Дід Мороз, Миколай, Санта Клаус: хто таки приходить до дітей?

Можна поблукати просторами інтернету і натрапити на отаке:

Аналогічним до Санта Клауса є дід Мороз, якого створили на основі Санти, бо хоч комуняки й були про релігії, самі створювали її замінник.

(с) posydenky.lvivport.com/

І хто що не говорив би, буцім українські діти більше люблять святого Миколая, а не Діда Мороза, правда в тому, що українські урядовці хочуть, щоб образ святого Миколая виховував дітей у національних традиціях, а дорослих позбавив радянських стереотипів. Проте малеча однаково чекає на подарунки і від першого, і від другого.

(с) www.gazeta.lviv.ua

Звичайно, що Святий Миколай!!! Його так люблять і чекають наші дітлахи! Треба берегти українські традиції, а не гнатися за модою (Дідом Морозом чи Санта Клаусом).

Украинские традиции хорошо,а вот скажите откуда появился Святой Николай и потом объясните о каких украинских традициях идет речь???

Св. Миколай – персонаж для квасних патріотів, які вважають, що любити Україну можна лише за навності хрестика на тілі та націоналістичного партквитка у кишені.
Якщо дітям на ялинці замість Діда Мороза виведуть святого з хрестами і німбом – вони цього не зрозуміють і будуть кричати “А де Дід Мороз?”. Новий рік – не релігійне свято, а Україна – світська держава.
Хай живе Дід Мороз!
(c) novynar.com.ua

Але сперечатись можна довго. І як завжди кожен залишиться при своїй думці. Але дуже огидно, що все в нашому житті політизується! І навіть святкові символи… Всі ці спекуляції на тему “нашого” Миколая, і “чужого” Діда Мороза. В останні роки популярним стало вишукування так званих пережитків радянської доби, навішування на них ярликів із подальшим ганінням і переслідуванням. В такий чорний список активно пхають і нещасного Діда Мороза. Видно не хочеться тим “українофілам” подарунків.
Кіровоград. Молодіжний журнал “Гречка” www.gre4ka.info Дід Мороз, Миколай, Санта Клаус: хто таки приходить до дітей?

Мало хто знає, що Дід Мороз – це істинно наш, слов’янський персонаж. І має він свою давню історію. У переказах наших предків спрадавна існував Мороз – повелитель зимових холодів. У його образі знайшли віддзеркалення представлення стародавніх слов’ян про Карачуна – бога зимової холоднечі. Мороза уявляли в образі старенького низенького зросту з довгою сивою бородою. Цей образ зимового повелителя художньо розвивається і утілюється в російських казках в образах Діда Студенця, Діда Тріскуна, Мороза Івановича, Морозка. Проте, хоча ці морозні діди не були позбавлені відчуття справедливості і співчуття і іноді одаровували тих, що забрідають в їх володіння добрих і працелюбних людей, вони не були пов’язані з приходом Нового року і роздавати подарунки не було їх головною турботою.

Також образ міг піти від давніх вірувань у Велеса, який був також Богом Багатства. 6 грудня він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду. Звідси кристалізувався з плином часу образ бородатого Діда Мороза, який несе подарунки людям, і Вам принесе, як чемні будете!

Прообразом сучасного Святого Миколая вважають реальну людину, що мала ім’я Микола., Микола народився в III столітті в Малій Азії (на березі Середземного моря) в багатій сім’ї і згодом став єпископом. Успадкувавши чималий стан, Микола допомагав бідним, нещасним і особливо піклувався про дітей. Після смерті Микола був канонізований. У 1087 році пірати викрали його останки з церкви в Демре, де за життя він служив єпископом, і переправили їх до Італії. Прихожани церкви були так сильно обурені, що вибухнув великий скандал, який, як би сказали наші сучасники, мимоволі виконав функцію реклами. Поступово зі святого, якого знали і цінували тільки на його батьківщині, Микола став об’єктом шанування всіх християн Західної Європи.

