Поселення із Кіровоградщини ввійшло в ТОП локації, з яких росіяни найбільше викрали історичних знахідок

17:23, 21 Вересня, 2023
0a7aa4ce8e1cba48

Поселення із Кіровоградщини увійшло у ТОП-12 локацій, з яких росіяни вивезли найбільше історичних знахідок, які нині зберігаються у Державному історичному музеї Росії. Загалом із поселення Успенка у різні періоди історії Росія забрала 2258 знахідок, датованих ІІІ століттям.

Про це йдеться у дослідженні видання “Texty.org”. Загалом в онлайн-колекціях Ермітажу та Державного історичного музею Росії виявили 110 тисяч археологічних знахідок, які в різні історичні періоди було вивезено з території сучасної України до Росії. Здебільшого їх вивозили до Росії до проголошення Незалежності, хоча є й винятки.

Більшість артефактів – це частини давньої кераміки, знарядь праці тощо. Проте є і справжні неоціненні коштовності з золота та дорогоцінних каменів.

“Вивезені знахідки покликані продемонструвати не тільки міфічний зв’язок сучасної Росії з Руссю, а й глибоке історичне коріння росіян, які намагаються привласнити навіть прадавню історію України, епоху палеоліту, трипільську культуру, античну та скіфську добу”, – наголошують у матеріалі.

ТОП-12 локацій, знахідки із яких знаходяться у Державному історичному музеї Росії:

  • Херсонес (Крим) — 12 065 знахідок;
  • Вишгород (Київська обл.) — 7678 знахідок;
  • Судак (Крим) — 7199 знахідок;
  • багатошарові стоянки Заміль-Коба (Крим) — 4570 знахідок;
  • Пушкарівське городище (Чернігівська обл.) — 4135 знахідок;
  • Верхній Салтів (Харківська обл.) — 2972 знахідок;
  • городище Бакла (Крим) — 2775 знахідок;
  • стоянка Таш-Аїр (Крим) — 2567 знахідок;
  • Неаполь Скіфський (сучасний Сімферополь) — 2559 знахідок;
  • поселення Успенка (Кіровоградська обл.) — 2258 знахідок;
  • Кам’янське городище (Запорізька обл.) — 1991 знахідок;
  • Володимирівка (Черкаська обл.) — 1987 знахідок.

top desktop

ТОП-10 локацій, знахідки із яких знаходяться в “Ермітажі”:

  • Пантікапей (Керч та околиці) — 6917 знахідок;
  • острів Березань (Миколаївська обл.) — 6340 знахідок;
  • Мірмекій (біля Керчі) — 3718 знахідок;
  • Німфей (Керч) — 3311 знахідок;
  • Немирівське скіфське городище (Вінницька обл.) — 3204 знахідок;
  • стоянка Стінка (Буковина) — 1837 знахідок;
  • поселення біля с. Городище (Хмельницька обл.) — 1270 знахідок;
  • Красноставка (Черкаська обл.) — 504 знахідок;
  • стоянка біля ур. Кишлянський Яр (Буковина) — 415 знахідок;
  • кургани біля с. Журівка (Миколаївська обл.) — 366 знахідок.

У дослідженні говорять, що масштаби вивезеного до Росії впродовж століть неможливо осягнути. Це й унікальні археологічні знахідки, й рукописи, і стародруки, й мистецькі твори, і старожитності, й церковні та козацькі реліквії, і зброя. Імовірно, ідеться про сотні й сотні тисяч експонатів.

Єдиного реєстру музейних цінностей, викрадених Росією з України від 2014 року й досі, немає. Судячи з публічних заяв, Мінкульт якусь роботу здійснює, але її результати поки що невідомі.

Є окремі свідчення, окремі ініціативи з відстеження слідів окремих експонатів з окремих регіонів, але єдиної цілісної картини досі немає.

Довідково:

Успе́нка (у минулому — Тахтієвка, Плахтієвка, Бутівський шанець, Зимунь, Земунь) — село в Україні, в Онуфріївській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Колишній центр Успенської сільської ради. Населення становить 947 особи.

Є припущення, що поселення існувало ще до Хмельниччини, під назвою слобода Бонча, яка згадується в актах з 1645 року (Бонча — шляхетський герб осадника-засновника лівобережних Поток Валеріана Бонецького).

Село Успенка (Плахтіївка, Земун) засноване у 1696 році переселенцями з Волині. Початково мало назву Плахтіївка, яка скоріше за все походить від назви села, звідки переселялися. До 1752 року перебувало у складі Келебердянської сотні Полтавського полку. З утворенням Нової Сербії перейменовано на Земун (на той час передмістя Белграда, зараз частина цього міста). Інші назви села того часу: «Бутівський шанець», «Зимунь», «Земунь». В селі розміщувалася 5 рота новосербського Пандурського полку. Після розформування Нової Сербії у 1764 році назву Плахтіївка було повернено. Але у 1826 в селі відбулося повстання проти введення військового поселення і всіх жителів було переселено в Бессарабію, де нині є село Плахтіївка Саратського району Одеської області. У 1830 році село було знову заселене, але відтоді отримало назву Успенка, що походить від назви Успенської церкви, збудованої в селі у 1744 році.

Детальніше про результати дослідження читайте тут.

 

Останні новини по темі

На щиті: громади на Кіровоградщині повідомили про загибель захисників

geroy copy
321

Вимагав неіснуючий борг: у Кропивницькому судитимуть чоловіка

Читайте також

Учні Новомиргородської спеціальної школи Кіровоградської обласної ради відзначили День Святого ...

19:18, 6 Грудня, 2023

У Кропивницькому сьогодні, 6 грудня, з нагоди Дня Збройних сил України і Дня Святого Миколая, відбулось ...

16:36, 6 Грудня, 2023

У Дитячо-юнацькій спортивій школі № 2 у Кропивницькому стартував набір дітей на безкоштовне навчання ...

16:33, 6 Грудня, 2023