На Івано-Франківщині знайшли документи УПА зі списками вчителів з Кіровоградщини (ФОТО)
У селі Пістинь Косівського району на Івано-Франківщині 15 громадських активістів відновлюють криївку УПА. Роботи тривають вже два місяці. На місці відновленої землянки УПА чоловіки хочуть зробити криївку-музей, аби привозити сюди дітей з усієї України. Перші експонати для музею вже знайшли – відкопали бідон із документами. Серед них і папери, у яких є імена кіровоградців, пише Івано-Франківський обласний портал “Репортер“.
«Одразу подумали, що це міна, бо видно було лише верхню частину, а знаємо, що 90 % бункерів були заміновані, – каже лісничий Петро Пліхтяк. – Спершу перелякалися, а потім почали обережно руками відгрібати й побачили, що то бідон».
Всередині – листівки, накази, звіти та купа чистих аркушів. Є навіть вірші та п’єси, а ще лампи від радіопередавача.
Лісничий показує місце, де знайшов бідон, і каже, певно, тут був тайник, бо не могли ж просто посеред криївки тримати документи. І то папери не лише села Пістинь, а й частини Косівського та майже всього Коломийського районів.
За словами Петра, десь тут у лісі має бути центральний бункер з архівом всього округу, а ще криївка-друкарня, шпиталь, зброярня. Так йому розповідав його дядько Іван Лаврук, а той був зв’язковим УПА, мав тісні стосунки з Романом Шухевичем. Пістинський ліс був безпечним місцем для повстанців, каже лісничий, енкаведисти сюди лізти боялися.
Документи й сам бідон Петро Пліхтяк зберігає у різних місцях. Каже, все заради безпеки, бо папери дуже цінні. А йому вже не раз телефонували – хто з проханням віддати папері, а хто й з погрозами. «Так і казали, віддайте, або будете мати проблеми», – говорить лісничий.
Бідон – поржавілий, весь у грудах землі, важить кілограмів 20-25. Майже до половини заповнений чистими аркушами цигаркового паперу. Є й несписані зошити із зображеннями Тараса Шевченка та Максима Горького.
Багато друкованого тексту, все на цигарковому папері, аж лячно брати в руки, аби не порвався, тоненький, аж прозорий. Є й рукописні записи, Петро каже, то чорновий варіант, потім усе передруковувалося. Показує зошит з фінансовим обліком, вірш про Бандеру, написаний від руки, з підписом – Семен Гайовий, 1951 рік.
У документах – списки вчителів, з якими повстанці проводили агентурну роботу, аби ті навчали дітей у дусі визвольної боротьби. Вчителі були з Одеси, Харкова, Кіровограда. Це питання актуальне й тепер, каже Петро Пліхтяк. І наголошує, що серед членів УПА були мешканці різних областей, читає уривок з одного звіту: «Загинули такі керівні бандерівці, як Іван Климів (Львів), Дмитро Мирон, кличка Орлик (Київ), Микола Лемик (Харківщина), Сергій Шерстюк (Кривий Ріг)».
«Зрадників вони називали «істрєбітєлямі», а в народі – «стрибки», – говорить лісничий. – Ці стрибки охороняли колгосп, але їх й вербували для того, щоб робили засідки на упівців і доносили на них».
Серед паперів знайшли й настанови, як мають поводитись члени УПА. Там 62 пункти. «Вони не мали право на особисте життя, – каже лісничий. – Усе для того, аби не було витоку інформації. Все було законспіровано, навіть, упівець з однієї криївки не знав, де знаходиться інша».
Сільський голова Тарас Бейсюк вважає, що знайдені документи є важливою частиною історії, за ними треба складати розділи у шкільних підручниках і посібниках для вишів, адже це історичні правдиві джерела. Та каже, цим не дуже цікавляться – ні обласна влада, ні відділ освіти.
