В Кіровограді презентували фільми про земляків

22:25, 08 Лютого, 2012

Сьогодні 8 лютого в Обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація проекту «Пишаймося тобою, рідний краю!». На початку зустрічі автори розповіли про створення 8-ми кінофільмів, які знімалися протягом 5 років (з 2005 по 2010). Спочатку про збірку не думалося, кожен фільм знімався окремо і в кожного були свої натхненники і обставини створення.

Усі ці фільми в різний час уже неодноразово демонструвалися на  кіровоградському обласному телебаченні, але як альбом під однією обкладинкою ці фільми сьогодні представлені вперше.

Добірка фільмів презентує Кіровоградщину в постатях непересічних людей А. Кривохижі, В. Шаповалова, О. Попова, М. Кравченка, Ю. Любовича, Л. Куценка та Є. Маланюка. Автори визнають, що коло представлених портретів може і повинно бути значно ширшим. Це етапний проект, який не ставить останньої крапки у розпочатій справі.

 

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info В Кіровограді презентували фільми про земляків

Глядачам було запропоновано невеликі фрагменти фільмів із коментарями режисера М. Горохова: «Ми знімали про людей, які нам особливо близькі, які творили і творять історію нашого краю своїми здобутками і досягненнями у професійній культурно-мистецькій і науковій сферах: хореографії («Одкровення», «З благословення української Терпсихори», «Перший і єдиний у світі»), живописі («В акордах фарб моїх»), поезії й літературознавстві («Коли вже з осінню на ти…», «Покарано степом») та музиці («Любов у спадок», «Маестро Любович: «Мої 8,5»)».

Присутні мали змогу поділитися своїми враженнями. Серед них кандидат педагогічних наук Олександр Ратушняк:

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info В Кіровограді презентували фільми про земляків

“Вісім фільмів авторів Н. Бондаренко, О. Попова, М. Горохова, О. Швець, які здійснювали сценарій і режисуру, єднає в одну добірку загальна мета – спроба розповісти про Кіровоградщину в портретах знаних людей. На цьому, напевно, й завершується те, що дає підстави називати їх цілісною збіркою. Фільми різняться своїми жанрово-композиційними рішеннями, інформаційно-фактуальним наповненням та рівнем мистецької довершеності.

Добірка не має чіткої композиційної стрункості, яка б пов’язала представлені фільми в одну серію. У добірці є коротенькі за хронометражем та інформаційно-фактуальним наповненням літературно-музичні етюди («Коли вже з осінню на «ти»» та «В акордах фарб моїх», де звучить лише поезія і музика, а в кадрі картини з життя або творчий процес митців. Ніяких інтерв’ю з ними і про них, чи бодай біографічних довідок тут немає. Ці фільми покликані навіювати певний настрій, створювати відповідну емоцію, накладаючи імпресіоністичні мазки до портретів своїх героїв. Хоча поряд з ними представлено фільми, які побудовані виключно на біографіях: «Одкровення», «Любов у спадок», «Маестро Любович: «Мої 8,5». Їх відрізняє від попередніх і єднає між собою те, що в усіх трьох герої розповідають самі про себе. Розпочинаються фільми традиційно з виїзду героїв на свої малі Батьківщини, місця, де пройшло дитинство, звідки й розпочинаються спогади, що протягом фільму корегуються інтерв’юером, перебиваються біографічними довідками та вставками-висловами про героїв або побажаннями (усі три фільми було знято з нагоди ювілеїв) колег, друзів та знайомих на честь ювілярів.

Фільм «Покарано степом» також знято на біографічному матеріалі, але він за різними показниками помітно вирізняється із загального ряду. По-перше, на відміну від інших, у ньому оповідається про життя людей, що на момент зйомок, уже відійшли у небуття, тож з ними неможливо записати ні інтерв’ю, ні подати їхні живі портрети – лише архівні кадри і фотографії. По-друге, у фільмі не один, а відразу два героя. При їх висвітленні застосовано нестандартну композицію – проведено паралелі на різних етапах життя між долею поета Є. Маланюка та дослідником його творчості Л. Куценком. По-третє, у фільмі застосовано елементи ігрового кіно: участь хлопчика-актора та образу старого Харона – перевізника через річку Стікс, що робить цей фільм не просто документальним, а художньо-документальним, а це вже зовсім інший жанр.

Фільм увиразнює якісний музичний супровід та вдале акторське читання поезій Євгена Маланюка і щоденникових записів та літературознавчих студій дослідника його творчості. Цей фільм є довершеним самодостатнім явищем, не без окремих огріхів та недоліків. Так, Л. Куценка названо доктором педагогічних, а не філологічних наук. Деякі паралелі натягнуті і не завжди виправдані, скажімо, служба Куценка в радянській армії та участь Маланюка в революції і громадянській війні на боці армії УНР, або стосунки героїв зі своїми синами тощо. Та зазначені огріхи не впливають на загалом позитивне враження від перегляду.

На мою думку, це найбільш вдалий фільм у запропонованому переліку. Два фільми не стосуються конкретних особистостей, а порушують історію танцю. Їх краще упорядкувати не за хронологією, а тематично. Так, скажімо, після «Благословення української Терпсихори» (2005) логічним буде переглянути в продовження теми фільм «Перший і єдиний у світі» (2009) про музей хореографічного мистецтва на «Хуторі Надія».”

 

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info В Кіровограді презентували фільми про земляків

Заслуга авторів проекту в тому, що цю роботу розпочато і зроблено крок для збереження пам’яті нашого краю в популярному викладі мовою кіно. І те, що добірка має фрагментарний характер, робить її незавершеною, відкритою для доповнення в майбутньому новими і новими портретами. Можливо, було б доцільно згрупувати їх за жанрами або тематично збалансувати хронометраж, структурувати композиційно, й зробити, приміром, серії фільмів: «Інтерв’ю з сучасниками», «Етюди про митців», «Голоси з минулого» тощо, в яких розповісти про художників, музикантів, діячів театру, поетів і письменників нашого краю, багатолітніх керівників творчими колективами тощо. Адже, справді, перелік імен людей, про яких варто було б відзняти фільми може бути набагато довшим, ніж подає запропонована збірка.  І поряд з фільмами про видатних митців краю в рубриці «Інтерв’ю з сучасниками» чи то «Етюди про митців» цілком слушно було б зробити фільм про Михайла Ілляшенка, який впродовж 9 років обіймав посаду директора Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького. А в розділі «Голоси з минулого» нагадати про незабутніх Миколу Хомандюка, Світлану Барабаш та інших.

Олег Колесник

Фото: “Гречка”

Останні новини по темі
Бібліотеки Кіровоградщини отримають комп’ютери
Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.com.ua [Бібліотеки області отримають комп'ютери]
Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.com.ua "Домашні ікони" олександрійця експонують у Києві
“Домашні ікони” олександрійця експонують у Києві
Читайте також

У Кропивницькому в Інноваційній гімназії планують провести ремонт укриття. Через батьків попередили про те, що школярів переведуть на цей період на дистанційне навчання. Батьки ...

16:55, 4 Березня, 2024

Легендарні 3-й полк спецпризначення імені князя Святослава Хороброго та 8-й полк СпП імені князя Ізяслава Мстиславича оголосили про набір....

15:30, 4 Березня, 2024

У Кропивницькому сьогодні, 4 березня, на перехресті Євгена Тельнова і Віктора Френчка сталася ДТП. В результаті автопригоди постраждала пасажирка. ...

15:10, 4 Березня, 2024