У Кропивницькому концерт Ореста Лютого зібрав аншлаг (ФОТО, ВІДЕО)
З аншлагом 26 жовтня у Кропивницькому пройшов концерт Ореста Лютого з патріотичним проектом «Лагідна та сувора українізація».
Арт кафе «Берлога» зібрав понад сотню поціновувачів творчості Антіна Мухарського, який в образі професора антропології зі Стрия Ореста Лютого провів майже двогодинний театрально-музичний перфоманс.
«Проїздом із Горішніх Плавнів до Нью-Йорка, завітав до вас у Кропивницький професор антропології зі Стрия Орест Лютий», – розпочав свій виступ герой вечора.
Він співав відомі пропагандистські пісні, адаптовані на український лад, вміло використовуючи нецензурну лексику лютого ненависника радянського режиму, та руйнуючи міфи, на яких формувалися покоління.
Кожну з пісень Орест Лютий коментував у властивій манері, доносив свою громадянську позицію глядачам.
Цікавився у присутніх в чому на їхню думку полягає українська національна ідея? Пояснював чим українець відрізняється від хохла, а росіянин – від кацапа, перевіряв наявність у залі москалів, доводив яку небезпеку несе російська мова українцям і важливість українізації, як гарантії державності. Недарма патріарх Гундяєв казав: «Там, где звучит русское слово, там русский мир».
«Якщо ми не зробимо висновки і не займемося масовим впровадженням українського слова, української культури, то знову будемо вигрібати, і не в Донецьку й Луганську, а вже в Одесі, у Харкові, у Дніпропетровську, інших регіонах України», – переконаний професор антропології.
У Росії про творчість Антіна Мухарського знають, тому з 2014-го року він оголошений у розшук російською Генпрокуратурою за пісню «Ідьот кацап по городу».
Поряд із відомими радянськими піснями, які були осучаснені Лютим із відповідною лексикою, Мухарський співав і власні, що стосувалися теми АТО, війни, путіна – «Катя ватніца», «Росіян в Донбасє нєт», «Азовська тачанка» тощо.
Після завершення театрально-музичного перфомансу всі бажаючі могли придбати диски та книги Ореста Лютого, отримати від автора автограф і сфотографуватися на згадку.
Відео Дмитра Савранського, фото Олени Сінченко
