Що радить практичний психолог родичам бійців АТО?

 На перший семінар зібралося близько 10 осіб. Тим не менш, заняття пройшло успішно. У маленькій групі можна приділити увагу кожному. Моя Олександрія поспілкувалася зі Сперісенко.

– Діана, в інтернеті є цікавий експеримент. Фотограф зробив знімки американських миротворців до відправки в Афганістан і після повернення звідти. Можна побачити, як фізично змінюється обличчя – з’являються зморшки, тьмяніє погляд. А що відбувається всередині? Зміни ще сильніше?

– Безумовно, сильніше. І при цьому найбільша проблема, з якою ми стикаємося, люди не визнають цих змін. Вони вважають, що залишилися такими ж, як були, що нічого всередині не помінялося.

– А насправді? Які процеси відбулися в людині?

– Особистість змінилася. Скажу так, людина, що бачила смерть, вже ніколи не зможе повернутися до нормального життя, на жаль. У нього змінюється ставлення до друзям, близьким, рідним. Людина стає іншою.

– Дайте три основних ради для родичів і друзів.

– Перше, нічого не розпитувати, поки не почне говорити сам. А якщо почав згадувати, слухайте.

Друге, не давати людині банальних рад. Не можна його заспокоювати словами: “Це все пережили, переживеш і ти”. Краще погодьтеся: “Так, це було страшно”.

І третє, що не оцінюйте ні самої людини, ні його дій. Ніколи. Навчіться обходитися взагалі без оцінок. Не порівнюйте його страждання зі своїми. Рідним може здаватися, що вони більше настраждалися – щодня турбувалися, чекали, вимотували себе. І на цьому тлі до військового можуть виникати претензії: “Ти черствий”, “Ти нас не цінуєш”, “Ти змінився в гірший бік” і так далі.

– Бійці, з ким мені вдавалося говорити відверто, розповідають про пияцтво на передовій. Починають вживати навіть непитущі. Це проблема?

– Я теж стикалася з такою людиною. Йому 20 років, був поранений. Він виправдовується тим, що там інакше не можна було, “дах їхала”. А тут пияцтво триває через те, що у людини відбувається переоцінка цінностей. Він починає ставити собі питання: “де я був”, “що там робив”, але замість аналізу та пошуку відповідей наша людина намагається ці питання “залити”, щоб на них взагалі не відповідати.

– Як з цим боротися?

– Якщо проблема психологічна, треба розбиратися, що з ним відбувається. А якщо алкогольна залежність – це втрата сенсу життя, і тут вже питання до нарколога. Я проти кодування, тому, так, – до нарколога.

– Вам доводилося чути від бійців якісь містичні речі? Сплеск духовності, віри?

– Я не думаю, що вони стають більш духовними. Якщо вірили раніше, вірять і зараз, а якщо ні, то ні. Якщо ви помітили, що людина тягнеться до духовного, не бороніть.

– А якщо до протестантів тягнеться?

– Не потрібно забороняти, віра – це глобальна річ.

Довідка: Діана Сперісенко – практичний психолог, досвід роботи 14 років. Має сертифікат терапевта танцювально-рухової терапії, фахівець психодрами.