Припинив існування легендарний гумористичний журнал
Учора керівник видавництва “Преса України”, що біля станції столичного метрополітену «Шулявська», підписав наказ про ліквідацію журналу “Перець” та скорочення штату працівників з 1.12.2013 року, як нерентабельного. Працівникам журналу запропоновані посади в комбінаті на кшталт брошурувальника, прибиральника та т. і. Журналу у березні 2014 року виповнилося би 92 роки. За часів СРСР за рахунок доходів журналу утримувалися різні партійні видання. Творчий колектив художників – карикатуристів, гумористи,штатні працівники змушені шукати прихистку у якомусь іншому видавництві.
У 1986 році тираж українського сатирично-гумористичного ілюстрованого журналу становив 3 мільйони 300 тисяч примірників. «Перець» був тоді другим за популярністю гумористичним журналом СРСР після «Крокодила», чий тираж становив 5 мільйонів примірників.
Позаторік наклад «Перця» був вже 7 тисяч.
З огляду на зручне розташування приміщень редакції журналу неважко передбачити підготовку до свого року «конкурсу» для бізнесових структур, які бажали б зручно облаштуватись у будівлі на проспекті Перемоги, 50. Не виключається також вселення до кабінетів, в яких трудилися співробітники видання, функціонерів якихось політичних партій – клонів однієї політичної сили, офіційно очолюваної главою уряду України.
З досьє «Гречки» Журнал «Перець» був започаткований як двотижневик під назвою «Червоний Перець», виходив російською мовою у 1927–1934 рр. у Харкові як додаток до «Вістей ВУЦВК». Першим редактором видання був Василь Чечвявський. Тодішній наклад становив 27 150 примірників. Від 1933 року в редакції «Червоного Перця» почалися арешти. Владі не подобалася критика в журналі. Членів редакції обвинуватили в тероризмі й у підготовці замаху на керівників КП(б)У та один по одному заарештували. Внаслідок репресій «Червоний Перець» перестав виходити.
Олег БАЗАК
