Лише дві загальні лікарні Кіровоградщини забезпечили безоплатні ліки пацієнтам: проблеми та перспективи

Джерело: кореспондентка «Гречки» з пресбрифінгу директора Департаменту охорони здоровʼя Кіровоградської ОВА.

Олег Рибальченко:

«У загальних лікарнях пацієнти найчастіше змушені купувати ліки самі, і це пряме недопрацювання менеджменту лікарень та їх власників (міські та селищні ради — Ред.)».

Довідково

У червні 2023 року МОЗ затвердив спроможну мережу медзакладів для Кіровоградщини. Тобто таких, які можуть контрактуватися із Національною Службою Здоровʼя України та отримувати від неї фінансування. До мережі ввійшли 6 надкластерних, 5 кластерних та 17 загальних лікарень. 

Залежно від рівня медзакладу, він повинен мати конкретний набір пакетів.

Тобто, це повинен бути набір певних напрямів, які передбачені постановою Кабміну. Для кожного рівня ці набори вже виписані. Для прикладу, у надкластерних закладах це від 25 напрямків послуг, у кластерних – 20 напрямків, а у загальних – 6.

До загальних відносяться медзаклади, які функціонують у громадах області. Повний перелік загальних лікарень на Кіровоградщині — за цим посиланням.

Що саме не забезпечується лікарнями?

Загалом по області близько 67% закладів усіх рівнів виконують ці вимоги, проте показники суттєво різняться.

За словами Олега Рибальченка, у деяких медзакладах області пацієнти змушені покривати частину витрат на лікування з власних коштів.

Одна з головних проблем, із його слів,  — це неефективний менеджмент у ряді медичних установ. 

Олег Рибальченко говорить, що найгірша ситуація спостерігається в загальних лікарнях, де тільки 2 з 16 закладів забезпечують пацієнтів ліками в повному обсязі.

У той же час, надкластерні та кластерні лікарні мають кращі показники:

• надкластерних закладів області 4 з 6 у повному обсязі надають безоплатні ліки в рамках програми медичних гарантій
• кластерних лікарень  — 3 із 5.

Програма медичних гарантій охоплює ряд послуг: від стаціонарного лікування, медикаментів до високовартісної діагностики, як-от комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ), які у деяких лікарнях доступні безкоштовно за медичними показаннями. 

Більше пацієнтів — більше фінансування

Згідно з інформацією Рибальченка, лікарні області намагаються забезпечити пацієнтів необхідними ліками та медичними послугами, але не всі заклади здатні це зробити на належному рівні. 

Він пояснив, що оцінка ефективності менеджменту сучасних лікарень для забезпечення безоплатного лікування базується на кількох ключових критеріях. Одним із основних показників якраз і є забезпечення ліками на одного пацієнта. 

За його словами, ефективним вважається той менеджмент, який забезпечує витрати на медикаменти на рівні, що відповідає або перевищує середньоукраїнську медіану. Він вказав, що трендова лінія витрат буде змінюватися з часом. 

«Наприклад, минулого року для загальних лікарень ця цифра становила приблизно 1000 гривень на одного пацієнта, але для надкластерних лікарень ці витрати можуть значно перевищувати цю межу, досягаючи понад 3000 гривень на кожного пацієнта. Витрати в лікарнях кластерного типу коливаються, але можуть теж досягати і 3000, 4000, а навіть 5000 гривень», — пояснив посадовець.

Однак, як зазначив Рибальченко, середні цифри не завжди є об’єктивними, оскільки на одного пацієнта можуть бути витрачені значно більші суми, на іншого — менші. Попри це, він відзначив, що загальна тенденція веде до підвищення витрат, зокрема у лікарнях, що знаходяться на межі середніх показників.

«Щодо загальних лікарень, де ми говоримо, що 2 із 16 змогли забезпечити в повному обсязі — мова йде про те, що 14 —  не змогли витримати рівень витрат у 1000 гривень на одного пацієнта, і мають витрати на рівні 800-900 гривень. Тобто пацієнтам частково доводилося оплачувати ліки за власні кошти», — розʼяснив посадовець.

Рівень витрат на одного пацієнта завжди залежить від середнього рівня витрат у медичних закладах, тобто кількості пацієнтів, які користуються у закладах зокрема й офіційно платними послугами, які не входять до програми медичних гарантій. 

Які варіанти для покращення ситуації

Олег Рибальченко зазначив, що лікарні, які не змогли забезпечити пацієнтів повністю безоплатним лікуванням, повинні надолужити цей розрив цьогоріч, але цей процес буде складним.

«Враховуючи, що медичні заклади вже п’ять років працюють як небюджетні установи, їхній дохід безпосередньо залежить від обсягу наданих послуг. Керівники лікарень повинні постійно працювати над збільшенням надходжень від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), що є основним завданням для забезпечення їхньої стабільності та розвитку», — зазначив Рибальченко.

Якісні послуги

Важливою складовою цього процесу він називає інформування населення про якість та безоплатність медичних послуг у лікарнях для залучення туди пацієнтів. Як зазначив Олег Рибальченко, якщо пацієнти будуть задоволені якістю наданої допомоги, вони будуть вибирати саме ці заклади для лікування, що сприятиме зростанню доходів медичних установ. Для цього, зокрема, потрібно покращувати і наявність сучасного діагностичного обладнання.

Вчасні та повноцінні закупівлі ліків

Також важливим критерієм є баланс між зарплатами персоналу та закупівлею ліків. Якщо лікарня витрачає кошти лише на заробітні плати, ігноруючи закупівлю медикаментів, то такий менеджмент вважається неефективним. Тобто, керівники мають забезпечити не тільки гідний рівень зарплат, а й гарантувати повне медикаментозне забезпечення пацієнтів.

Оптимізація структур

Крім того, він зазначив, що ефективне управління передбачає оптимізацію структури та штатного розпису, зокрема, відмову від застарілих «пострадянських» структур і створення підрозділів, які  здатні претендувати на контрактування пакетів послуг з  НСЗУ і відповідно отримувати фінансування. Олег Рибальченко вказав, для прикладу, що утримання цілодобового штату для низько завантажених відділень, є фінансово недоцільним.

Наприклад, коли у Знамʼянській лікарні пологове відділення не виконувало вимог контрактування пакету щодо кількості пологів, то його реструктуризували, залишивши гінекологічно-акушерське відділення.

Конкурентоспроможність

При цьому він підкреслив важливість конкурентоспроможності закладу, оскільки фінансування йде за пацієнтом.

А пацієнти схильні обирати ті медичні заклади, де медична допомога надається якісно та дійсно безкоштовно. За словами посадовця, спостерігається тенденція, коли люди з одного району активно їдуть до іншого, шукаючи кращі умови для отримання медичних послуг.

Олег Рибальченко також акцентував увагу на оперативності адміністрування інфраструктурних проєктів, зокрема, швидкості підготовки приміщень та отримання ліцензій для запуску безоплатної діагностики на сучасному обладнанні.

«Головним мірилом якості управління є ситуація, коли будь-який пацієнт, потрапивши до лікарні, отримує весь обсяг допомоги безоплатно, не витрачаючи власні кошти на додаткову закупівлю ліків», — акцентував очільник Департаменту охорони здоровʼя.