Кривдники поруч? Як на Кіровоградщині відпускають з-під арешту обвинувачених у зґвалтуванні

Нападник по сусідству? Застава для обвинуваченого у зґвалтуванні 14-річної

У 2023 році у Благовіщенській громаді 14-річна дівчина повідомила у поліцію, що місцевий 60-річний фермер вчинив проти неї насильство. 

«Обвинувачений ввів її в оману, що має намір підвезти її додому. Натомість завіз дитину до місця свого проживання та застосовуючи фізичну силу, зґвалтував», – йдеться у матеріалах слідства.

Сестра потерпілої дівчини розповіла «Гречці», що їхня родина після заяви до поліції отримувала погрози від родини обвинуваченого.

«Вони погрожували вбити всю нашу родину, якщо ми не заберемо заяву. Після розголосу погрози не повторювалися», — розповіла тоді «Гречці» родичка дівчини. 

Обвинуваченого взяли під варту на час досудового розслідування, тоді як підозрюваний просив домашнього арешту.

У грудні 2023 року слідство завершили, і справу передали до суду. Весь цей час для підозрюваного, а згодом обвинуваченого фермера утримували під вартою без альтернативи застави. Та його адвокат Олег Паіцика подавав апеляційні скарги на цей запобіжний захід і вимагав змінити його на домашній арешт з носінням електронного браслета. Під час засідання у Кропивницькому апеляційному суді, яке відбулося 7 листопада, колегія суддів залишила запобіжний захід без змін.

Та вже 9 грудня інша суддівська колегія того ж апеляційного суду ухвалила вже інше рішення. Адвокат обвинуваченого клопотав про цілодобовий домашній арешт, а прокурорка — про тримання під вартою.

Та суд вирішив продовжити тримання під вартою до 23 січня 2025 року, але з альтернативою застави у 242 240 гривень.

Як пояснила «Гречці» начальниця відділу захисту інтересів дітей обласної прокуратури Алла Мороз, це мінімально можлива сума застави у цьому випадку.

«Там сума застави коливається від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд обрав мінімальний — 80 прожиткових мінімумів», — розповіла вона.

За вимогами суду, обвинувачений після того, як його відпустять під заставу, має виконувати такі умови:

• прибувати за викликом до суду; 
• не відлучатися із населеного пункту в якому проживає чи перебуває, не отримавши дозвіл прокурора чи суду;
• повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілою, її законними представниками, свідками, як особисто, так і через третіх осіб;
• здати на зберігання свій закордонний паспорт.

Ще під час засідання прокурорка, повідомляла суд, що ферма, яка належить обвинуваченому, знаходиться поруч з будинком потерпілої і саме там офіційно зареєстроване його місце проживання, саме там відбувся злочин. У суді адвокат заявив, що обвинувачений має будинок і фактично проживає в іншому місці.

«В умовах суду щодо застави вказали, що обвинувачений не може виїжджати з населеного пункту. Проте з якого саме — незрозуміло. Чи з того, де проживає безпосередньо потерпіла і він зареєстрований, чи там, де він фактично проживає, чи інший, де він має ще якусь нерухомість», — підкреслила Алла Мороз.

При цьому суд визначив, що «стороною обвинувачення не доведено фактичними даними ризик впливу на потерпілих». І не взяв до уваги заяви потерпілої сторони про те, що обвинувачений погрожував її родині, а потім намагався «домовитися» про примирення за гроші. 

При цьому ризики, що обвинувачений може переховуватися, адже йому загрожує в’язниця, може чинити тиск на підлітку та її рідних тощо — суд зазначив як «ймовірні». Водночас врахував, що обвинувачений у зґвалтуванні підлітки чоловік перебуває під арештом на час слідства і суду майже 1 рік і 5 місяців.

«Сам факт перебування кривдника на волі є сильним стресом для постраждалої людини. В цьому випадку йому заборонено з нею спілкуватися, але вона може побачити його ось так на вулиці, по сусідству», — зауважила Алла Мороз.

Проте це рішення Кропивницького апеляційного суду не підлягає оскарженню.

На роботі з ґвалтівником? Особисте зобовʼязання для підсудного

Як розповіла «Гречці» жителька Помічнянської громади Олена С., невідомий чоловік напав на неї, побив і зґвалтував. Це сталося неподалік залізничного вокзалу.

«Я приїхала поїздом ввечері. По камерах було видно, що він ходив по вокзалу ще до прибуття поїзда, а коли я вийшла — пішов за мною. Після нападу я одразу звернулася до працівниць вокзалу, на місце викликали поліцію і медиків», — розповіла вона.

Нападника вона не знала. Але слідчі вирахували його серед місцевих жителів по зображенню з камер спостереження.

Коли слідство визначило особу нападника, то ним виявився працівник того ж підприємства, де працює й Олена.

«Ми працюємо у різних підрозділах і на роботі не перетиналися навіть. Тому я його й не впізнала», — пояснила вона.

