Музей Ельворті – часточка ХІХ століття в Кіровограді
Які музеї в Кіровограді ви знаєте? Думаєте, нема куди запросити друзів та гостей міста? А от і ні. Цього разу “Гречка” знайшла куточок, який чомусь оминають увагою не лише гості, а й жителі міста. Мова йде про музей родини Ельворті, яким опікується завод «Червона зірка».
Перш за все нас зацікавив будинок як пам’ятка архітектури та історії. Адже нечасто в місті знайдеш будівлю із висотою стелі 4.80 м. Ця споруда кінця ХІХ століття будувалася одночасно з корпусами заводу і служила помешканням для Томаса й Роберта Ельворті з родиною. Сам завод був заснований 1874 року й називався іменем братів – завод «Т. і Р. Ельворті» , який від початку займався виробництвом сільгосптехніки.
На першому поверсі будинку жила обслуга, а на другому – родина Ельворті. Загальноміської системи каналізації й водопостачання в той час не було, проте будинок мав власну.
Достеменно невідомо, чому брати-англійці обрали саме Єлисаветград для створення заводу, адже проїхали вони весь південь України. Юрій Антонов (завідувач музею) вважає, що це сталося тому, що в той час тут уже була залізниця, а навколо – родючі чорноземи. Отже, брати думали, що попит на сівалки буде великим, і не помилилися.
Томас і Роберт виявилися не лише вдалими бізнесменами, але й меценатами. Електричний трамвай у місті з’явився завдяки їм, адже саме родина Ельворті фінансувала початкові підготовчі роботи. До того ж у місті були «кінні» трамваї – вагончик з людьми тягли коні. Таким чином, електротрамвай у Єлисаветграді пішов третім у Російській імперії. Доклали брати руку й до будівництва залізничного мосту через Інгул, що діє й зараз. А район Миколаївки був забудований робітниками заводу, яким на побудову надавалася позика менше 1%.
До 130-річчя заводу Володимир Олійник, київський скульптор, створив пам’ятник братам Ельворті. Обійшовся він у 60 тисяч доларів, не враховуючи впорядкування прилеглої території. Спочатку планувалося, що брати схилятимуться над кресленням, яке лежить на столі, але в результаті витворилася та скульптура, яку бачимо зараз.
Будівлю перетворили на музей у 1994 році. До того тут знаходилися управлінські приміщення. Зокрема колишня банкетна зала за радянських часів служила кабінетом директора. Тут зберігся оригінальний камін і паркет, який і досі в хорошому стані. Будинок прикрашають пишні люстри, вони старанно підібрані засновниками музею в середині 90-их. Тут ви можете побачити оригінальну документацію часів заснування, світлини, окремі предмети декору, як от подарована внуками Ельворті дідівська срібна таріль.
Музей береже й радянську історію заводу, адже в ті роки 52 % всесоюзного об’єму сівалок вироблялися саме тут. Техніка постачалася у 61 країну світу. На «Червоній зірці» вперше в Союзі була створена тракторна сівалка та перша пневматична сівалка. Стикове зварювання теж було розроблено на цьому заводі ще в довоєнні роки.
Юрій Антонов пишається тим, що оригінальна крупорушка заводу „Ельворті”, яка зберігається в музеї, у робочому стані й зараз. Свого часу її знайшли в одному з колгоспів Кіровоградщини, відремонтували й повернули до життя.
У воєнні роки 84 % території заводу було поруйновано. Але окремі корпуси, збудовані в 30-х роках, залишилися неушкодженими бомбами. Екскурсовод пояснює, що в ті часи будували на совість, не хотіли опинитися на Соловках.
На війну із заводу пішло близько 4 тисяч людей. У цей період сівалки змінилися мінами й авіабомбами, точніше їх «пустушками», адже начинялися, повністю доукомплектовувалися вони на інших заводах. Щоб відновити приміщення , засклити їх, на заводі організували окрему бригаду, виготовляли віконне скло самотужки, налагодивши весь технологічний процес.
“У музеї є сівалка, виробництво якої припинилося в 1960 році. А два роки тому я був свідком , як в селі Клинці засівали поля саме цією сівалкою. І це ще раз підтверджує її якість, щоправда, зрозуміло, що це не від хорошого життя”, -розказує пан Юрій.
В усі часи родичі братів Ельворті підтримували музей матеріально. Багато капіталовкладень для збереження й підтримки життєдіяльності цього закладу профінансували саме нащадки славних англійців. Неодноразово вони відвідували музей своїх предків у Кіровограді.
Важко переоцінити той вклад, який зробили брати Ельворті та їх підприємство в розвиток міста. І тому коли екскурсовод покаже вам велике групове фото, на якому зображені інтелігентні молоді люди в костюмах та капелюхах, які мають чисто виголені обличчя і тверезий погляд, а потім запропонує вгадати, хто зображений на ньому, навіть не вагайтеся – це працівники славнозвісних Ельворті, а не академіки чи професура якогось вишу.
Відвідати музей можна в будні дні, попередньо зателефонувавши за номером: (066) 82-46-899. Перегляд експозиції безкоштовний.
“Гречка” рекомендує!
Настя Дзюбак
Фото: Валерій Лебідь
