«Відмила» 23 мільйони на зерні держпідприємства на Кіровоградщині: винесли вирок очільниці приватної фірми

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок у справі про розкрадання зерна Державного підприємства «Дослідне господарство “Червоний землероб”», що на Кіровоградщині. Директорку підконтрольної приватної компанії визнали винною у привласненні державного майна в особливо великих розмірах. Другу обвинувачену — заступницю директорки держпідприємства — суд виправдав.
Джерела: вирок Вищого антикорупційного суду України від 7 травня 2026 року, архів «Гречки».
Як викрадали зерно
Схема функціонувала під прикриттям договорів відповідального зберігання. Зерно державного підприємства — 2 509 тонн соняшнику, 646 тонн пшениці та 299 тонн ячменю — вивозилося на підставі документів про передачу на зберігання до підконтрольного засудженій ТОВ «Вел-Авто-Транс». Фактично ж зерно одразу продавалося стороннім покупцям.
Для приховування походження продукції організовували заміну товарно-транспортних накладних: на виїзді з держпідприємства у документах фігурувало «зберігання», а при в’їзді на елеватори покупців з’являлися нові накладні з іншими даними про вантажовідправника. При цьому водій, транспорт і сам вантаж залишалися незмінними.
Соняшник реалізовували через підконтрольне ТОВ «Деметра-ЛК» — нібито як власна продукція підприємства. Слідство встановило, що компанія продала понад 2 500 тонн соняшнику, тоді як власноруч виростила лише 564 тонни. Різниця і склала викрадене з держпідприємства зерно.
Отримані кошти відмивалися через мережу підконтрольних структур. Гроші перераховувалися між компаніями — зокрема через ТОВ «Кайросагро», де директоркою була сестра засудженої, — під виглядом поворотної фінансової допомоги.
Надалі кошти надходили на рахунки засудженої як фізичної особи-підприємця і знімалися готівкою: 399 000 гривень — під приводом закупівлі товарно-матеріальних цінностей, 830 000 гривень — за чеками для власних потреб. Для завершення схеми засуджена склала завідомо неправдивий акт про повернення всього зерна держпідприємству — тоді як насправді воно вже давно було продане. Загальна сума завданих збитків склала понад 23,1 мільйона гривні.
Деталі вироку
Засудженій призначили 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна та забороною обіймати певні посади протягом 3 років. Суд також стягнув з неї на користь держпідприємства 23 126 607,89 гривні завданих збитків.
Водночас за статтями про легалізацію доходів та службове підроблення — незважаючи на визнання вини — засуджена від відбування покарання звільнена у зв’язку із закінченням строків давності: злочини вчинялися у 2015–2016 роках, і на момент вироку минуло понад 10 років.
На остаточний термін вплинув і попередній вирок: у березні 2024 року ВАКС вже засуджував цю саму особу за аналогічною статтею до 8 років позбавлення волі.
Оскільки нові злочини були вчинені раніше того вироку, суд застосував принцип поглинення — і 9-річний термін увібрав у себе попередні 8 років. Засуджену затримали просто в залі суду для тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Чому другу обвинувачену виправдали
Заступниця директора держпідприємства з тваринництва, якій інкримінували вивезення кукурудзи та соняшнику на 25,4 мільйона гривень, була повністю виправдана. Суд встановив, що вона обійняла посаду лише 6 листопада 2015 року — на той момент договори зберігання вже були укладені, а значна частина зерна вже вивезена та продана. Тобто злочинна схема була запущена ще до її появи на підприємстві.
Крім того, як заступниця з тваринництва вона не мала права підпису офіційних документів і не могла віддавати розпорядження щодо відвантаження зерна. Її присутність на пункті зважування автомобілів суд розцінив як виконання технічного контролю за вказівкою керівництва — а не як участь у злочині. Твердження прокуратури про те, що вона фактично керувала відвантаженням під час хвороби директора, суд відхилив як непідтверджене документально. Оплату її проживання та проїзду, яку прокурор трактував як «винагороду» за участь у злочині, суд визнав звичайним забезпеченням умов праці. За відсутності достатніх доказів участі у змові всі розумні сумніви суд витлумачив на користь обвинуваченої.
«Червоний землероб» — підприємство з багаторічною кримінальною історією
Нинішній вирок — уже не перший у низці кримінальних проваджень, пов’язаних із ДП «Червоний землероб».
У березні 2025 року ВАКС засудив колишню виконувачку обов’язків директора того ж держпідприємства до 7 років і одного місяця позбавлення волі з конфіскацією половини майна та забороною обіймати керівні посади протягом трьох років. Її визнали винною у замаху на заволодіння майном держпідприємства та службовому підробленні.
За версією слідства, у 2016 році вона разом зі спільником підробила договори на юридичні послуги та акти виконаних робіт, після чого подала ці документи до Господарського суду Кіровоградської області у справі про банкрутство підприємства — щоб отримати виплату понад 3,5 мільйона гривень як нібито борг. Заволодіти коштами не вдалося з обставин, що не залежали від них. Та справа розглядалася кілька років: ще у 2022 році ВАКС виносив обвинувальний вирок із 7 роками ув’язнення, однак Апеляційна палата його скасувала і призначила повторний розгляд. Провадження щодо спільника засудженої наразі зупинено — його мобілізували.
Раніше, у березні 2024 року, ВАКС виніс вирок у справі про розкрадання зерна «Червоного землероба» у 2016 році: ексдиректор підприємства разом із двома керівниками приватних компаній організував злочинну схему, через яку держпідприємство втратило зерна щонайменше на 7 мільйонів гривень.
Окремо розслідувалося ухилення від сплати податків протягом 2016–2019 років — у тій справі підозру оголосили бухгалтеру підприємства.
«Гречка» також повідомляла, що у листопаді 2024 року стало відомо про судовий розгляд щодо ще однієї колишньої виконувачки обов’язків директора — за продаж зерна за заниженими цінами.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії»