Також на те, що обвинувачений є нападником, вказують і результати ДНК-експертизи. Під час обшуку у нього вдома знайшли одяг, який описувала постраждала. За словами Олени, поліція взяла свідчення й у місцевої мешканки, яка  у вечір нападу йшла з подругою до вокзалу, а обвинувачений переслідував їх.

«Вони зупинялися, щоб він обігнав їх, та він теж зупинявся. Так вони дійшли до вокзалу, де він вже звернув у сторону. Вона це розповіла поліції», — зазначила Олена С. 

Слідство завершили у квітні 2024 і обвинувачення за статтею частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу (згвалтування) передали до суду. Санкція статті передбачає покарання від трьох до пʼяти років.

Тоді чоловіку обрали запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт.

Через брак кадрів у місцевому суді справу перенаправили до суду в іншій громаді, і відповідно змінився прокурор. За словами Олени С., спочатку за справу взявся представник обвинувачення, через некомпетентність якого суд не обрав запобіжний захід взагалі. Вона розповіла, що коли суддя питала, чи є у когось клопотання, то він промовчав. А коли вже суддя зачитала ухвалу суду, то прокурор заявив, що має клопотання — проте прийняти його суддя після вже оголошення ухвали не могла.

Тому його замінили на іншого прокурора, проте і тут виявилися проблеми.

«Він подав клопотання про запобіжний захід… у вигляді особистого зобовʼязання. Я ж тоді у суду просила обрати йому домашній арешт. Та суд задовольнив клопотання прокурора», — розповіла жінка.

Згідно з ухвалою суду, обвинуваченому у зґвалтуванні обрали особисте зобовʼязання до 20 січня 2025 року. При цьому всі обовʼязки визначені у трьох пунктах:

• прибувати до суду за першою вимогою;
• повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
• дотримуватися заборони спілкуватися з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні.

«І тепер він прийшов на роботу, вільно ходить там. Я зверталася до керівництва, щоб щось зробили. Й інші працівниці зізнавалися мені, що бояться його й обурені тим, що йому немає запобіжної міри», — розповіла Олена С.

За її словами, обвинувачений не намагається з нею заговорити, не погрожує їй. Але чинить тиск іншим чином. Він спілкується зі спільними колегами. І розповідає, що начебто у них «були стосунки», що вона «просто мститься», і що начебто немає ніяких доказів проти нього.

«Він шкодить моїй репутації, розповідає про мене всяке. Не соромиться, не ховається. Його адвокат натякав мені на “примирення”, на “якось вирішить це питання”. Та ні, я йтиму до кінця. Мене цікавить вирок, а не гроші», — підкреслила Олена С.

При цьому вона вже писала скарги щодо того, що адвокат обвинуваченого, на її думку, ще й затягує розгляд справи. Адже суд тільки підійшов до розгляду доказів, але вже декілька разів переносився за клопотанням сторони захисту обвинуваченого.

«Такі некомпетентні прокурори, необгрунтовані рішення суду викликають у мене обурення, зменшують віру у справедливість, у чесність судової системи», — додала вона.

Відновити відчуття безпеки і справедливості

Як пояснила «Гречці» психологиня Інга Кузнєцова, людина, яка пережила напад та насильство, може втратити на певний час відчуття безпеки.

«Пережити таке — це травматично, і ця травма має багато симптомів. Зокрема і почуття, що світ небезпечний, що в будь-який момент можуть напасти. Це важке почуття», — розповіла вона.

Травматичний спогад, відчуття небезпеки у людини може спровокувати запах, або місце, де стався напад, чи навіть одяг, схожий на той, що був на нападнику. Людина при цьому живе у постійному стресі, з відчуттям страху, що напад може повторитися, що нападник уникне відповідальності.

Іноді люди, які пережили насильство проти статевої недоторканості, можуть стикатися з проявами віктімблеймінгу — коли у діях насильсника звинувачують не його, а обставини або ж власне людину, на яку насильник напав.

«І одна справа, якщо людина може раціональними думками себе заспокоїти, що нападник зараз під арештом, під наглядом. І зовсім інша — коли він вільно пересувається і може бути будь-де», — підкреслила фахівчиня.

Крім того, люди, які вчинили насильство, напали на іншу людину, можуть нести небезпеку і для інших оточуючих. Адже поки суди тривають і їхня провина ще не доказана, нападники ще не понесли відповідальність за такі дії.

Варто також врахувати, що людина, яка пережила насильство, також є ключовою свідкою у справі, постраждалою стороною, і тому потребує захисту. 

«Окрім відчуття безпеки, людині, яка пережила напад та насильство, потребує відновлення почуття справедливості. Віри, що зло отримає відповідне покарання», — додала Інга Кузнєцова.

Раніше «Гречка» повідомляла, що на Кіровоградщині засуджений за згвалтування неповнолітньої чоловік із Кіровоградщини намагався оскаржити вирок місцевого та апеляційного судів у Верховному Суді.