Віктор Громовий розповів про Єлисаветград і відсутність у Кіровограді «Макдональдса»

– Я три терміни поспіль був депутатом обласної ради. І весь час говорив, що Кіровоград не треба перейменовувати, а потрібно повернути стару назву – Єлисаветград, – каже Віктор Громовий.
Але ця назва – від імені російської цариці Єлизавети. А зараз ми воюємо з Росією, що хоче нав’язати нам “русский мир”.
– Це місто ніколи не було “русским миром”. Воно завжди було наполовину єврейське. Це скоріше був єврейський світ. Також тут була велика українська культура, працював театр.
Чому треба повернути назву Єлисаветград?
– Це дозволить провести ребрендинг (змінити ідеологію назви, розробити нову програму розвитку. – Країна) міста. Відновимо занедбану Єлисаветградську фортецю. Це стане поштовхом для відродження міста.
Що можна зробити навколо назв Інгульськ чи Златопіль? У їхніх прихильників одна відмазка: аби не Єлисаветград. Ми проводили кілька опитувань. Більшості жителів – абсолютно по барабану. Але з активних – 77 відсотків висловилися за Єлисаветград.
Кіровоград розвиває свою інфраструктуру?
– Зараз певний застій, хоча малий бізнес потроху розвивається. Але за прорив говорити не доводиться. Тут значно нижча середня зарплата, ніж по Україні. 3 тисячі гривень – це вже нормальні гроші.
Є кілька великих заводів. Наприклад, “Червона Зірка” (виготовляє сівалки. – Країна). 20 років тому там працювали вісім тисяч людей, сьогодні – близько двох тисяч. Скорочення, оптимізація. Те саме на “Радію” (телекомунікаційне обладнання “Радій”. – Країна). Деякі підприємства просто рухнули.
За містом видобувають граніт. Весь київський Хрещатик застелений нашим камінням. Правда, воно трохи радіаційне.
Кіровоград – чи не єдиний обласний центр в Україні, де немає “Макдональдза”. Бо низька купівельна спроможність населення.
Ми таке собі Дике Поле. Мали шанс стати українською Америкою. Недавно був у штаті Небраска. Це точно Кіровоградська область. Ґрунти, клімат, заселявся в той же час. Але вони є вони, а ми не реалізували себе.
Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович недавно сказав: шкодує, що в законі про декомунізацію немає розділу про деімперіалізацію.
– В Україні було три імперії: Австро-Угорська, Російська й Османська. Він усі три імперії має на увазі? Тоді треба половину назв змінювати по всій Україні. Ось є у нас село Аджамка (за 10 км від Кіровограда. – Країна) – суто татарська назва.
Наше козацтво йшло в форпості імперської політики Росії. Чого кубанські козаки опинились на Кавказі й що вони там робили? Чи походи в Туркестан. Вони були однією з головних сил в імперських амбіціях. Була ж приказка: “Кордон империи идет по луке седла казака”.
Тобто колоніальну політику в Російській імперії проводили не тільки росіяни, а й наші козаки. На Кавказі саме вони витіснили чеченців і адигів у гори.
А скільки можна розповідати у школі про походи отамана Івана Сірка на Крим? Це була авантюрна політика, що провокувала походи у відповідь татар. Не треба акцентувати на цьому. Чи в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки”, як Гонта в Умані євреїв вирізав. Сучасними словами це – релігійний екстремізм.

Довідка. Віктор ГРОМОВИЙ, 53 роки, головний редактор порталу ”Освітня політика”. Народився у селищі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області. Закінчив історичний факультет Кіровоградського педагогічного інституту. Працював у школі № 6 у обласному центрі, у селі Созонівка Кіровоградського району, очолював гімназію імені Тараса Шевченка. Тричі обирався депутатом обласної ради. З 2006 року очолює координаційну раду Асоціації лідерів освіти України. Позаторік став головним редактором порталу ”Освітня політика”. Видав книжку ”Школа, школа…” Автор фільмів ”Американська школа”, ”Японська школа”, ”Шведська школа”, ”Ізраїльська школа”, ”Німецька школа”. Дружина Ірина – вчитель у гімназії. Виховують доньку Яну та синів Артема й Михайла