Площею майже 13 тисяч гектарів: на Кіровоградщині створять перший національний парк

ОНОВЛЕНО

Джерела: сайт Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, архів «Гречки», очільник громадської організації «Ukrainian Nature Conservation Group», природозахисник і зоолог Олексій Василюк у коментарі «Гречці».

Що відомо про створення першого на Кіровоградщині нацпарку?

За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, рішення про створення нацпарку на Кіровоградщині Кабмін ухвалив на засіданні 10 червня 2026 року.

До складу парку увійдуть 10 211,4 гектара земель, розташованих в межах Чорноліського надлісництва, та 2 643,5 гектара — в межах Оникіївського надлісництва.

У повідомленні наголосили, що Кіровоградщина єдина область України, де не було жодного національного природного парку, а рівень заповідності території становить трохи більше ніж 4%. Водночас в області розташовані Чорноліський та Чутівський ліси — одні з найбільших широколистяних масивів на південній межі поширення лісів у Східній Європі, які мають особливу природоохоронну цінність.

«Парк «Чорний Ліс» — це важлива територія для збереження природи Центральної України. Ми знайшли рішення, яке дозволяє поєднати охорону природи та потреби громад. Водночас це ще один крок на шляху до виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері збереження біорізноманіття», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Як уточнили у повідомленні, ділянки лісового фонду нацпарку вилучать із постійного користування державного підприємства «Ліси України».

Оскільки національний парк є об’єктом загальнодержавного значення, рішення про його створення має ще підписати Президент України.

Столітнє питання: чому на Кіровоградщині досі не створили нацпарк?

Нагадаємо, питання створення національного природного парку тягнеться з 1926 року.

Ще у серпні 2025 року національний парк «Чорнолісько-Боковеньківський» планували створити площею понад 22 тисячі гектарів. Тоді на Кіровоградщину прибула делегація, в яку ввійшли представники лісництва, представники Державного агентства лісових ресурсів України, Всеукраїнської екологічної ліги, ДП «Ліси України» та екологи.

Голова Держлісагентства Віктор Смаль зауважував, що створення парку збереже ліс у максимально природному вигляді, адже ця екосистема сформувалася ще 10 тисяч років тому на межі гігантського льодовика. Крім того, Чорний ліс є найпівденнішим великим лісовим масивом України та домівкою для багатьох рідкісних видів. Зокрема, тут гніздиться червонокнижний орлан-білохвіст та зафіксована найбільша в Європі концентрація вусача дубового — рідкісного жука, тож майбутній парк стане світовим епіцентром його збереження.

Водночас місцеві лісівники висловлювали занепокоєння через можливі ризики. Помічник начальника Чорноліського надлісництва Олег Яценко побоювався, що тривалий процес створення парку (від 5 до 10 років) призведе до «консервації» лісу, через що без належного догляду загине близько 1500 гектарів молодих насаджень. Також лісівників турбувала неможливість проводити санітарні рубки, що позбавить місцеве населення законних дров, спровокує браконьєрство та може призвести до скорочення робочих місць.

Природозахисники та екологи називають такі страхи типовими, але безпідставними. Керівник «Ukrainian Nature Conservation Group» Олексій Василюк запевняє, що створення національних парків не ліквідує лісництва і не веде до звільнень, а навпаки — створює нові робочі місця, а громади отримують більші надходження від земельного податку. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко додає, що організація бореться за цей парк понад 30 років, і новий статус захистить ліс від масштабних вирубок у разі ймовірної зміни керівництва лісгоспів у майбутньому.

ДОПОВНЕНО (11:22):

Національні парки — основа охорони природи

Очільник громадської організації «Ukrainian Nature Conservation Group» Олексій Василюк у коментарі «Гречці» зауважив, що національні природні парки є основою охорони природи в багатьох країнах. Сам статус парку фізично не змінює територію, однак створює дієвий механізм її захисту. Загалом в Україні є 53 нацпарки.

На його думку, Чорний ліс має особливу природну цінність. Кіровоградщина належить до найбільш розораних областей України, тому природні території тут збереглися переважно невеликими фрагментами — на схилах, у балках і долинах річок. Навіть на таких ділянках можна знайти рідкісні рослини, комах, плазунів та інших тварин. Однак охороняти тисячі малих розрізнених територій надзвичайно складно.

Саме тому пріоритетними є великі цілісні масиви. Рослина за сприятливих умов може зберегтися навіть на одному гектарі. Натомість багатьом тваринам потрібні значно більші території. Наприклад, орлану-білохвосту необхідні великий ліс для гніздування та водойма, багата на рибу. Невеликої ізольованої ділянки для цього недостатньо.

Для тварин малі природні осередки особливо небезпечні: вони можуть вийти на дорогу, потрапити на оброблене хімікатами поле або загинути від людини. Чим більшою і ціліснішою є природна територія, тим вищі шанси на збереження популяцій.

«Чорний ліс — найбільший природний лісовий масив такого типу на півдні України. Південніше природних лісів подібного розміру немає. Тому це також найпівденніше місце поширення багатьох лісових видів рослин і тварин», — наголошує Олексій Василюк.

