Розвіддані про Кременчуцьку ГЕС: на Кіровоградщині судять чоловіка, звинуваченого у співпраці з ФСБ
У Світловодському міськрайонному суді на Кіровоградщині розглядають справу мешканця області Артема Л., якого обвинувачують у державній зраді. За версією слідства, він передавав ФСБ розвідувальну інформацію про важливі об’єкти у районі Кременчуцької гідроелектростанції. Підсудний провину заперечує.
Ця справа має особливу вагу з огляду на можливі наслідки ударів по дамбі Кременчуцької ГЕС. У разі її руйнування під загрозою затоплення опинилися б значні частини Кременчука — великого міста сусідньої Полтавської області та навколишніх населених пунктів, а «висока вода» могла б дістатися міста менш ніж за годину. Саме тому слідство вважає передачу будь-якої інформації про ситуацію в районі гідроспоруди критично небезпечною в умовах війни.
Версія обвинувачення
За даними слідства, навесні 2024 року мешканець Світловодська Артем Л. налагодив контакт із представником ФСБ РФ через месенджер Telegram. Протягом кількох тижнів він передавав інформацію, яка могла бути використана для коригування російських ударів.
У відкритих джерелах є інформація, яка може вказувати, що людина зі Світловодська з таким же прізвищем та ініціалами як у підсудного, певний час працювала у правоохоронних органах.
За матеріалами справи, у квітні 2024 року обвинувачений повідомив російській спецслужбі про розташування зенітної установки Gepard поблизу Кременчуцької ГЕС.
За версією обвинувачення, у травні він поінформував куратора з ФСБ про ураження гаражного кооперативу поблизу гідроелектростанції після обстрілу, а також передав дані про розташування сил протиповітряної оборони в лісовому масиві й про роботу зенітної установки під час повітряної тривоги.
Того ж дня Артем Л. надіслав фотознімки з місця ураження, а згодом — відео з фіксацією наслідків удару.
За матеріалами справи, на початку травня він повідомив про ураження частини об’єкта інфраструктури в районі Кременчуцької ГЕС.
Ще один епізод слідство зафіксувало у другій половині травня. Тоді підсудний передав інформацію про падіння уламків збитої ракети та про розташування, переміщення і роботу ППО поблизу гідроелектростанції.
Правоохоронці вважають, що обвинувачений усвідомлював можливі наслідки своїх дій і розумів, що передана інформація може бути використана Росією для нових атак і створює загрозу обороноздатності України.
Чому Кременчуцька дамба є об’єктом підвищеного ризику
Кременчуцька гідроелектростанція входить до Дніпровського каскаду — системи великих дамб і ГЕС на річці Дніпро, які працюють як єдиний комплекс. Станція розташована у Світловодську та працює з 1959 року.
Приблизно за 5 кілометрів від ГЕС, нижче за течією від дамби, знаходиться місто Кременчук з населенням понад 200 тисяч людей. А також навколишні села.
Після обстрілу дамби у вересні 2023 року департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради попереджав, що у разі руйнування гідроспоруди, можливе катастрофічне затоплення. До зони ризику належать центральна та правобережна частини Кременчука, а також сусідні села. За оцінками посадовців, «висока вода» може дістатися міста за 30–45 хвилин.
Тоді ж у Кременчуцькій міськраді опублікували план можливої евакуації людей. Згідно з ним, мешканців лівобережної частини громади мають евакуювати до нагірної частини Кременчука, правобережної — на Деївську гору. Далі людей планують вивозити до безпечних районів Полтавської та Кіровоградської областей.
Обстріли району Кременчуцької ГЕС
Район Кременчуцької гідроелектростанції неодноразово опинявся під ударами. Після атак російська пропаганда регулярно поширювала відео й заяви про нібито пошкодження дамби.
Зокрема, після масованого обстрілу вранці 17 листопада 2024 року російські ресурси заявили про удар по Кременчуцькій ГЕС і опублікували кадри з камер спостереження. Вони стверджували, що дамба пошкоджена, однак ані «Укргідроенерго», ані Кіровоградська ОВА тоді ці повідомлення не коментували.
Чергової атаки район зазнав у листопаді 2025 року. Світловодськ, де розташована ГЕС, майже вісім годин перебував під масованим ракетно-дроновим ударом. За даними Офісу Генерального прокурора, зафіксували майже 15 влучань безпілотників і двох ракет. Загорілися два трансформатори, пожежі ліквідували. Рух через греблю тимчасово перекрили, у Кременчуці зафіксували блекаут і перебої з водопостачанням.
Позиції сторін у суді
На одному з останніх судових засідань, що у листопаді відбулося у Світловодському міськрайонному суді, прокурор просив продовжити Артему Л. тримання під вартою ще на 60 днів. Він перебуває за ґратами з моменту затримання у 2024 році. Прокурор аргументував, що чоловіка обвинувачують у державній зраді в умовах воєнного стану, а ризики втечі та продовження злочинної діяльності не зникли. За словами обвинувачення, підсудний має контакти з представниками Росії й, перебуваючи на волі, може знову передавати чутливу інформацію через месенджери.
Обвинувачений заперечував проти продовження арешту. Він наголошував, що раніше не судимий, позитивно характеризується та добровільно видав речові докази. Просив обрати домашній арешт або заставу.
Захисниця також вважає заявлені ризики необґрунтованими і просила суд або відмовити в клопотанні прокурора, або застосувати м’якший запобіжний захід.
У коментарі редакції вона повідомила телефоном, що її клієнт не визнає провини. Чи пропонували йому підписати клопотання про обмін до Росії їй не відомо. Зі слів захисниці, провадження слухається у закритому режимі через безпекові питання.
Цей журналістський матеріал створено в рамках проєкту «Важлива інформація для місцевих громад в Україні», реалізованого Fondation Hirondelle та IRMI за підтримки Swiss Solidarity. Висловлені думки належать винятково автору
