Доросла вистава в театрі ляльок зібрала аншлаг(ФОТО)

5 липня 2012 року у Кіровоградському обласному академічному театрі ляльок розморену відпустковою спекою публіку частували постановкою із тематичного діапазону «для тих, кому вже шістнадцять минуло» – еротичною комедією в стилі «дель-арте» «Декамерон» (за відомим твором Джовані Бокачо).
Десять історій, вибраних для інсценізації із відомої збірки новел, зазирають у міх людської духовності, намагаючись виміряти його ужитковий об’єм і зміст. Пошуки істини здебільшого готують прикре відкриття… ошуканого на ринкові покупця – не більше і менше, оскільки всі ми зазвичай правимо більшу ціну за свій крам, намагаємось причепурити біографію і якомога краще викласти на полиці усвідомлені переваги, зовнішність, характер, ганжі вдачі, епізоди минулого життя тощо… Погляд на соціальну природу крізь окомір торгового міняйла, – тобто із неприхованим глузуванням і щипливими народними примовками, піснями та прислів’ями, через звертання до простих метафор і натуралістичних порівнянь – відповідає канону вистави «дель арте» або ж балаганної ринкової вистави у середньовічній Італії.
Актори грають у масках, перебрані в химерні строї, що зорово побільшують ознаки статі, допомагають увиразнити замах аристократії та духовенства до розкоші і всіляких надмірностей; особливий код рецепції нав’язує також манера виконання ролей – кумедними, «вистуженими на протязі голосами», екзальтованими жіночими схлипами-зойками та надзвичайно жвавою пантомімою.
Більшість сюжетів, включених до сценарію п’єси, відображали картини світського життя розвинутих міст Італії (несміливо озвучені також аналогії із життям сучасної України): будні високородних монн, що знаходять собі кованців серед пастви свого духівника та через його пряме сприяння; таємні розваги послушниць у жіночому монастирі; зустріч заможного городянина із шахраями; бізнес-оборудки вродливої юнки, що намагається продати свою цноту щонайбагатшому і родовитому прохачеві… Своє місце знайшлося і трагедії у вигляді красивих, окроплених романтичною меланхолією середньовічної музики, лялькових діалогів та реприз: історія молодого дворянина, що до нитки витратившись на подарунки для високошанованої і гордої удови, звелів приготувати на вечерю із нею останнє, чим він володів – свого улюбленого мисливського сокола; вірне кохання молодої флорентійки до свого вбитого слуги; карколомні повороти долі звинуваченої у зраді за наклепом жінки, що шукає правди через втечу, перебравшись у чоловіче вбрання.
Не зважаючи на літню спеку, постановка зібрала повний зал шанувальників театрального мистецтва, і – очевидно не вперше, зважаючи на майже повністю розкуплені ще у переддень квитки. У найближчих планах творчого колективу театру ляльок – прим’єра спектаклю за відомих твором Миколи Гоголя «Вій».
Валентина Головань
Фото автора









