Нетрадиційний імпресіонізм Алли Преображенської(ФОТО)
30 травня в Кіровоградському обласному художньому музеї відкрилась персональна виставка творів «Прогулянки містом з Аллою Преображенською».
«Рішення присвятити себе виключно мистецтву прийшло тоді, коли я зрозуміла, що це для мене – найважливіше. Прагнення жити в постійному творчому русі, мати свою особисту думку, виражену в образах, відкривати душу, залишаючись при цьому незахищеною, це дуже важко. Важко, ще й тому, що близькі, друзі, знайомі, знали мене іншою, більш земною, більш реальною. Тільки впевненість моїх думок змогла переконати їх жити зі мною в одній площині та розмовляти мовою моїх робіт,»- розповіла художниця.
Алла Преображенська у 1984 році закінчила Кіровоградський державний інститут Сільгоспмашинобудування, до 1996 р. працювала інженером – конструктором на заводі «Сільмаш» у Білій Церкві, була автором власних технологічних розробок. І все життя малювала.
Перша персональна виставка художниці відбулася 2001 року у київській галереї «Майстерня» у Центральному будинку художника України. З того часу її роботи експонувались більше чим на десяти виставках. Як говорить сама Алла: «Працюю багато, із задоволенням, але тільки тоді, коли сама цього хочу. Не пишу на замовлення. Ніколи не повторюю своїх робіт. У живопису головне – неповторність, унікальність».
Романтичний характер творчості Преображенської особливо відчутний у її роботах «Дощ» (2010), «Мрійники» (2009), «Я поспішаю» (2010), «Карусель» (2010) та інших. Твори приваблюють життєрадісністю, надзвичайною поетичністю. Як музикант грає на скрипці, так Алла «грає» пензлем на полотні. Знайомство з шедеврами світового мистецтва в музеях Європи збагатило її, а чудова природа України, Італії, Франції, Ізраїлю надихнула на створення таких полотен, як «Львів» (2009), «Одеський дворик» (2008), «Львів. Трамвайчик» (2010), «Париж…» (2010), «Тель – Авів» (2007), «Париж. Люксембурзький сад» (2009)…
На картинах Алли оживають і вулиці старого Таллінна, Львова, Парижу, Одеси, Венеції, Києва… що не тільки фіксують образи міст, де побувала художниця, а й привертають перш за все відкритістю погляду, виразною авторською суб’єктивністю. А ще – особливою «поезією повсякдення», вмінням побачити художній зміст у найбуденніших сюжетах. Більшість її картин – чорно – сірі, майже монохромні. Її малярство, скоріше можна назвати сучасною версією «імпресіонізму», однак не традиційного. З його розкладанням кольорів та грою світла і тіні а такого, де важливими залишаються саме «враження реальності», уміння бачити, вдивлятися у навколишній світ, захоплювати і дивувати його різноманіттю, на кожному кроці знаходити цікаве, виразне, значуще.
Роботи мисткині зберігаються в музеях та особистих колекціях України, Росії, Латвії, Фінляндії, Польщі, Іспанії, Італії, Америки…
Валентина Ноженко
