У Кіровограді відкрилась виставка присвячена Дню Соборності

П’ятий за рахунком універсал у новітній історії України великою мірою був декларацією намірів, гарним жестом, адже невдовзі після підписання з’ясувалося, що керівники обох державних утворень мають діаметрально протилежні погляди чи не по всіх питаннях, окрім ідеї Соборної Української Держави. Після проголошення Акту злуки реально продовжували існувати два уряди (УНР і ЗУНР), дві армії, різні соціально-економічні політики, зовнішньополітичні орієнтації тощо. 

Позитивним моментом Акту злуки стало усвідомлення загальноукраїнської спільності серед населення, яке довгий час знаходилось у складі різних держав. Таким чином, Акт возз’єднання, злуки двох частин України став символічним знаком прагнення єдності. Тому 22 січня 1919 року по праву займає своє місце в українському пантеоні визначних дат.

В експозиції представлені картини з фондів музею – пейзажі, що передають природне розмаїття, багатовимірність нашої країни. На урбаністичних пейзажах Сергія Шишка «Київ. Площа Б. Хмельницького» (1954), Василя Чегодара «Київ сьогодні» (1971) зображено неповторні краєвиди столиці нашої держави. Робота Антона Кашшая «Долина Свідовець» (1960) присвячена гірським ландшафтам рідного автору Закарпаття. Творчість художників-земляків представлена полотнами Петра Покаржевського «Кримський берег» (1957), Степана Письменного «Слобожанський начерк» (2009) та гіпсовими макетами медалей Андрія Німенка, на яких зображено провідних політичних та військових діячів визвольних змагань 1917-1920 рр. в Україні: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру та Григорія Тютюнника.

Володимир Мороз – науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи