Як допомогти дитині подолати негативні наслідки стресу: поради психологів МОЗ

 У час війни чинники стресу в кожної людини різні.

“Хтось потерпає від постійних повітряних тривог і ракетних атак, хтось – від тривалої розлуки з батьками, поступово втрачаючи психоемоційний контакт із ними. Хтось зазнає травм чи стає свідком насильства, хтось втрачає маму чи тата на фронті. На всі ці події діти реагують по-різному, але найчастіше вони не можуть висловити те, що їх турбує.” – зазначає пресслужба Міністерства охорони здоров’я.

Наслідки травматичних подій мають прояви у поведійці дитини, її іграх, фантазіях та позначаються на мовленні, пам’яті, мисленні й стають причиною соматичних захворювань.

 Ознаки психологічних травм можна розрізнити за їх проявами.

Емоційні прояви: загострення страхів (особливо страху розлуки); підвищення тривожності; агресивність або плаксивість; бурхливі емоції або беземоційність.

Когнітивні прояви: погірщення мислення, уваги та пам’яті; збіднення мовлення або підвищення мовної активності.

Соматичні прояви: втомлюваність та сонливість; загострення хронічних хвороб; втрата апетиту та болі у шлунку; головний біль; розлади дихання та роботи серця; нудота та блювання; захворювання верхніх дихальних шляхів.

Поведінкові прояви: нічні кошмари та порушення сну; впертість та заперечення; гіперактивність; пасивність або замкнутість; посилене бажання контакту з дорослими або відмова від нього; ігри з негативним сюжетом, нав’язливі думки.

Деякі негативні наслідки психотравм та стресу можуть проявитися не одразу. Інколи вони з’являються за пів року й більше.

Якщо ви помітили подібні прояви у своєї дитини – проконсультуйтеся з психологом. Це може бути як шкільний психолог, так і спеціаліст у дитячій лікарні.

 Також батьки можуть допомогти дітям подолати наслідки негативних впливів за допомогою списку простих справ, які вплинуть на ситуацію:

Збалансувати власний психоемоційний стан
Батьки мають налагодити свій режим сну, пити достатньо рідини, робити пішохідні прогулянки та ранкову зарядку. Добре впливає на психоемоційний стан хобі та заняття які приносять задоволення. Знайдіть справу яка вас відволікає від негативних переживань та займайтеся нею регулярно.

Виявляти особливу увагу та піклування про дитину
Діти переживають стрес та страждають від самотності, безсилля і безпорадності. Варто частіше якісно проводити час разом: гуляти на свіжому повітрі, грати у настільні ігри, готувати, читати казки на ніч, співати, робити щось своїми руками. Важливо також частіше обіймати дитину, погладжувати її та робити масажі. Говоріть частіше як сильно ви любите дитину і приймаєте її такою, якою вона є. Допоможіть реалізувати мрії та прагнення. Погойдування-колисання маленьких та дорослих дітей швидше відновить базове відчуття безпеки.

Налагодити позитивний близький контакт з дитиною та стосунки з нею, якщо вони зіпсовані
Інколи контакт з дитиною вже втрачений, але його можна повернути доклавши до цього додаткових зусиль. Наприклад, візьміть собі за правило кожного дня протягом 15 хвилин уважно вислуховувати дитину, давати їй можливість говорити про будь-що, не перебиваючи, не критикуючи, підтримуючи зоровий, тілесний контакт. Важливо дізнатися що приносить їй задоволення, що засмучує, тривожить чи ображає. Кожного дня робіть щось разом – згодом це дасть результат і ваші відносини відновляться.

Запропонувати дитині регулярно виконувати спеціальні вправи-антистрес
Це спеціальні тілесні вправи які рекомендують фахівці для подолання негативних наслідків стресу або для профілактики. Вони прості у виконанні та допомагають тілу впоратися зі стресом на рівні м’язової пам’яті. Крім того, ці вправи допомагають збалансувати психоемоційний стан.