Були людьми-титанами: у Кропивницькому відкрили меморіальну дошку братам-захисникам Владиславу та Ростиславу Бойкам
У Кропивницькому 24 лютого 2026 року відкрили меморіальну дошку на честь полеглих на війні братів Владислава та Ростислава Бойків. Вони загинули разом у перший день повномасштабного вторгнення, стримуючи наступ російської армії.
Джерела: кореспондентка «Гречки» з відкриття інформаційної дошки, сайт Кропивницької міської ради.
Що відомо про братів Бойків?
Брати Ростислав та Владислав у 2002 році брали участь у миротворчій місії ООН з розмінування території Лівану.
Захисники долучилися до Збройних сил України добровольцями — підписали контракти на службу у 2015 році.
У перший день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року — 44-річні сержант Ростислав і старший сержант Владислав Бойки загинули під час бойового зіткнення. Воїни стримували наступ російської армії поблизу населеного пункту Біловодськ на Луганщині.
Деталі відкриття меморіальної дошки
Меморіальну дошку присвячену Владиславу та Ростиславу Бойкам відкрили на фасаді Великобалківської гімназії, що в Кропивницькому.
На урочисте відкриття памʼятної дошки зібралися рідні, друзі, учні ліцею, жителі та представники влади міста, — передає кореспондентка «Гречки».
Архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк провів молебень за загиблими воїнами.
Почесне право відкрити дошку надали батькам полеглих героїв — Олені Федорівні та Петру Афанасійовичу.
«Цього дня я востаннє почула слова наших синів по телефону. Це було прощання по-християнськи: “Прощавайте, рідні. Ми вас дуже любимо. Бережіть себе. На нас іде колона танків, ми вступаємо в бій”. А потім — гул моторів і вибухи снарядів», — згадала Олена Бойко про останню розмову із синами.
Під час меморіального заходу свої спогади про братів Бойків розповіла їхня подруга дитинства Наталя Ковальчук.
«Владік і Ростік — це була завжди посмішка. Вони мали чудове почуття гумору. Влад взагалі був майстром вигадування, мав безліч ідей, тільки б сили були їх реалізовувати. Це почуття справедливості у хлопців було завжди. Вони завжди казали: “Так не правильно, так нечесно”. Вони були людьми-титанами», — розповіла вона.
Наталя Ковальчук також подякувала батькам захисників за те, що виховали їх щирими та відкритими людьми.
