Про довіру, поранення і порятунок: три історії воїнів-спецпризначенців
Троє бійців 73-го морського центру Сил спеціальних операцій мають різний життєвий досвід і різні шляхи до війська, але спільне — роботу в команді, де рішення ухвалюють без емоцій, а головним завданням залишається зберегти життя побратимів навіть у найскладніших умовах.
«Скат»: учитель історії, який став воїном
«Раніше я взагалі був далеким від армії і працював учителем історії в школі. Однак, зізнаюсь, морально готувався до служби, відчував, що відбудуться доленосні події, і вже 24 лютого, по суті, я був в Силах оборони. Згодом офіційно приєдналися до лав ЗСУ, потрапивши в 73-й центр ССО», — згадує «Скат».
Ця фраза — ніби маркер переходу з мирного життя до іншого виміру. Історія цього хлопця – не про раптовий вибух героїзму, а про поступовий, свідомий крок, продуманий і виважений.
«У нас є кістяк групи, який працює разом уже третій рік. Ми, в принципі, як сім’я, – продовжує боєць. – Побували разом в різних ситуаціях, виконували непрості завдання, одним словом, є що згадати. Курський напрямок, наприклад. Думаю, ви бачили наші відео роботи з корейцями. А ще – події 2022 року, коли ми брали участь у спеціальних діях на Херсонщині. Особливий спогад в нашій бойовій біографії – Кринки…».
Поряд із бойовим досвідом він ділиться й тим, що допомагає відновитися.
«Коли є час, пробую відволіктися від війни, від бойових дій, намагаюся побільше читати. Під час пауз опановую переважно художню літературу, інколи навіть до душі романтичні твори. Ну і, в принципі, ще один для мене варіант розслаблення – автомобіль. Люблю просто проїхатися. Що важливо – під свою улюблену музику, це певною мірою розслабляє», — зізнається «Скат».
А ще як людина, яка закінчила історичний факультет, «Скат» легко знаходить для себе мотивацію для бойової роботи в ССО.
«Було дуже багато особистостей, які є для мене прикладом. Тому коли важко, згадую саме історію, подумки уявляю перед собою якихось героїв, наприклад, воїнів УПА, які місяцями, роками безвилазно сиділи в криївках, і стверджуюсь у думці, що в мене не так все й погано, як може здатися, на перший погляд, тож гріх нарікати».
«Кекс»: після трьох поранень не втратив мотивацію
«Коли в 2014-му почалась війна, я вже більш-менш розумів, що відбувається. Мої опікуни, як мені здавалося, були проросійськи налаштовані – постійно дивилися перший канал, російські новини. Я старався їх не слухати, на їхню думку не зважав. Стежив за Майданом, за подіями в Донецьку і Луганську. Мене бентежило, що до нас увірвалися і почали організовувати якусь незрозумілу двіжуху», — згадує боєць на псевдо «Кекс».
Це спогади про момент, коли політика стає особистою. Для «Кекса» це була точка неповернення, коли спостереження переросло в дію. Але тоді він і гадки не мав, що служитиме в Силах спеціальних операцій.
«Ми тоді ще не знали, що таке ССО. Думав, що спецназ – це щось прям неймовірне, якісь супергерої в костюмах. А насправді все трішечки простіше, ніж здається», – каже боєць.
Його бойовий шлях вміщує і біль. Про третє поранення «Кекс» говорить з тією ж прямотою, з якою описує побут:
«Мене вигнуло, кинуло на землю. Я відчув пекельний біль. Далі — як у тумані. Хлопці розповіли, що я хвилин десять провалявся без свідомості… Почалася стрілкотня, побратими прикривали мене і витягали під обстрілами. Один отримав кулю – вона прошила руку і зайшла в стегно. Ех, у мене на ті дні такі плани були…».
Мотивація «Кекса» – проста: гордість за країну і збройні сили, а також відчуття корисності дій. Він говорить прямо: «Я з великою повагою ставлюсь до армії і ССО зокрема. Те, що я роблю – правильно, і це найголовніше. Я люблю Україну за те, що я в ній народився, ріс. Як би не було, душа сама до неї лине. І як це пояснити – не знаю».
Ці слова – відповідь на просте питання: чому молодь долучається до війська. Бо для багатьох хлопців і дівчат це питання ідентичності, стан душі.
«Юджин»: перевтілення на бойового медика
Шлях у 73 морському центрі ССО боєць на псевдо «Юджин» почав 2019 року одразу після школи. Пройшовши відповідну підготовку, працював у бойових групах одного із загонів, виконував різноманітні завдання на лінії зіткнення.
Його історія – приклад того, як фронт змінює професійний вектор воїна. Доленосним став момент, коли поранили його побратима. Ситуація вийшла доволі критичною, і «Юджину» довелося власноруч рятувати свого товариша. Тоді, як він сам згадує, оцінивши ситуацію, чітко і без паніки надав допомогу «трьохсотому». Зрозумівши, що порятунок людей йому дається досить добре, перейшов на посаду бойового медика групи, а згодом почав працювати в екіпажі медеваку.
«Місця емоціям у нашій роботі немає. Коли до тебе в руки потрапляє поранений, ти, як то кажуть, ловиш хвилю і робиш усе, щоб його врятувати. Медик має бути дисциплінованим, стресостійким, готовим ухвалювати рішення і найголовніше – брати на себе відповідальність. Адже, все, що ти робиш, відображається не на тобі, а на тому, кому ти надаєш допомогу», — розповідає «Юджин».
За плечима «Юджина» – численні завдання, і серед них є випадок, що особливо вирізняється: порятунок полоненого ворога. Він розповів, що якось під час виходу у район, контрольований противником, спецпризначенці із 73 центру під час операції знищили майже всю ворожу групу, але при цьому поранили та захопили двох росіян.
«Полонених довго тягли на нашу територію, потім передали нам. У нас була чітка задача: зробити все, щоб вони вижили. Один із них був легкий, інший – середній нестабільний. Поки їхали на базу, другий раптом став відходити» прямо у нас в машині. Почали з напарником робити все, щоб витягти його. І таки зробили це! Побратими доклали чималих зусиль, щоб дотягти цих полонених, і було б прикро, якби після таких пригод хтось помер у нас на руках».
Історії «Ската», «Кекса» та «Юджина» – це про те, як війна переписує професії, змінює призначення і створює нові родини. Вони прийшли з різних доріг, але всіх їх об’єднала одна річ: готовність не зраджувати собі і працювати на спільну перемогу в лавах ССО.
ССО Рекрутинг
- сайт,
- facebook,
- instagram,
- telegram канал,
- Телефон: 0800357174.
Адреси офісів ССО Рекрутинг:
- Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1.
- Хмельницький, вул. Соборна, 16. ЦНАП.
- Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 53/35
Раніше «Гречка» публікувала розповіді бійців Сил спеціальних операцій із позивними «Мавка», «Тренер» та «Чорний», як проходить новорічна ніч у тих, хто тримає оборону на передових позиціях.
Автор: Рекрутинговий центр ССО