Санта Клаус – теж відомо звідки взявся: У XIX столітті разом з європейськими емігрантами образ Святого Миколи став відомий в Америці. Голландський святий Микола, якого на батьківщині називали Синтер Клаас, перевтілився в американського Санта-Клауса.

Сучасного Санту придумав у 1823р. Климент Кларк Мур. Власне, Мур у поемі «A Visit From Saint Nicholasmore», більше відомій як «The Night Before Christmas», першим зобразив Санта Клауса як життєрадісного немолодого ельфа і поселив його в Лапландії. У 1860р. карикатурист Томас Наст уперше намалював його товстим, старим, бородатим, в окулярах, в блазенському червоному ковпаку і з люлькою у роті. Існуючий нині зовнішній вигляд Санта Клауса належить пензлю Х. Сандблома — американського художника, що намалював в 1931р. серію малюнків для реклами «Кока-коли». Взагалі подальша історія Санти мала яскраво виражений комерційний характер, а його образ все далі віддалявся від прототипу. До теперішнього часу справа дійшла до того, що в Центральній і Східній Європі розгорнулася кампанія, що закликає відвернутися від Санта-Клауса як втілення дешевої комерціалізації найважливішої релігійної події. А особисто я би не хотів, щоб мої діти чекали приходу саме Санти.

А сама ідея і символізм образу якогось чудовторного героя-дарувальника як не новий, так і не локальний. В новий рік у різних країнах чекають свого героя. І зветься він по-різному і сам його образ і функції водночас можуть відрізнятись від наших традиційних:

У Нідерландах (Голландії) – це Sinter Klaas (“Сінтер Клаас”, “Сандеркласс”), який припливає на пароплаві у супроводі чорношкірих слуг і привозить подарункки.

У Фінляндії та інших скандинавських країнах популярний – Joulupukki (Йоулупуккі) – “Лісова людина” – “Різдвяний козел” – “Різдвяний дід”). Сучасний образ і легенда багато в чому узяті з американського Санта Клауса. Це теж старий дід із сивим волоссям, пишною бородою і вусами, у червоній куртці з темним шкіряним поясом, штанях і шапці-ковпаку. Обов’язково – окуляри. За легендою, живе на горі Корвантунтурі разом з дружиною Муорі (Марія) та гномами. У стародавні часи ходив під Різдво по будинках (колядував), пригощав слухняних дітей і карав неслухняних (для чого носив із собою різки). Надалі виховний аспект образу було втрачено.

У Карелії – Паккайне (“Морозець”), який, на відміну від більшості новорічних персонажів дуже молода людина з пустотливим характером. На Кіпрі новорічний персонаж носить ім’я Василь, в Італії – Баббо Натале (що в перекладі означає “Різдвяний дід”). Діти вірять, що він, залишивши свої сани на даху, через пічну трубу проникає в будинок, де для нього припасено трохи молока і солодощів “для підкріплення”.

Основний символ польського Нового року і Різдва – Різдвяна зірка. За біблійною легендою, ця зірка осяювала дорогу до немовляти Христа. Тому в ролі Діда Мороза у Польщі виступає Зоряна людина. Раніше в костюм Зоряної людини вбиралися священики і ходили по селах, обдаровуючи жителів гостинцями.

Японського Діда Мороза називають Сегацу-сан (що в перекладі означає “Пан Новий рік”).

У Швеції два Діди Морози: сутулий дід з шишкуватим носом – Юлтомтен і карлик Юлніссаар. І той, і інший під Новий рік ходять по будинках і залишають подарунки на підвіконнях.

У Франції теж два Діди Морози. Одного звуть Пер-Ноель, що означає “Батько Різдво”. Він добрий і приносить дітям в корзині подарунки. Другого звуть Шаланд (Chalande). Цей бородатий старий носить хутряну шапку і теплий дорожній плащ. У його корзині заховані різки для неслухняних і ледачих дітей.