Ці та інші думки Олексій Василюк разом із колегами висловили в науковому обґрунтуванні створення нацпарку на території Кіровоградщини. Над цим документом працювали 12 науковців: професорів, кандидатів біологічних наук, зоологів. Саме обґрунтування має понад 260 сторінок.

Які переваги дає нацпарк?

Олексій Василюк зауважує, що в національного парку є окрема адміністрація, яка проводить наукові дослідження, охороняє територію, контролює дотримання природоохоронного законодавства та погоджує діяльність, здатну вплинути на природні комплекси.

«Сьогодні лісгосп чи громада можуть запевняти, що не планують рубок, розорювання земель або видобування корисних копалин. Проте керівництво змінюється, і згодом можуть з’явитися інші наміри. Статус національного парку стає запобіжником від незаконних рубок, розорювання, створення кар’єрів, сміттєзвалищ чи розміщення небезпечних відходів», — наголосив природозахисник.

Олексій Василюк говорить, що якщо громади та лісівники справді прагнуть зберегти природу, національний парк відповідає їхнім інтересам. Для людей, які не планують порушувати закон і шкодити території, фактично нічого не зміниться. Труднощі виникнуть лише у тих, хто захоче знищувати природні комплекси або використовувати їх усупереч законодавству.

Водночас адміністрація нацпарку займається не лише охороною. Вона досліджує рідкісні види рослин і тварин, стан води та інші природні характеристики, які можуть бути важливими для громад. Серед її завдань також розвиток туризму.

За словами Олексія Василюка, навіть звичайний приїзд туристів приносить користь місцевій економіці. Люди користуються транспортом, купують продукти в місцевих крамницях, замовляють послуги й можуть купувати сувеніри. Тобто додатковий потік відвідувачів створює доходи для місцевого бізнесу та жителів громад.

Національний парк також створює робочі місця. Залежно від території та структури установи, у ньому можуть працювати від кількох десятків до кількох сотень людей. Переважна більшість працівників — місцеві жителі, адже саме вони знають територію і можуть щодня працювати на ній.

Працівники лісової галузі є одними з найкращих кандидатів для роботи в національному парку. Вони мають досвід роботи в природних умовах, знають ліси й орієнтуються на місцевості. Навіть якщо раніше їхнім завданням було господарське використання лісу, ці знання можуть бути корисними для його охорони.

«Варто розуміти, що парк не почне повноцінно працювати наступного дня після президентського указу. Потрібен час, щоб призначити керівника, сформувати штат, знайти приміщення для адміністрації та налагодити роботу. Так само туристичний потік і додаткові надходження до громад не з’являться миттєво», — наголошує природозахисник.

Проте після створення парку держава фінансуватиме установу, її працівників, дослідження, охорону та розвиток туристичної інфраструктури. Це також і бронювання.Крім того, нацпарки сплачують земельний податок, що також може бути вигідним громадам.

Столітні дерева, рідкісні рослини та тварини: чим унікальний Чорний ліс

Олексій Василюк говорить, що хоч у минулому в Чорному лісі проводили рубки й нині там майже не залишилося дерев віком понад 300 років, територія не зазнала суцільного знищення. Тут збереглися столітні та двохсотлітні дерева, а також тисячі видів живих організмів.

«На відміну від територій, де ліс вирубують суцільними масивами й фактично перетворюють на поле з рядами висаджених дерев, Чорний ліс зберіг природну структуру. Він не втратив своєї цінності й досі залишається середовищем існування рідкісних видів», — зазначив він.

Зокрема, тут збереглася скополія — рідкісна рослина, яку знаходили близько ста років тому, а потім тривалий час не фіксували. Під час нових досліджень науковці знову її виявили. Це свідчить, що ліс і надалі зберігає види, які жили тут багато десятиліть тому.

Перевагою Чорного лісу є і його компактність. Деякі національні парки складаються з десятків відокремлених ділянок, що значно ускладнює охорону. Чорний ліс є цілісним масивом, тому адміністрації буде простіше організувати роботу.

За словами Олексія Василюка, те, що нацпарк розташовуватиметься поруч зі Знам’янкою, де є залізничне та автомобільне сполучення, дає багато переваг. Зокрема, туристам буде зручно подорожувати до нацпарку.

Чому змінили площу нацпарку майже вдвічі?

Спочатку йшлося про створення національного парку площею близько 22 тисяч гектарів. Однак під час погодження територію скоротили. 

Як зауважив Олексій Василюк, лісівники запропонували не включати молоді насадження, які потребують регулярного прорідження та постійного догляду.

«На цьому етапі таке рішення можна вважати обґрунтованим: нехай лісівники завершать необхідні роботи, а в майбутньому ці ділянки можна буде долучити до парку», — зауважив він.

Наразі державне підприємство «Ліси України» погодило близько 12 400 гектарів. Це майже весь Чорноліський і Чутянський масиви, за винятком молодих насаджень, які потребують догляду. Окремі земельні ділянки погодили й громади.

Олексій Василюк впевнений, що після юридичного створення парку людям буде простіше переконатися, що їхні побоювання були перебільшеними. Підписання указу саме по собі не змінить повсякденне життя громад. Натомість поступово з’являться адміністрація, робочі місця, дослідження, охорона природи та можливості для розвитку туризму.