У Світловодську суд виправдав обвинуваченого у справі про зникнення 15 тисяч літрів пального

Арешт є — бензину немає

Прокуратура наполягала, що відповідальний зберігач розтратив або відчужив 9219 літрів бензину А-95 та 5820 літрів бензину А-92. Суд встановив, що доказів його вини немає, а саме пальне не могло бути йому ввірене у законний спосіб. Про це повідомляє «Гречка» з посиланням на вирок суду від 2 грудня. 

За матеріалами справи, у 2021 році управління фінансових розслідувань обласного управління Держфіскальної служби розслідувало ймовірний продаж фальсифікованого палива низкою паливних компаній. В межах розслідування у березні 2021 року слідчі обшукали автозаправку приватного підприємства «Нафтова компанія Світловодськ». Тоді правоохоронці вилучили дизельне пальне та бензин і передали їх на відповідальне зберігання знайомому директора підприємства. Частину дизельного пального пізніше повернули після скасування арешту, але бензин залишився під арештом. У березні 2022 року слідчі виявили, що бензину у резервуарах нема.

Прокуратура стверджувала, що зберігач у січні-березні 2022 року міг контролювати стан арештованого майна, але продав бензин. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала протоколи обшуків, дані експертиз, відеозаписи та оперативну інформацію.

Що сказали свідки

Обвинувачений свою вину заперечив. Він повідомив суду, що пересувається за допомогою колісного крісла та потребує постійного догляду, оскільки має інвалідність. За його словами, він приїхав на АЗС лише тому, що про це попросив знайомий директор компанії, в якій він працював до 2011 року. Під час обшуку сидів у машині й не брав участі у слідчих діях. Працівники поліції, за його словами, змусили його підписати документи як уповноважену особу АЗС, хоча він не мав жодних повноважень і не розумів змісту підписаних паперів. Він наполягав, що не мав доступу до резервуарів і не міг зберігати пальне.

Колишній директор компанії повідомив суду, що не доручав підсудному зберігати пальне, а лише попросив поїхати на заправку й дізнатися, що відбувається, оскільки сам у той час перебував на іншому об’єкті, де правоохоронці також проводили обшук.

Натомість слідчі змушували обвинуваченого підписувати документи всупереч його волі. Ексдиректор повідомив, що кримінальне провадження про нібито фальсифікацію пального невдовзі закрили через відсутність складу злочину.

Він також припустив, що арештований бензин могли перемістити самі слідчі, оскільки ухвала суду зобов’язувала їх відновити роботу АЗС і перенести пальне в інші ємності. 

Захист надав матеріали, які підтверджували інвалідність обвинуваченого, позитивну характеристику та копії рішень, що стосувалися скасування арешту на частину пального та обов’язків слідчих щодо його переміщення. 

Суд встановив, що зберігання бензину у таких обсягах можливе лише суб’єктом господарювання, який має відповідну ліцензію. Обвинувачений не мав такої ліцензії. За висновком суду, він не мав ані юридичної можливості, ані фактичного контролю над арештованим майном. Суд вказав, що зберігальна розписка, яку він підписав під час обшуку, фактично є нікчемною, оскільки видана людині, яка не може виконувати такі обов’язки за законом.

Суд звернув увагу, що відеозапис обшуку мав перерву тривалістю понад три години. Після цієї перерви обвинувачений вперше з’являється на відео як «уповноважений», хоча жодного документа про надання йому повноважень не існувало.

У вироку зазначено, що всі докази сторони обвинувачення лише фіксують відсутність пального станом на березень 2022 року, але не доводять, що саме обвинувачений його продав. Прокурор не подавав доказів, що підсудний продав пальне. Також залишилася не спростованою версія про можливе переміщення пального слідчим, який мав відповідний обов’язок згідно з ухвалою суду.

Рішення суду

Суд вказав: аргумент прокурора про те, що підсудний нібито зберіг частину пального і повернув його слідству, не витримує критики. Суд зазначив, що фактичного зберігання чи передачі дизпалива не було, а підсудний підписував документи на вимогу правоохоронців, не розуміючи їхнього змісту. Обвинувачення не надало доказів протилежного.

Суд застосував принцип презумпції невинуватості та нагадав, що обвинувачення повинне довести вину поза розумним сумнівом. Оскільки сторона обвинувачення не подала доказів, які б підтверджували вчинення злочину, суд визнав недоведеними як сам факт незаконних дій, так і наявність в обвинуваченого статусу зберігача арештованого майна.

Суд виправдав чоловіка через недоведеність обвинувачення. Судові витрати поклав на державу. Вирок можна бути оскаржити протягом тридцяти днів.

Раніше «Гречка» розповідала про кропивницьку фірму, яка за 2024 рік виграла сотні тендерів на постачання палива через талони. Водночас досі тривають суди щодо стягнення з неї сум за невиконання цих договорів.