На Кіпрі Діда Мороза звуть Василь. Діти співають в Різдво такі пісні-прохання:
“Святий Василь, щастя подаруй
Виконай всі мої бажання!
Та буде славне Різдво!”

У Італії до дітей приходить старенька Бефана. У новорічну ніч вона прилітає в будинки через димар і приносить хорошим дітям подарунки, а неслухняним дістається тільки зола.

У Країні Басків Діда Мороза звуть Олентцеро. Він одягнений в національний домотканий одяг і носить з собою фляжку хорошого іспанського вина.

У Румунії “сніжного дідуся” звуть Мош Джеріле. Він дуже схожий на нашого Діда Мороза.

У Монголії Дід Мороз схожий на пастуха. Він одягнений у волохату шубу і велику лисячу шапку. На боці у нього табакерка, кремінь і кресало, а в руках – довгий батіг.

У Узбекистані його звуть Кербобо. Він одягнений в смугастий халат і червону тюбетейку. Кербобо їздить на ослику, пов’юченому мішками з новорічними подарунками.

У мусульманських країнах на початку травня приходить з подарунками свій стариган на ім’я Хизир Ільяс. Носить він червоний ковпак, обвитий зеленим шаликом і одягнутий в зелений халат, на якому вишиті квіти.

Як в різних країнах звуть новорічних дарувателів можна глянути тут:

• в Україні — «Святий Миколай» або «Дід Мороз»
• в Азербайджані — «Shaxta Baba»
• в Албанії — «Babadimri»
• в Афганістані — «Baba Chaghaloo»
• у Белорусії — «Зюзя» або «Дєд Мороз»
• у Болгарії — «Дядо Коледа»
• у Бразилії — «Papai Noel»
• у Великій Британії — «Father Christmas»
• у Вірменії — «Dzmer Papi»
• у В’єтнамі — «Ông già Nô-en»
• на Гаваях — Канакалока
• у Греції — «Агиос Василис» (Святитель Василій)
• у Грузії — «Tovlis papa», «Tovlis babua»
• у Данії — «Julemanden» або «Julenissen»
• в Єгипті — «Papa Noël»
• в Ізраїлі — «Silvester»
• в Індонезії — «Sinterklas»
• в Іраці та Південеій Африці — «Goosaleh»
• в Ірані — «Baba Noel»
• в Ірландії — «Daidí na Nollaig»
• в Іспанії і Латинській Америці — «Papá Noel»
• в Італії — «Babbo Natale»
• у Каталонії — «Sinterklaas»
• у Китаї — Дун Че Лао Рен
• у Латвії — «Ziemassvētku vecītis»
• у Литві — «Kalėdų Senelis»
• у Нидерландах — «Kerstman»
• у Німеччині — «Weihnachtsmann» або «Nikolaus»
• у Норвегії — «Julebukk» або «Julenissen»
• у Польщі — «Święty Mikołaj»
• у Португалії — «Pai Natal»
• у Росії — «Дєд Мороз»
• у Румунії — «Moş Crăciun»
• у Сербії, Чорногорії та Боснії і Герцеговині — «Deda Mraz»
• у США та англомовній Канаді — «Santa Claus»
• на Тайвані — «Sèng-tàn Ló-jîn»
• у Татарстані — «Qış Babay» («Киш Бабай»)
• у Турції — «Noel Baba»
• в Угорщині — «Mikulás» або «Télapó»
• у Фінляндії — «Joulupukki»
• у Франції та франкомовній Канаді — «Le Père Noël»
• у Фрисландії — «Sinteklaas»
• у Чехії та Словаччині — «Ježíšek»
• у Чілі — «Viejito Pascuero»
• у Швеції — «Jultomten»
• у Шотландії — «Daidaín na Nollaig»

І хоча як були, так і будуть суперечки про те, звідки взявся той персонаж, кому він більше пасує, і як він має виглядати і називатись, але мені достеменно відомо одне – і реальні люди, які жили давно, і стародавні вірування, вдало сплелись в єдине ціле, щоб подарувати людям чудо! Бо воно так всім нам потрібне…