Лариса Гарбузенко про українські рушники, перші орнаменти хрестиком та автентичну петриківську вишивку Кіровоградщини (ПОДКАСТ)
Україна й Кіровоградщина зокрема славляться своєю культурою. Пильне око поціновувачів українського мистецтва отримують вишиті вироби, а в першу чергу, мабуть, рушники.
Українські рушники знають в усьому світі. Вони мають свої традиції вишивання, оригінальну, притаманну певній території, орнаментику та різні призначення. Українські рушники, вважалося, мали магічну силу, тому отримали статус оберегових, обрядових і простих побутових – кілкових.
Цікаво те, що вишиті хрестиком рушники є не суто українськими. Масове вишивання хрестиком розпочалось наприкінці 18 ст. Вишивали навмання, а рисунки й узори для рушників брали не лише з інших виробів чи своєї фантазії, а й з мила: аби продавати гігієнічну продукцію одна із мануфактур взялась за покупців новим маркетинговим ходом – почала класти примітивні схемки до упаковки виробу. А ще українські рушники допомагали вишивати хлопці: вони наносили на тканину малюнки квітів, аби дівчатам легше було вишивати. Рушниками пов’язували навіть худобу на деякі релігійні свята. А ще перші рушники, вишиті на Кіровоградщині, були кольоровими й дуже нагадували зразки полтавської вишивки. І виявляється, що на території нашої області з’явилась своя Петриківська вишивка.
Про це та про багато чого іншого розповіла викладач КДПУ ім. В. Винниченка, колекціонер рушників Лариса Гарбузенко під час однієї із лекцій у мистецькому відділі бібліотеки ім. Д. Чижевського, де ще місяць експонуватиметься виставка оригінальних рушників Наддніпрянщини. Для тих хто втратив нагоду побувати на доволі пізнавальній лекції, “Гречка” з дозволу дослідниці публікує на своїх сторінках аудіозапис розповіді.
Фото Світлани Дубини
