Росія сама віддасть Крим – кіровоградський спецпризначенець Іван Зуєв

Так на сторінці у Фейсбук «Кіборги 2015» з’явилася історія Івана Зуєва, 27-річного кримчанина,бійця 3-го окремого полку спецпризначення із позивним «Малібу».

Позивний «Малібу» дістався Івану після того, як під час обстрілу між вибухами побіг рятувати бабусю, яка прополювала квітник.

«Раніше називали «Кирпич». І командир ніяк не міг запам’ятати цей позивний. Як тільки не називав: і Кірпуль, і Шлакоблок, і Камінь, і Цемент. І всякий раз говорив: «Потрібно змінювати тобі позивний».
Нагода трапилася влітку 2014 го. Стояли в селі біля Саур-Могили. Приїхали з завдання, почався обстріл. У льох заскочили. А я перед цим бачив через хату бабусю, яка полола квіткову клумбу. Після другого або третього обстрілу з того боку повалив чорний дим. Стало шкода бабусю, і між обстрілами рвонув туди. Підбіг до воріт, а бабуся якраз від’їжджає на своїй машині
Коли повернувся до своїх, почув від командира багато нових слів. Один з хлопчаків і запропонував: «Ти ж бабусю рятував. Будеш «Рятувальник Малібу». Тут же скоротили до «Малібу», – пояснює Іван.

Крім незвичайного позивного, Ваня ще й володар незвичайної для збройних сил зачіски. Її походження пояснив так:

«Козак, потрапляв в Запорізьку Січ, стригся під горщик. Після першого бою волосся з боків підрізали. Поступово виходив чуб. Якщо Козак доростав до отамана, чуб підрізали спереду. Залишався оселедець. Я зупинився поки на чубові. Але і він у мене не правильний. Волосся неслухняно лягають. Їх потрібно зачісувати на ліву сторону. Тому що на правому плечі в нас ангел сидить, а на лівому – диявол. Зачісують чуб на ліву сторону, щоб закрити вухо і не чути слова диявола, а слухати тільки ангела. Крім того, чуб ще потрібен для того, щоб Козака, який убив багато ворогів і потрапив в пекло, батюшка міг за нього звідти висмикнути ».

Закінчив дев’ять класів, потім «бурсу» – отримав середньо-спеціальну освіту.

Прийшла повістка. Лікар військкомату, побачивши, що високий, сказав:

-Ідеш служити в президентський полк.

-Тоді в армію не піду. Знайду мільйон способів, щоб не служити – відповів Ваня.

-А куди хочеш?

-Бійцем бути, а не по плацу ходити

-Висоти боїшся? – запитали.

-Так.

-Перебороти страх хочеш?

-Так

-Тоді в десантники

-Добро.

Після цієї розмови в Сімферополі з 23 кримчан вибрали 20 осіб, яких повезли до Кіровограда.
Так 13 листопада 2006 року у Івана почалася служба у військах спеціального призначення.

Коли почався Майдан, з багатьма товаришами по службі були розбіжності. Навіть хотів звільнятися. Принципово говорив:

«Навіть отримавши наказ, не піду на Майдан проти людей. Я приймав присягу на вірність українському народові, а не командирам і чиновникам .Під час анексії Криму переживав, що всі рідні там. Навіть виникла грішна думка перевестися в російську морську піхоту. Але коли побачив, як начальник українського морфлота приймає російську присягу, подумав: «Я що, така ж повія? Мені щось там не сподобається, і я піду ще кудись? Ні. Залишаюся. У мене вся сім’я за Україну. Хоча рідним довелося взяти російські паспорти ».

На питання повернеться Крим в України, каже:

–Я навіть більше скажу: Росія сама його віддасть, не потрібно буде навіть воювати. Вона сама мучиться, це видно. Намагаються побудувати легендарний міст, але у них нічого не вийде. На стику тектонічних плит це зробити неможливо .

За свої подвиги 8 травня 2016 Іван Зуєв удостоєний недержавної нагороди – ордена «Народний герой України».

«У мене є « За мужність »третього ступеня, хоча і друга ступінь теж повинна бути. Мене подавали і на орден «Богдана Хмельницького», медаль «За військову доблесть». Цих поки немає. У збройних силах документи мають властивість губитися ... »- ділиться він.

Після нагородження орденом «Народний герой України» Іван віддав на переплавку срібну монету, випущену в Радянському Союзі в 1924 році.

«Я знайшов її в Донецькій області на дорозі. Зробив дірочку і носив як талісман. Нехай тепер її частинки будуть в народних орденах», – зазначив Зуєв.