У Знам’янці хірург через суд скасував догану від лікарні: у чому був конфлікт
У Знам’янській громаді, що на Кіровоградщині, хірург і завідувач хірургічного відділення міської лікарні через суд домігся скасування догани, яку йому оголосило керівництво медзакладу. Конфлікт виник через скарги пацієнтки на погіршення стану, витрати на ліки і дії хірурга.
Джерело: рішення Знамʼянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2026 року, опубліковане у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Скарга на лікаря
Навесні 2025 року жителька Знам’янки двічі лікувалася в хірургічному відділенні міської лікарні імені А. Лисенка. Спочатку її госпіталізували з гострим калькульозним холециститом і прооперували 6 березня. Після цього в неї трималася жовтяниця, а згодом стан погіршився. 19 березня вона знову потрапила до того ж відділення, але того ж вечора поїхала до обласної лікарні.
Пізніше жінка звернулася до керівництва лікарні із заявою. У ній вона стверджувала, що платила лікарю 10 тисяч гривень, купувала призначені препарати за власний кошт, а після виписки її стан не покращився. Також вона заявила, що в іншій лікарні їй сказали про пошкодження жовчного протоку під час операції.
Після цієї заяви в лікарні провели службове розслідування. Комісія дійшла висновку, що лікар неякісно виконував свої обов’язки, і директор медзакладу оголосив йому догану.
За що винесли догану хірургу
Лікарня пояснювала догану тим, що хірург призначав пацієнтці препарати, яких немає в Національному переліку основних лікарських засобів, а також ліки, які, на думку адміністрації, не були передбачені клінічними протоколами.
«Зокрема, були призначені такі засоби: Реосорбілакт/Сорбілакт, Аргітек — не входять до Національного переліку, не рекомендовані жодними затвердженими МОЗ або міжнародними протоколами, відсутні рандомізовані контрольовані дослідження ефективності (RCT)», — йдеться в документі.
У лікарні вважали, що такі призначення були недостатньо обґрунтовані, а згода пацієнтки на купівлю ліків за власний рахунок була оформлена неналежно. Також адміністрація заявляла, що лікар допустив помилки у веденні медичної документації й передчасно виписав пацієнтку.
Окремо лікарня посилалася на внутрішній наказ, яким зобов’язала лікарів дотримуватися клінічних протоколів і використовувати препарати з Нацпереліку, якщо йдеться про лікування в межах Програми медичних гарантій.
Що стверджує сам лікар
Хірург із доганою не погодився і подав позов до суду. Він наполягав, що наказ про покарання незаконний, бо в ньому не пояснили чітко, що саме він порушив і в чому конкретно полягало неналежне виконання обов’язків.
Також лікар стверджував, що службове розслідування не відображало реальних обставин лікування. За його словами, не всі препарати, які використовують у хірургії, входять до Національного переліку, але це не означає, що їх не можна призначати. Він наголошував: головне, щоб ліки були зареєстровані в Україні, дозволені до застосування і використовувалися за показаннями.
У письмових поясненнях лікар детально описав лікування пацієнтки. Він зазначив, що жінка поступила з гострим калькульозним холециститом, а під час обстеження в неї виявили також ознаки ураження печінки та збільшення селезінки.
За словами хірурга, під час лапароскопічного видалення жовчного міхура виявили складний запальний процес і анатомічну особливість — додаткову міхурову артерію. Після операції рівень жовтяниці зріс, але лікар трактував це як загострення гепатиту, а не як пошкодження жовчних шляхів. Він також стверджував, що пацієнтка сама захотіла виписатися раніше. А коли знову звернулася по допомогу, їй не відмовляли в направленні до обласної лікарні. Навпаки, за його словами, спершу хотіли провести комп’ютерну томографію, і для цього того ж дня організували обстеження.
Також він категорично заперечував, що вимагав у пацієнтки гроші за операцію.
Що показали інші матеріали справи
Під час службового розслідування лікарня залучила клінічну фармацевтку. Та проаналізувала листи призначень і дійшла висновку, що деякі препарати були недоказовими або призначалися нераціонально. Також комісія вказала, що пацієнтку не слід було виписувати без остаточного з’ясування причин жовтяниці.
Але вже під час судового розгляду з’явився ще один важливий документ — висновок Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОВА за результатами клініко-експертної оцінки.
У ньому вказано, що первинний діагноз при госпіталізації був правильним, показання до операції були обґрунтовані, а сама операція була проведена за показаннями. Експерти також дійшли висновку, що ускладнення, яке пізніше виникло в пацієнтки — рубцева стриктура жовчних шляхів, — не є інтраопераційним ускладненням, пов’язаним із неналежним виконанням лікарем професійних обов’язків.
Водночас експерти зазначили, що в лікуванні та документації все ж були недоліки. Зокрема, йшлося про частково необґрунтовані призначення окремих препаратів, питання до виписки пацієнтки при високому білірубіні, недоліки в записах медичної карти. Але, за висновком цієї оцінки, ці недоліки не доводять, що саме дії хірурга спричинили тяжкі наслідки для пацієнтки.
Що вирішив суд
У позові хірург не просив суд дати оцінку всьому лікуванню загалом. Він оскаржив оформлення самої догани.
Суд звернув увагу, що в самому наказі про догану не було чітко написано, коли саме лікар порушив свої обов’язки і як саме. Також суд зазначив, що і протокол службового розслідування, і підсумковий звіт комісії не містили достатньо чіткого висновку, де саме були б конкретизовані дії лікаря, через які його вирішили покарати.
Тому суд дійшов висновку, що лікарня не дотрималася належної процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності і скасував наказ директора лікарні про оголошення догани хірургу.
Крім того, суд постановив стягнути з лікарні на користь лікаря судовий збір — 1121 гривню 20 копійок.
Рішення ще може бути оскаржене в апеляції. Але якщо цього не станеться, догана буде вважатися скасованою остаточно.
Раніше «Гречка» повідомляла, що у Кропивницькому суд визнав винним ортопеда у справі про одержання хабаря.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії»
