Юні науковці Кіровоградщини здобули 43 перемоги на Всеукраїнському конкурсі: які проєкти представляли
Команда Кіровоградської Малої академії наук повернулася з фіналу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт із 43 нагородами — 8 першими, 19 другими та 16 третіми місцями. За якісним показником область посіла третє місце серед усіх регіонів України. Які проєкти представляли МАНівці та яку користь вони несуть на практиці — зʼясовувала «Гречка».
Джерела: пресслужба Кіровоградської ОВА, коментарі «Гречці» директорки Кіровоградської МАН Нелі Мазур.
Що відомо про конкурс
Зі слів Нелі Мазур, фінал ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів відбувся з 13 по 21 травня 2026 року. Кіровоградщина представила 64 наукові роботи від 60 учнів із шкіл різних територіальних громад, Центральноукраїнського наукового ліцею та закладу фахової передвищої освіти. Переможними виявилися 67% поданих проєктів — фактично дві третини.
Показовою є й частка від загальнонаціонального результату: із 78 перших місць конкурсу 8 дісталися саме представникам Кіровоградської МАН — понад 10% усіх найвищих нагород фіналу.
Проєкти, що вирізнилися
Технології та безпека
Софія Боднарчук розробила автономну інтелектуальну систему SAVIX для виявлення людей у задимлених приміщеннях — поєднання інформаційних технологій і безпекового компонента з практичним потенціалом для рятувальних служб.
Єлизавета Михайленко презентувала комплексну систему БПЛА для виявлення уламків повітряних цілей на базі нейронної мережі YOLO — застосування штучного інтелекту для моніторингу територій і подолання наслідків воєнних загроз.
Данило Нестерович запропонував DronoPort — волоконно-оптичний ресурсний хаб для збільшення радіусу дії БПЛА. Проєкт відповідає на актуальні технологічні потреби в галузі автоматизації та робототехніки.
Екологія та агросектор
Альбіна Дарій дослідила природні властивості рогози у протидії нафтовим викидам — проєкт Greenabsorb пропонує доступне екологічне рішення для очищення забрудненого довкілля.
Станіслав Шевцов дослідив вплив вибухових речовин на якість ґрунту в агроландшафтах на прикладі села Плетений Ташлик — тема, безпосередньо пов’язана з наслідками війни для землі, агросектору та продовольчої безпеки.
«Особливо цінно, що роботи наших МАНівців мають чітку прикладну спрямованість і відповідають реальним викликам сьогодення. Це не формальні учнівські проєкти “для конкурсу”, а дослідження, у яких є ідея, аналіз, експеримент, практичний сенс і потенціал подальшого розвитку», — зазначила директорка Кіровоградської МАН.
Гуманітаристика
Серед відзначених — і гуманітарні дослідження. Олександр Адиковський вивчав гроші як сакральний символ в обрядах жителів Кіровоградщини; Дарина Мічкур — селянський спротив колективізації на матеріалах Зінов’євської округи; Аріна Гонжа аналізувала топос дому й антидому в романах Євгенії Кузнєцової крізь призму воєнних реалій; Святослав Данілов простежив, як змінювався образ захисника в українських новинних текстах із 2014 по 2025 рік.
«Ці роботи доводять: гуманітаристика сьогодні не менш актуальна, ніж технології, бо вона допомагає осмислювати пам’ять, ідентичність, мову, досвід війни й цінність людського дому», — переконана Неля Мазур.
Проєкти не залишаються лише на папері
Окремо вона також відзначила МАНівців, які працювали одразу в кількох наукових напрямах і здобули перемоги в обох секціях. На думку Нелі Мазур, Софія Боднарчук, Анна Кісельова, Матвій Тимченко та Вероніка Шабанова показали не лише високий рівень підготовки, а й дослідницьку витривалість, широту мислення та здатність результативно працювати з різною науковою проблематикою.
Очільниця обласної МАН акцентує, що для них принципово важливо, що ці проєкти не залишаються лише на папері. Вони стосуються безпеки, оборонних технологій, екології, агросектору, штучного інтелекту, медицини, історичної пам’яті, культури, мови та літератури. І це, переконана вона, формує справжню дослідницьку культуру – коли дитина не просто виконує роботу, а вчиться мислити, доводити, перевіряти, відповідати за власну позицію і бачити користь свого дослідження для людей.
«За кожною перемогою стоїть велика спільна праця: дітей, педагогів, наукових керівників, батьків і закладів освіти. Третє місце в Україні — це результат системної роботи всієї освітньої команди регіону» — підсумувала очільниця Кіровоградської МАН.
Нагадаємо, раніше «Гречка» повідомляла, що у 2026 році 14 винахідників і винахідниць Малої академії наук на Кіровоградщині отримуватимуть президентську стипендію.
Фото із Facebook-сторінки Кіровоградської МАН
