Безхозні греблі? Чому прокуратура судиться з громадами на Кіровоградщині щодо гідроспоруд
На Кіровоградщині суди ухвалили три рішення щодо гідротехнічних споруд у Новопразькій і Новомиргородській громадах. Ідеться про об’єкти, власників яких не встановили, хоча вони розташовані на землях комунальної власності. Як у суді обґрунтували рішення і чому прокуратура позивається щодо гребель до громад — розповідає «Гречка».
Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень, коментар начальниці відділу представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури Анастасія Залюбовська для «Гречки».
Новопразька громада: два рішення щодо ставків
Кіровоградський окружний адміністративний суд 7 квітня 2026 року задовольнив два позови Олександрійської окружної прокуратури до Новопразької селищної ради.
Перше рішення стосується гідротехнічної споруди на русловому ставку річки Вакурина площею 16,9288 гектара. У рішенні йдеться про земляну греблю та водоскид. Суд встановив, що споруда розташована на ділянці комунальної власності, але її власник або балансоутримувач не визначений.
Як випливає з матеріалів справи, про відсутність власника у селищній раді знали ще з 2021 року. У листах до прокуратури там повідомляли, що споруду планують визнавати безхазяйною, однак коштів на технічну інвентаризацію в бюджеті немає.
Друге рішення стосується ще однієї гідроспоруди на русловому ставку річки Вакурина площею 4,0940 гектара. Там також ідеться про греблю та водоскидний колодязь, власника яких не встановили.
Суд у двох справах визнав бездіяльність Новопразької селищної ради протиправною та зобов’язав її звернутися до держреєстратора та взяти греблі на облік.
У рішеннях суд звернув увагу, що оформлення таких об’єктів у комунальну власність потрібне не лише формально. Це дає громаді можливість надалі законно вирішувати питання їх утримання, належної експлуатації та запобігання надзвичайним ситуаціям.
Новомиргородська громада: справа щодо ставка біля Костянтинівки
Того ж дня, 7 квітня, Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалив ще одне рішення — цього разу за позовом Новоукраїнської окружної прокуратури до Новомиргородської міської ради.
Ідеться про гідротехнічну споруду на ставку площею 1 гектар біля села Костянтинівка. Споруда складається з земляної насипної греблі та двох водоскидних споруд шахтного типу. Сам ставок розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3523882900:02:000:7506.
Суд встановив, що власник цієї гідроспоруди також не визначений, а отже вона фактично є безхазяйною. При цьому міська рада, попри листування з прокуратурою та повідомлення про намір оформити об’єкт, не вчинила потрібних дій, аби взяти споруду на облік.
Суд визнав бездіяльність Новомиргородської міської ради протиправною та зобов’язав її узяти греблю і водоскид на облік як безхазяйне нерухоме майно.
У всіх трьох випадках ідеться про перший етап оформлення таких об’єктів. Після взяття на облік і спливу одного року громада може звертатися до суду вже щодо передачі цього майна у комунальну власність.
Чому прокуратура судиться через греблі
Як пояснили «Гречці» начальниця відділу представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури Анастасія Залюбовська гідротехнічні споруди — це об’єкти, які регулюють рівень води у водоймах: дамби, шлюзи, водоскиди. Від їхнього стану напряму залежить безпека людей і навколишніх територій.
Є фактично два типи ситуацій, у яких вони стають проблемними.
Перше — це занедбані, безхазяйні споруди. Якщо їх не обслуговувати, вони можуть спричиняти серйозні наслідки: підтоплення житлових будинків, неконтрольоване підняття або зниження рівня води, а іноді й локальні паводки. Тобто це вже питання безпеки громад.
Друге — це випадки, коли водойму беруть в оренду для рибного господарства, але саму гідротехнічну споруду ніхто не оформлює. Фактично її використовують безкоштовно: взимку піднімають рівень води, влітку спускають для вилову риби, але при цьому не несуть відповідальності за її технічний стан і не сплачують кошти до бюджету.
«Саме тут і включаються прокурори.Прокурори Кіровоградщини звертаються до суду з позовами, щоб такі споруди офіційно визнали безхазяйними. Після цього їх беруть на облік і в подальшому передають у комунальну власність територіальних громад.
Це дає одразу кілька результатів. По-перше, громада починає контролювати технічний стан споруди і може запобігти підтопленням чи аваріям. По-друге, з’являється законний механізм передачі таких об’єктів в оренду — разом із водоймами. А це вже надходження до місцевих бюджетів», — пояснила вона.
Тобто фактично прокурори повертають громадам контроль над водними об’єктами, які роками використовувалися без відповідальності і без користі для людей.
Раніше «Гречка» розповідала, Кетрисанівська громада пообіцяла відремонтувати дамбу на Полум’янському водосховищі. Саме з цього водосховища жителі Бобринецької громади отримують питну воду. Навколо цієї дамби був конфлікт між двома громадами.
