Кіровоградські курси української мови відвідали київські поети (ФОТО)

У рамках щотижневих Курсів української мови до Кіровограда прибули молоді київські (за місцем проживання) письменники Олег Коцарев та Мирослав Лаюк.
Приїхали вони не лише повчити, а точніше просвітити прагнучих знань кіровоградців у поезії та сучасній літературі. Із собою прихопили свіженький альманах “Знак”, у якому зібрані доробки усіх молодих літераторів, які ставали лауреатами конкурсу “Смолоскип”, що організовує однойменне видавництво.
Незважаючи на піковість демонічного свята Хелоуін хлопцям вдалося втримати цілком лірично-поетично-лінгвістичну атмосферу, завівши її у більш проблемне та дискусійне русло. Прочитані поезії як з власних збірок (“Котра година” Олег Коцарев, “ОСОТЕ” Мирослав Лаюк), так і з альманаху повела присутніх стежками мовного питання та проблеми лінгвістичної чистоти нашої мови.
“Мова постійно має творитися. На моє переконання, не у суржику вона має творитися, а власне в таких-от автентичних місцях, де поширені наші українські діалекти. Тому я би хотів почитати вірші, у яких ці лінгвістичні моменти будуть проявлятися” – стверджує Мирослав Лаюк, який родом з Івано-Франківська.
П’ЯНИЙ ДІД
п’яний дід іде з чайної він не хитається
але підспівує
несе бабі шоколаду з крамниці –
аби задобрити
але вона не піддасться і довго буде ображатися
і їсти на стіл сьогодні не подасть але насправді дід у чайній наївся
п’яний дід розкаже мені багато про свою молодість
і про те як вполювати ведмедя без рушниці
і про бабиних залицяльників
а також про те що літа вже не ті
потім він вляжеться на канапі й захропе
і посеред ночі часто ходитиме пити води
і зачепить бабине начиння
що розсиплеться з гуркотом на підлозі
а баба нервово стискатиме зуби:
шляґ би ки трафив анкологіку
нехаре ти собачя аби кі очі вілізли
аби кі гад на довбню скочів та аби кі пожєріста впекла
а він думатиме
ика ж уна мене файна – єк красна ружя
і добря єк бануш
з таков і вмерти в один день не гріх
“Сучасна поезія великою мірою вступає в діалог із сучаснии настроями людини, у тому числі це такі апокаліптичні, перед-, постапокаліптичні настрої. Недаремно масова культура переповнена фільмами-катастрофами. Це те, що зараз насправді перебуває в повітрі нашої сучасної культури. Важливим елементом сучасної поезії є також асоціативне мислення, коли у поезії використовуються не зовсім прямі чи очевидні асоціації” – розповідає харків’янин Олег Коцарев.
ГЕТЬ ДВОРОВУ РОМАНТИКУ
таке от життя
у старих дворах
навесні тут великі тіні
влітку великі зірки
восени тут багато диму
а взимку бузкові плями
життя отаке
і ти це
слухаєш
живеш
читаєш?
так?
геть дворову романтику!
в котрійяк пролісок
зростає грудневий щемщем нещадний до ворогів райху
геть дворову романтику!
підвели під великі вікна
швидко ідуть
чорно-білі
ко-
ти зранку помиєш плечі
та зрозумієш
що є тільки дві хороші легендарні штуки:
щастя і боротьба
виллєш додвору
з крихкого балкону
таз із водою та не почуєш звук
і тоді остаточно зрозумієш
що таки точно
є тільки дві штуки: щастя й боротьба
тільки не намагайся себе розчулити
власним шрамом і торішнім листям на гаражах!


Світлана Дубина
Фото автора



