У Кіровограді презентували фольклорну книгу-інтерв’ю (ФОТО, ВІДЕО)
Днями у мистецькому відділі бібліотеки ім. Д. Чижевського лунали голосні пісні, лепетала старенька бабуся й шелестіли сторінки нововидрукованої збірки – то презентував після «довгого мовчання» свою книжку-монографію «Історія та звичаї села Хведварь у розповідях і піснях Марії Кузьменко» відомий кіровоградський фольклорист Олександр Терещенко – етномузиколог, науковий співробітник Музею музичної культури ім. К. Шимановського.
В основу видання, розповідає автор, лягли документальні записи, здійснені ним під час фольклорних експедицій 1995 року в селі Підлісному Олександрівського району (колишньому Федварі). Головним джерелом інформації стала якраз ота старенька бабуся, що лепетала із колонок програвача у відділі мистецтв, місцева жителька Марії Федорівна Кузьменко, 1924 року народження, людина феноменальної пам’яті та великого співацького хисту.
«Ви приїжджали минулого разу, то я неправильно співала куплет. Там слова треба поміняти місцями!» – переповідав Олександр Терещенко слова Марії Федорівни, почуті під час чергового приїзду у Підлісне.
Під час зустрічі запевняла, що «міліон пісень знаю, а може й більше…» й одразу починала заводити якоїсь чи тужливої, чи веселої.
В асортименті збірки 200 пісень, записаних від неї: зимові, веснянки, купайло, весільні, колискові, забавлянки, псальми, романси… чумацькі, рекрутські й солдатські, строкові, тужливі та жалібні, вулишні, глупосні – старовинні й новіші, тутешні й завезені композиції. Особливістю пісень у цій монозбірці є ще й те, що зберігаються усі діалектні особливості мовлення жінки, синтаксис, морфологія.
«Ця книга – це величезне інтерв’ю! Мені хотілося дати якраз оту соціокультурну панораму, щоби показати феномен співіснування абсолютно різних за ґенезою елементів в свідомості однієї людини – абсолютної архаїки і якоїсь сучасної пісні» – розповідає автор.
Крім пісень читач знайде у книзі колоритні спогади та розповіді «про все на світі»: про давній уклад – свята й будні цілого року, легенди про підземні скарби, оповідання, де історичні реалії примхливо перемішані із народною фантазією: міфічний Хведь-вор, на честь якого ніби назване село; Пушкін, що буцім-то сватав дочку Раєвських Машу, а та йому відмовила… Про місцевого уродженця, народного артиста України, Гната Юру. Про лірників, які ще у міжвоєнний час співали на тутешніх ярмарках побожних пісень і псальм. Про весілля (в тому числі й так звані сороміцькі пісні, співані в понеділок), проводи до війська, зрештою про початок і кінець буття.
Саме підліснянські матеріали, зібрані ще в далеких 90-х роках, запевняє Олександр Терещенко, стали чудовим пісенним полотном для колись прем’єрної вистави «За двумя зайцами», що ставилася тоді у; завдяки зібраним текстам з’явилося таке поняття як центрально-українське великоднє христування, яким користуються сучасні фольклорознавці.
Монографія стане у нагоді науковцям, традиційній інтелігенції, що захоплюється українськими традиціями,фольклористам-початківцям, які зможуть познайомитися із методами праці та аналізу фольклориста у польових умовах.
Частина пісень вже була опублікована у фольклористичних збірках на CD, багато тем і мотивів запозичили у свою пісенну діяльність і фольклорний ансамбль Кіровоградського музичного училища (керівник Наталя Терещенко) та етногурт «Дике Поле», які радували своїми голосами присутніх гостей і під час презентації книги.
Світлана Дубина
Фото, відео автора
