“Остання любов Асури Махараджа” Любка Дереша: важливіше кохання може бути лише кохання

І от нарешті цього року світ побачив новий роман Любка «Остання любов Асури Махараджа». Як тільки я почула, що роман вже в продажу, оббігала всі 2 книгарні Кіровограда, в яких він потенційно міг продаватись і таки знайшла. Зізнаюсь, що книжка не з дешевих, але прочитавши, не пошкодувала про витрачені гривні.

З перших сторінок мене переслідувала думка про те, що аби написати таке треба вживати якісь стимулятори уяви. Бо, наприклад, в мою голову таке б ніколи не прийшло. Але читаючи сторінку за сторінкою, я прийшла до іншого висновку, таке може написати тільки дуже щира, світла і нічим не зіпсована людина. Стільки світла і доброти в книжці я давно вже не бачила.

Головним героєм роману є демон з нижніх світів, у нас би сказали з пекла. Він науковець, красень, франт, має що і кого забажає. Але, так вже сталося, закохується в земну сліпу дівчину. Розуміючи, що кохання, то єдине заради чого варто існувати, він, промінявши долю безсмертного демона на життя простого американця, опиняється в Нью-Йорку.

Книжка сповнена всепереможними почуттями – коханням та любов’ю. Саме такі твори вчать людей у всьому бачити гарне, шукати красиві неповторні риси в усьому, навіть в тому, що на перший погляд здається потворним.

Милий, добрий і щирий демоне, любий Асуро, дякую тобі, що побачив людей такими, якими ми вже давно їх не бачили: відвертими, сильними, чесними і гордими, тими, які вміють любити. Дякую тобі, той що прийшов з пекла, за те, що вкотре довів – важливіше за кохання може бути лише кохання. Тепер я знаю, що відчувають птахи, коли летять на південь. Що відчувають квіти, коли кожен ранок розкриваються на зустріч сонцю. Бо раніше я не знала, що вони відчувають. І тепер я не можу бути такою, як раніше…

І найголовніше, якщо Ви чогось щиро бажаєте, то воно обов’язково станеться. Просто вірте і йдіть!

За матеріалом “Гречаного блогу” Олени Сінченко