«Авіатор»: Квоти українській музиці потрібні, але це потрібно робити з розумом (ФОТО)
До Кіровограда 13 червня завітав гурт «Авіатор» в рамках всеукраїнського туру «По небу», який стартував ще 23 квітня та побував уже у 20-ти містах України. Кіровоград 21-й, а попереду лишається ще 4. Хлопці із бенду люб’язно погодилися відпосісти на декілька запитань журналістів. Спілування пройшло у невимушеній атмосфері, музиканти відкрито та вільно спілкувалися, залюбки відповідали та ще й багато жартували.
-У вас сьогодні вже 21-й концерт, тобто графік у вас дуже насичений. Звідки ви черпаєте енергію? Що вам надає сили?
-Насправді, ми заряджаємося самою музикою та виступами. Вони нам надають сили. А сьогодні ще й ваші дороги дуже підняли нам тонус, – жартує Ігор Воєвудський, а Дмитро Тодорюк додає , – Музика- це наше життя. Це те що ми найкраще вміємо і любимо. При виступах ми кайфуємо та не напрягаємось.
-У вас тур називається «По небу», а чи є якась передісторія створення цієї пісні? Що вас надихає для створення нових хітів?
-Передісторія є. Тексти для багатьох наших пісень прислають молоді автори. Так і в даному випадку: текст нам прислав молодий письменник Паша Шевченко, а я написав до неї музику, – зазначає Андрій Сторож, – Причому я одразу зрозумів, що це буде пісня, з якої щось гарне та успішне може отриматися.
-Дана композиція була створена ще два роки тому. Ми навіть її виконували інколи на концертах, але без оранжування, як придумали на репетиції, так і грали. Фактично можна сказати, що вона лежала у нас у шухляді. Думали, що коли будемо наступний альбом запускати, то зробимо її від «а до я». І, до речі, коли ми планували тур, то спочатку назвали його «По небу» , а потім згадали, що в нас є така пісня, – додає Ігор Воєвудський.
– Крім музики ви захоплюєтеся авіацією. Що для вас важливіше музика чи пілотування? Емоційно це схоже, чи щось є більш пріорітетнішим?
-Це однаково драйвово, куражно, тому що сидіти за штурвалом – це великий кураж, адреналін. Так само і виходити на сцену перед глядачем – це дуже відповідально, це також кураж і адреналін, драйв. Все воно взаємопов’язано, – запевняє Дмитро, – Для нас це переплетені речі, які не можна розділити.
-На українській сцені ви вже 11 років і від самого початку позиціонуєте себе як романтичний гурт. А чи не плануєте спробувати інші музичні жанри, напрямки,? Адже ваші прихильниці були ще дітьми та підлітками, коли з’явився ваш гурт, а тепер вони змінилися вже дорослі. Чи буде і ваша творчість змінюватися?
-Романтика – вона без часу. Якщо романтик всередені, то він народжується романтиком і помирає ним. Немає часу у романтики. Ми змінюємося у музичному плані, стараємося бути в тренді новим оранжуванням, в плані звуків, в плані біт. Філософія романтики буде у нас ще довго-довго, – по-філософські відповідає Ігор.
– А ви і по життю романтики, чи лише у творчості?
– По життю, – в один голос відповідають «авіатори», – Тому наша творчість така щира, і це відчувають наші прихильники, – додає Дмитро.
– Ваші пісні популярні на різних радіостанція та музичних телеканалах. А як ви ставитеся до закону про квоти української музики у радіоефірі, який в черговий раз так і не затвердив уряд?
– Квоти потрібні. Але це потрібно робити з розумом, а не «з бодуна». Це має бути поступально і грамотно, проаналізовано Це дійсно так як можна вчора ми всі ходили у зелених тапочках, а з сьогоднішнього дня всі будемо в синіх, – розмірковує Тодорюк.
– Ну тапочки це простіше – їх пішов купив іншого кольору і все, – жартує Воєвудський.
– Ні, Ігоре, їх ще треба спочатку пошити, а для цього закупити тканину. Це все не дуже просто, – продовжує Дмитро Тодорюк.
-У відповідному законопроекті пропонується 35% ефіру виключно української музики. Як на вашу думку, це достатньо, чи забагато, чи замало?
– Це абсолютно нормально. Просто не можна робити це «всьо – от із сьогоднішнього дня 35». Це поступовий процес. Це творчість, її не можна взяти ось так одразу поламати і все. Це не забор пофарбувати, – відповідають із гумором «авіатори»,- Є люди, які все життя писали російською мовою, вони відчувають так свою творчість. Не можна просто взяти відрізати їм руки і сказати це все.
-Ви зараз проводите тур по Україні. А чи надходять запрошення до Російської Федерації? І якщо так, то чи погодилися б ви? Чи хотіли б?
– За час конфлікту на Сході до нас надходила лише одна пропозиція ще у 2012 році виступити на День Перемоги на площі у Саратові, але ми відповіли, що поголимося в тому разі, коли вони перешлють 900 тис.грн. на потреби українським воїнам АТО, після чого вони відмовилися. Більше тепер не дзвонять.
– У вас є кліп «В твоих глазах», де показано життя «Авіатора» за кадром під час зйомок. Чи плануєте ви подібне відео створити із життя «за сценою» вашого нинішнього туру?
– Ви знаєте, ви прямо в точку. Дійсно, в нас є така ідея. З нами їзде спеціальний оператор та фотограф, які фіксу.ть найцікавіші моменти «back stage», певны коменти, преїзди. Що саме із цього отримається ще не знаємо – чи кліп, чи просто відео. Проте, скоріш за все це буде документальний фільм, де себе зможуть побачити і фани, і журналісти. Думаємо це буде всім цікаво.
Отож, всі, хто відвідав концерти, очікуйте побачити себе на телебаченні. «Авіатор» продовжує свій тур. Учасники гурту налаштовані вражати своїх прихильників і надалі новинками у своїй творчості, а також пообіцяли обов’язково ще приїхати до Кіровограда.
