У Кіровограді зі стихійною торгівлею стали боротись менш радикальними методами

Як розповіла під час засідання постійної комісії міської ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, торгівлі, сфери послуг, захисту прав споживачів начальник управління по сприянню розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення Наталія Бабенко, минулого року за ініціативи управління був створений муніципальний патруль, який з рейдами виходив на місця стихійної торгівлі. До складу патруля входили представники управління, поліції, спецінспекції, ветеринарної та санітарної служб. За рік патруль зробив 45 рейдів і уклав 386 протоколів.

Однак з початку цього року муніципальний патруль жодного разу не виходив, графіків виходу не розроблено. Міський голова назвав такі методи боротьби зі стихійними торговцями “радикальними”, тому на сайті міської ради опублікували звернення до кіровоградців із закликом не купувати продукти на стихійних ринках, подібні листівки від ветеринарної та санітарної служб поширюють в ЖЕКах.

За словами Наталії Бабенко, на сьогодні в Кіровограді діє 15 стихійних ринків. На кожному працює по 20-30 осіб. Управління самостійно не може штрафувати торговців, оскільки на має на те повноважень.

Депутати комісії наголосили, з проблемою стихійної торгівлі треба боротись. Зокрема голова комісії Михайло Бєжан зауважив, що боротись треба не з бабусями, а з продавцями, які створили мережу стихійних точок торгівлі.

“Треба пропонувати людям переходити на ринки, можливо створити нові ринки, аби люди платили мінімальну плату і могли заробити грошей, адже фінансова ситуація населення сьогодні складна”, – висловив позицію Бєжан.

Депутати дали доручення управлінню зробити аналіз стихійних ринків, їх розмірів, особливостей, виявити торговців, які мають мережу точок. Депутати й начальник управління погодились спільно шукати методи боротьби, спілкуючись і з самими торговцями.