Євроінтеграція «знизу»: як маленька громада тестує співпрацю з ЄС на собі

Джерело: інформація, озвучена під час експертного обговорення «Громади як інфраструктура євроінтеграції: роль місцевого самоврядування у вступі України до ЄС»  в Українському медіа-центрі

Локальний рівень: «слабка ланка» чи ресурс?

Євроінтеграцію зазвичай сприймають як процес переговорів між урядом і Європейським Союзом. Однак значна частина змін, яких вимагає ЄС, відбувається не на рівні центральної влади, а на рівні громад.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу акцентує увагу на тому, що євроінтеграція для громад — це цілком конкретні сфери відповідальності, для реалізації яких на місцях потрібні фахівці:

«Громади мають мати ресурс для того, щоби цих людей затримати, щоби вони могли допомогти громадам відповісти вже на ті там завдання, які вони мають. А це про енергетику, про переробку сміття, про екологію, про соціальні програми, про культурні програми».

Саме там формуються навички роботи з європейськими фондами, управління проєктами, звітності та партнерства. Без цього навіть формальне виконання вимог не гарантує реальної інтеграції.

Ключова проблема полягає в тому, що ці вимоги не зводяться до ухвалення законів. Вони передбачають наявність інституційної спроможності — передусім на місцевому рівні.

Громади часто є найменш підготовленими до роботи за складними процедурами ЄС.

Водночас саме вони:

• реалізують більшість інфраструктурних проєктів;
• відповідають за ефективність використання коштів;
• забезпечують практичну імплементацію політик.

Це створює парадокс: успіх євроінтеграції залежить від рівня, який інституційно найменш підготовлений. 

Як маленька громада з гір може наблизити Україну до ЄС: приклад Долини

Долинська громада Івано-Франківської області, де проживає близько 48 тисяч людей, в лідерах по залученню європейських коштів уже нині.  Її досвід показує, як локальний рівень фактично стає практичним майданчиком для впровадження стандартів ЄС.

Аби досягти цього результату, їм довелось розвинути внутрішню інституційну спроможність. Зокрема, самим писати грантові заявки. 

Тут громада могла б залучити зовнішніх консультантів або розвивати своїх фахівців. Вони обрали друге і створили Управління зовнішніх зв’язків і розвитку з 10 фахівців.

Вони:

• самостійно пишуть грантові заявки;
• ведуть переговори іноземними мовами;
• координують реалізацію проєктів;
• готують звітність за стандартами ЄС.

«Ми жодного разу, наприклад, не наймали жодну організацію, щоб писали нам заявки. Я вважаю, що найкраще може написати той, хто живе цим. Тобто прожити треба», – каже Іван Дирів, Долинський міський голова.

Партнерства, що принесли фінансовий результат 

Зараз громада має понад 12 міжнародних партнерств.

Серед країн — Польща, Румунія, Чехія, Німеччина, Франція, США та інші. 

Показовим є підхід до їх пошуку: для участі в одному з проєктів було надіслано 67 листів потенційним партнерам.

«Ми самі написали заявку, ми стали переможцями разом з Устриками Долішніми. Ми шукали партнера. Я написав 67 листів у кожну гміну тих воєводств, які беруть участь. Знайшли партнера, написали заявку, виграли більше двох мільйонів євро», — каже Іван Дирів.

Як результат, обсяг залученого фінансування — близько 10 мільйонів євро на низку інфраструктурних проєктів:

• реконструкцію дитячої лікарні;
• консультативно-діагностичний центр;
• термомодернізацію ліцею;
• модернізацію спортивної школи;
• модернізацію водоканалу;
• оновлення мереж і обладнання;
• пожежну техніку;
• дрони для моніторингу.

Окрім інфраструктури, громада реалізує культурні та освітні проєкти. Їхня роль — не лише у навчанні або розвитку певних навичок серед мешканців, а й у формуванні навичок роботи з європейськими програмами.

Вагомо, що, втілюючи один проєкт, громада планує, як це може не лише стати рішенням конкретної проблеми, а і допомогти залучати гроші згодом. Наприклад, створена система енергомоніторингу, яка охоплює 101 комунальну будівлю та передбачає щоденний аналіз споживання ресурсів, дозволяє:

• визначати пріоритети для інвестицій;
• обґрунтовувати проєктні заявки даними;
• підвищувати ефективність витрат.

Виявляють інституційні прогалини

Попри успіхи, досвід Долини виявляє системні проблеми. Наприклад, фіксує інституційні прогалини, таким чином показуючи державі, де потрібна її допомога.

Так, в Україні відсутній механізм видачі електронного підпису, який визнається в ЄС. Через це посадовцям доводиться отримувати його за кордоном.

«В Україні немає зараз органу, який може видати ліцензований чи, скажемо так, електронний цифровий підпис, який визнається в Європейському Союзі. Я його робив у Бухаресті. Бо в Україні немає органу, який це може видати», — каже Дирів.

Проблема в розподілі ролей

Проте, щоб громади могли працювати ефективніше, має бути чіткий розподіл ролей та повноважень між державою та місцевою владою на законодавчому рівні. І саме асоціаціям громад треба включатись у процес законотворення, аби вплинути на процес прийняття рішення максимально ефективно для себе.

Климпуш-Цинцадзе підкреслює, що саме на рівні громад євроінтеграція стає відчутною для звичайного громадянина, оскільки повноваження мають виконуватися там, де живуть люди:

«Якщо ви віддаєте повноваження громадам, то ви зобов’язані забезпечити їх фінансовим ресурсом або можливістю заробляти, на ті повноваження, які вони мають реалізувати».

Інфографіки в тексті створені за допомогою ШІ