Клуб “Лагідної українізації”: як дівчина зі Смоліного створила та розвиває мовний клуб (ФОТО)

Жителька Смоліного, що на Кіровоградщині, Лія Іванінська розповідає, що виросла в російськомовній родині, навчалась та спілкувалась тривалий час російською. Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації питання переходу на державну мову для дівчини стало критичним, важким, але дуже важливим.

“Якісного мовного оточення в мене не було. Я постійно чула суржик або примітивну мову новин. Читати книги – це добре, але читання без практики не змінює якість мовлення”, – зізнається пані Лія.

Дівчина відкрито говорить, що ідея створити мовний клуб народилась емоційно, в момент суперечки зі знайомими, коли обговорювали, чи винні російськомовні дорослі, в тому, що не можуть перейти на державну українську мову.

Не говорити російською ніяк!

Пані Лія зазначає, що якщо у людини є проблема навчання мови, то її необхідно вирішувати.
“Коли є проблеми з фінансами та дефіцит спілкування бажаною мовою, потрібно створювати простір. Я скликала бажаючих в телеграм канал, в якому в перший же день було понад 20 учасників. В чаті ми не критикуємо інших: ми стараємось підбадьорювати, хвалити, підтримувати. Не говорити російською ніяк, краще погано українською, ніж добре російською. Не знаєш слово – спитай”, – стверджує дівчина.

Клуб створювався саме для російськомовних, для яких принципово покращувати і розвивати українську мову, а не просто перейти на побутову українську, яка частково з місцевої говірки, частково з суржику, частково з якогось сленгу.

Дівчина зазначає, що на постійній основі зустрічі відвідували 6-7 учасників, які були російськомовними. Були регулярні домашні завдання на покращення мови, також на уроках практикувалось читання чистомовок та віршів.

Власні україномовні вірші

Збираючи в Інтернеті відео про звуки, уроки, правила, дівчина ділилась своїми напрацюваннями в чаті. На зустрічах учасники клубу практикували вправи разом: читали вголос вірші про кохання українських поетів, вчили їх напам’ять.

“Вірші збуджують якісь такі струни в душі, завдяки чому всі ті ніжні, романтичні, інтимні думки і почуття, які раніше були вербалізовані лише російською, зазвучали українською. В результаті учасники почали ділитись власними віршами! Вони почали відкриватись, виявилось, що майже всі щось пишуть”, – радіє засновниця клубу.

Дівчина зізнається, що багато питань виникало стосовно наголосів та звуків. Тому всі учасники досліджують деталі нового українського правопису, фемінітивів, наголосів. І додає, що не має бути соромно здивуватись або перепитати, коли не впевнений.

З різних куточків України та за кордоном

Учасники клубу живуть в різних регіонах України. Також є учасниці, які зараз перебувають за кордоном. Для них мовний клуб – це можливість говорити українською та вивчати її, навіть будучи в іншій країні.

“Зараз клуб дарує нам всім багато радості і ми всі його чекаємо щотижня як маленьке свято. Бо тут ми можемо не лише вдосконалити мову, а ще й отримати порцію естетичної насолоди і відволіктися від війни. Є і хлопці з ЗСУ! Які іноді теж відвідують зустрічі або діляться поезією. Також у нас з’явився один англійськомовний гість-волонтер з Нідерландів, який приїхав в Україну готувати м’ясо для військових. Я тепер думаю, як адаптувати клуб до таких запитів, бо він хоче вивчати українську, адже взагалі її не знає”, – зазначає пані Лія. 

Клуб існує більше 2 місяців і є абсолютно безкоштовним. Стати частиною клубу дуже легко: треба лише долучитись до чату в Telegram та ознайомитись з правилами.

Нагадаємо, “Гречка” вже публікувала історії тих, хто свідомо обрав державну мову

Фото з особистого архіву Лії Іванінської.