Інструмент для переслідування журналістів? Як депутати з Кіровоградщини голосували за скандальний законопроєкт
Верховна Рада розглянула скандальний законопроєкт №10242, проти ухвалення якого виступили журналістські та правозахисні організації. Проєкт вже вдруге не набрав необхідної кількості голосів. Розповідаємо, як проголосували народні депутати з Кіровоградщини.
Чому журналісти виступили проти законопроєкту
Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, законопроєкт №10242 зареєстрували у листопаді 2023 року. Ним передбачаються зміни до Кримінального кодексу, зокрема посилення відповідальності під час дії воєнного стану за правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем та електронних реєстрів.
Йдеться про електронні реєстри, які містять особисті дані — наприклад, земельний кадастр, реєстр транспортних засобів, адрес, споруд, речових прав на нерухомість, юридичних осіб й ФОПів тощо.
Журналісти-розслідувачі іноді використовують інформацію з цих реєстрів, якщо вона є суспільно важливою: наприклад, про незадекларовану нерухомість у народного депутата, кількість машин у власності високопосадовця, якщо вона не відповідає його доходам тощо.
Деякі з реєстрів є публічними й у відкритому доступі, інформація ж у деяких є закритою і доступ до неї мають лише службовці.
«Якщо закон приймуть у тому вигляді, який запропонували депутати, то під час воєнного стану службовець, яка допоможе журналістам викрити корупціонера, надавши для цього дані із закритого реєстру, може отримати увʼязнення за це. А поки триватиме слідство, то зможуть слідкувати, “прослуховувати” і службовця, і журналіста, і всю редакцію», — пояснив «Гречці» журналіст-розслідувач, представник Інституту масової інформації у Кіровоградській області Павло Лісниченко.
Він додав, що у Кримінальному кодексі вже передбачена відповідальність за несанкціоновані дії з інформацією у реєстрах. Цей же проєкт закону, як стверджує журналіст, недопрацьований і в такому вигляді не має ухвалюватися.
У січні 2024 року законопроєкт №10242 прийняли за основу. У липні його виносили на голосування у другому читанні, та тоді законопроєкт не набрав необхідної кількості голосів. Тому його направили на доопрацювання.
У середу, 4 грудня 2024 року, законопроєкт винесли на повторне друге читання, проте «за» проголосували 213 народних депутатів і депутаток при мінімально необхідній кількості у 226 голосів. Тому законопроєкт №10242 знову відправили на повторне читання.
Напередодні журналісти, медійні та правозахисні організації закликали народних депутатів не підтримувати цей законопроєкт. У спільній заяві вказується, що цей проєкт передбачає кримінальну відповідальність (до 8 років позбавлення волі) за розголошення конфіденційної інформації з публічних реєстрів під час воєнного стану. Водночас в ньому не передбачено захисту для журналістів, які розголошують інформацію, яка має суспільне значення.
«Під прикриттям боротьби зі “зловживанням даними” створюється інструмент, який можуть використати для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», — йдеться у заяві.
Під спільною заявою підписалися понад двісті журналістів, редакцій та організацій.
Скандальний законопроєкт: як голосували депутати з Кіровоградщини
Під час голосування 4 грудня 2024 року за законопроєкт №10242 проголосували 213 народних обранців, проти — 13, утрималися 23 людини.
Щодо народних депутатів, обраних від Кіровоградщини, то за законопроєкт проголосували Ігор Мурдій, Юрій Кузбит, Олександр Дануца (всі троє з партії «Слуга народу»).
У коментарі «Гречці» Олександр Дануца заявив, що законопроєкт стосується службових осіб, а слова «журналісти», «засоби масової інформації» чи «медіа» у ньому немає.
«Моя позиція полягає в тому, що потрібно запровадити адекватну відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу державних реєстрів, а також незаконне розповсюдження інформації з таких реєстрів службовими особами», — пояснив він.
Він додав, що 4 грудня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримало зміни до законопроєкту в частині відповідальності за порушення. Так, «від 5 до 8 років позбавлення волі» змінили на «від 2 до 5 років позбавлення волі».
Інший обраний від Кіровоградщини нардеп Олександр Воронько (депутатська група «Відновлення України») утримався під час голосування за цей законопроєкт. Позафракційний Олесь Довгий був відсутній під час голосування.
Також законопроєкт №10242 підтримав депутат Богдан Торохтій, який родом з Кропивницького і якого виключили зі «Слуги народу» після корупційного скандалу. Депутат Олег Тарасов з Кропивницького (фракція «Слуга народу»), який є сином кропивницького бізнесмена Сергія Тарасова, був відсутній під час голосування. Нагадаємо, у березні 2024 стало відомо, що Сергія Тарасова оголосили у розшук.
Раніше «Гречка» розповідала, хто з народних депутатів з Кіровоградщини не підтримав закон про заборону релігійних організацій держави-агресорки.
