На Кіровоградщині цьогоріч засіяли менше зернових: чому

У коментарі “Гречці” директорка департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерія Фурманова зазначила, що в області озимі зернові посіяли на площі 374,1 тисячі гектарів. Зокрема з них: 

• озимої пшениці – 324,0 тисячі гектарів;
• озимого ячменю – 48,9 тисячі гектарів; 
• жита – 1,2 тисячі гектарів;
• озимий ріпак посіяно на площі 82,0 тисячі гектарів. 

За словами Валерії Фурманової, вся посівна площа Кіровоградської області становить 1710 гектарів. В цьому році аграрії планували посіяти менше озимих зернових, шляхом збільшення площ посівів озимого ріпаку до 90,0 тисяч гектарів. Але погодні умови внесли свої корективи. Цьогорічна рекордно посушлива осінь не дала можливості здійснити плани і фактично сільгосптоваровиробники посіяли менше озимих ніж планували.

Минулого року під урожай 2023 року просіяли 395,9 тисячі гектарів озимих зернових і 81,9 тисячі гектарів озимого ріпаку.

Що впливає на ціну зернових наразі

На ціну зернових впливають такі фактори тиску:

• логістичне дорожчання;
• нестабільність роботи «зернового коридору»;
• світові ціни.

За словами Валерії Фурманової, в аграріїв стають пріоритетними олійні та технічні культури. Логістика по олійних культурах більш вигідна, оскільки тонна олійних культур має більшу вартість, а транспортування коштує так, як і 1 тонна зернових.

“Плюс до того, ці культури можна реалізовувати на переробні підприємства області та України. Через це фермери перелаштовуються, щоб все-таки працювати не в збиток і не в нуль, а з певною прибутковістю. Це вже помітно на прикладі озимого ріпаку, його площа посіву у порівнянні із середньорічним за 5 років збільшилася на 21%”, – зазначила вона.

Вплив на продовольчу безпеку

За словами Валерії Фурманової, очікується, що у 2024 році аграрії розширять посівні площі під олійними культурами, в першу чергу під соняшником. Економічно привабливим також є вирощування сої на сьогодні. Площі її посіву збільшилися у 2023 році до 96,5 тисячі гектар у порівнянні із середньорічними 72 тисячі гектар.

“Але ця культура теж потребує вологи й дощів. Тому не можна з впевненістю сказати, що у 2024 році сої будуть вирощувати більше, або на рівні 2023 року. Кіровоградщина – традиційно лідер серед всіх регіонів по виробництву соняшнику. Потужності для його переробки в області здатні переробити 2,3 мільйона тонн в рік”, – уточнила директорка департаменту.

Скорочення виробництва зернових у порівнянні із попереднім роком, не вплине на внутрішню продовольчу безпеку. Частина зернового ресурсу споживається в області, це потреби харчової промисловості, використання зерна для посівного матеріалу, на корм худобі та птиці тощо.

“Разом із цим, внутрішнє споживання зерна у нас є набагато меншим від того, що вирощуємо. Для прикладу, з отриманого у 2023 році збіжжя зернових у 4 мільйони тонн, для внутрішніх потреб області використовується 844,5 тисячі тонн. Це 20 % від вирощеного за сільськогосподарський рік. Решта – експортний потенціал. А є ще й перехідні залишки від попереднього урожаю. Цього року це близько 1 мільйон тонн”, – зазначила посадовиця.