У Кропивницькому на честь спецпризначенця започаткували відзнаку «За збереження українських традицій»

Про це повідомили на офіційній Facebook-сторінці «3-го окремого полку СпП імені князя Святослава Хороброго».

Згідно з повідомленням, ідея відзнаки належить місцевому активісту Дмитру Смельняку. Її підтримали батьки героя Микола і Тетяна Бердники, та вирішили запровадити таку відзнаку в памʼять про свого сина, який у 2014 році отримав важке поранення в голову під час штурму Савур-Могили. Ще 9 років воїн жив і служив громаді, проте минулого року його серце зупинилося.

«Він був відважним воїном, тому дуже хотіли, щоб він лишився в памʼяті людей. Ця відзнака для тих, хто робить найбільший внесок у збереження історичної памʼяті про Україну», — розповідає Микола Бердник, батько Віктора.

Першим номінантом новоутвореної відзнаки став кропивницький історик, доктор історичних наук Юрій Митрофаненко.

«Ми вирішили одноголосно, що це буде Юрій Митрофаненко. Оскільки він своєю просвітницькою діяльністю доносить до тих, людей, які здатні сприйняти, дуже важливу інформацію», — говорить пан Микола.

«Мене з дитинства лякали «бендеровцями», які відбувши Гулаг, приїхали й жили в нашому селі. Я їх дуже боялася. А потім, коли пан Юрій почав організовувати екскурсії, то ми з Віктором завжди їздили. Кажу: «Вітя, їдемо на екскурсію? – А Митрофаненко буде? Якщо є Митрофаненко, то обовʼязково їдемо!..» Повністю змінився світогляд», — розповідає Тетяна Бердник.

Відзнаку номінанту вручили у неділю, 22 грудня, у кнайпі «Бамбетель».

Юрій Митрофаненко подякував та сказав, що дуже цінує її. Історик пригадує, що знайомство з Віктором Бердником відбулось заочно, багато років тому. Вперше йому розповів про героя Олександр Трепак, який на той час був командиром 3 полку ССО.

«Він розповів про такий епізод: 2014 рік, початок російсько-української війни. Було спілкування з особовим складом: що хлопці думають про цю війну, про ворога. Тоді тільки Вітя Бердник чітко і конкретно висловився: «Москалі – це вороги нашої нації, їх потрібно вбивати!», – пригадує Митрофаненко. – Пізніше я дізнався про що мріяв Віктор – це бути поруч зі своїми побратимами. Завжди чекав, але через важке поранення не міг продовжувати захищати державу на фронтах сучасної російсько-української війни».

Біографічна довідка

Віктор Бердник народився 21 березня 1980 року у Кропивницькому(тоді Кіровоград). Родина Бердників жила у Великій Висці, Маловисківського району. Там у 1995 році він закінчив 9 класів місцевої школи та вступив до Компаніївського технікуму ветеринарної медицини, де здобув кваліфікацію фельдшера ветеринарної медицини. Під час навчання у Компаніївці брав активну участь у художній самодіяльності танцювального  гуртка. 

Пясля закінчення технікуму працював за фахом.

У 1999 році його призвав Компаніївський РВК на строкову службу, яку проходив у військовій частині А0759 (50-й окремий центр спеціальної підготовки), у 2001 році – уклав контракт на три роки.

По закінченню служби в армії у 2004 році, працював в Управлінні державного департаменту України з питань виконання покараннь на посаді молодшого інспектора відділу охорони.

У 2005 році підписав свій другий контракт, служив на посадах командира відділення, розвідника, кулеметника в лавах 3 окремого полку спецпризначення.

Паралельно зі службою у війську, закінчив Харківську Державну академію фізичної культури за спеціальністю «Масажист» та КДПУ ім. Винниченка, де здобув кваліфікацію «Вчитель технологій, автосправи та креслення».

З початком російсько-української війни у 2014 році, брав участь в Антитерористичній операції, де під час одного із завдань в районі Савур-Могили отримав важке поранення голови, проте залишився на службі, продовжуючи лікування.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі його нагородили орденом «За мужність III ступеня». Також воїн має інші нагороди: медалі і відзнаки.

Як розповідають батьки, друзі та побратими Віктора, він завжди прагнув повернутись на передову, проте стан здоровʼя не дозволяв цього. Зрештою у 2019 році Бердник звільнився. Разом із батьками займався волонтерською діяльністю.

13 червня 2023 року серце героя зупинилось.