам’ятного розпочалися ще в середині 90-х років минулого століття. Частина осіб небайдужих – представників різних громадських організацій – схилялися до того, щоб встановити пам’ятник на Фортечних валах. Інші, аргументуючи тим, що там його ніхто не побачить, пропонували Набережну. Тим більше, що там уже стоять пам’ятники чорнобильцям та воїнам-інтернаціоналістам. Тоді все ж було обрано Вали, а хрест, що там спорудили, мав бути всього-навсього позначкою, на місці якої зведуть пам’ятник. Але минули роки, а хрест лишився стояти. Лише за часи попередньої влади його оновили – поставили більшого хреста. Тепер до нього приходять кіровоградці вшанувати жертв Голодомору – і буває, що просто так, без пафосу та участі офіційних представників.
Натомість ідею пам’ятника на Набережній активізували “згори”, звідти ж контролювався і процес його спорудження. Відповідно, з настанням кризи, а може, і з інших причин, спорудження пам’ятника загальмувалося ледь не на самому початку. Встигли облаштувати місце і поставити величезну бетонну штуковину. На тому все заглохло. А, між іншим, на встановлення пам’ятника виділили – ні багато, ні мало – 400 тис.грн.! І сталося це 6 червня 2008 року на 16 сесії облради, про що “Гречка” прочитала в номері “Украина-Центр” (в інших друкованих джерелах згадки знайти не вдалося). Усього ж пам’ятник мав обійтися в 1 млн.200 тис.грн. Про те, як цей пам’ятник мав виглядати, можна прочитати в тій-таки газеті. То що сталося з цими грошима? Сьогодні на цьому місці стоїть пивний намет. Один із його працівників на запитання “Гречки”, чи не турбує їх таке сусідство, відповів зустрічним питанням: “А ви думаєте, його добудують? Гроші ж усі розкрали. Крім того, ніхто ж не знає, що саме це мав бути за пам’ятник”. Що тут скажеш. Далі – фото без коментарів.
Маргарита Димитрова, фото: Валерій Лебідь
