Ми їм художників, а вони нам – “гради”

Найтитулованіший із них, Петро Оссовський, народився у Малій Висці. Сім’я мешкала деякий час у Зінов’євську (тепер – Кіровоград), Горькому, з 1936 року в Москві. Оссовський закінчив середню художню школу при державному художньому інституті ім. В. Сурикова та сам інститут. Писав у СРСР, європейських та латиноамериканських державах. Його твори постійно експонувалися в столиці і республіках Союзу та за кордоном. Став одним із засновників “суворого стилю” у мистецтві. Працював першим секретарем правління Спілки художників СРСР. Став народним художником РРФСР і СРСР, лауреатом Держпремії СРСР, членом Російської академії мистецтв. Його твори зберігаються в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському та інших музеях Федерації, закордонних колекціях. Сьогодні художник продовжує творити зразки високого мистецтва в сусідній державі. До її агресії підтримував зв’язки з рідною українською землею. У Кіровоградському обласному художньому музеї діє картинна галерея П. Оссовського “Світ і Вітчизна”. 

Один із найстарших художників, вихідців з краю – майбутніх москвичів Амшей Нюренберг народився у Єлисаветграді, де перші фахові уроки отримав від художника Ф. Козачинського. Його картини експонувалися в Парижі. У радянські часи працював у “Вікнах РОСТА”, був художнім рецензентом газети “Правда”. Подарував біля 200 картин Кіровоградській картинній галереї. В Москві побачила світ його книга “Спогади, зустрічі, роздуми про мистецтво”. Помер художник у столиці СРСР.
У вечірніх рисувальних класах при Єлисаветградському реальному училищі навчався уродженець міста Петро Покаржевський (1889 – 1968). Потім були Київське художнє училище, Петербурзька академія мистецтв (золота медаль). Став представником Московської живописної школи. Виховував живописців у художньому інституті ім. В. Сурикова. Передав Кіровоградській картинній галереї більше 100 своїх творів. Художник-баталіст став заслуженим діячем мистецтв РРФСР.
1892 року в Єлисаветграді народився ще один талановитий учень Ф. Козачинського О. Осмьоркін, випускник реального училища. У Москві мешкав з 1913 року. Через п’ять років почав викладати у художніх вишах, пройшовши шлях від асистента до професора. Працював у художньому інституті ім. В. Сурикова. Входив до художнього об’єднання “Бубновий валет”, товариств “Московські живописці”, “Крило”. Створив цикл пейзажів Москви. 1948 року був звинувачений у “формалізмі”, відсторонений від педагогічної діяльності. Помер 1953 року, похований на Ваганьківському цвинтарі. Його портрети зберігають Третьяковська галерея, багато інших музеїв. 1994 року в Кіровограді відкрито міський художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна.
Виходець з Єлисаветграда Амінодав Каневський (1898 – 1976) закінчив Вищий художньо-технічний інститут у Москві, ілюстрував дитячі книжки, твори М. Гоголя, М. Салтикова-Щедріна, працював у журналі “Крокодил”, став народним художником СРСР, дійсним членом Академії Мистецтв СРСР.
… Це –тільки внесок вихідців з Кіровоградщини в художню культуру тільки Москви. В обмін звідти сьогодні направляють “гради” і танки з ворожими солдатами. Творчість наших художників не змогла “окультурити” Путіна, Лаврова, Шойгу, Медведєва, Жириновського.

Сергій ШЕВЧЕНКО