Пряники із настроєм та душею: як кропивницька художниця перетворює випічку на витвори мистецтва (ФОТО)

Чим особливі пряники? Що потрібно для їх виготовлення? І найголовніше, який секретний елемент додає художниця-кондитер, щоб її випічка приносила радість? Розпитувала «Гречка»

Коли і як Ви почали займатися випічкою та оздобленням пряників?

– Почалося все з того, що ми шукали пряники на своє весілля. Так трапилося, що дівчина, з якою ми домовлялися не змогла виконати замовлення, повідомивши нам про це у переддень весілля. Для нас це здалося просто трагедією і нам довелося шукати щось альтернативне. В той час я зрозуміла що це взагалі таке ті пряники і для чого його роблять, що це не тільки може бути для традиційних свят, а для досить різних подій чи подарунків. Потім після Новорічних свят мені прийшло в голову самій спробувати зробити такі пряники. Якраз це був початок лютого цього року, тобто попереду був День Святого Валентина. Я вирішила їх відповідно розмалювати та спробувати продати. Людям дуже сподобалося. То я для себе подумала «а чому б і ні?». Тоді я почала крок за кроком робити спроби, удосконалювати свої вміння.

Чи потрібна для цього певна спеціальна освіта?

– Готувати тісто , накладати глазур – цього всього я навчалася на курсах та майстер-класах у різних містах країни. Що ж до оздоблення, то любов до малювання в мене була завжди. Я навчалася у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В Винниченка на мистецькому факультеті, де здобула диплом вчителя образотворчого мистецтва. Тому нанести малюнок на пряник для мене досить легко і до всього приємно. Якщо вже «набив руку» , знаєш рецепт та маєш певний досвід, то зробити пряник буде не важко. А загалом же кожна господиня на своїй кухні може виготовити пряник.

Займаєтеся ще і живописом?

– Виготовлення пряників займає сто відсотків мого часу. Але до того як зробити малюнок на прянику, я його промальовую на папері. Якраз всю свою любов та захоплення малюванням я й викладаю на своїх пряниках. Це все таке «моє-моє».. Мені це настільки приносить задоволення, що я можу цілу ніч сидіти малювати свої пряники і не помітити, коли настав ранок. І мені це не важко робити чи то день, чи ніч, бо коли займаєшся улюбленою справою то це приносить лише задоволення. Тим більше вночі можна зосередитися, коли ніхто не відволікає і просто малювати…

А невдалі пряники були?

– Ой! Були… (прим. авт. – сміється)! В мене вся сім’я, вся рідня наїлися тих пряників більш, ніж вдосталь. Повинна бути рівна глазур, колір рівний, чіткий гарний незмитий малюнок. Також має бути форма пряника чітка та рівна, краєчок повинен бути рівний, такий, як я йому задам. Не завжди з першого разу охайно та чітко отримується. Хоча перша партія в мене вийшла досить гарна, як на той час. Потім в мене були експерименти, серед яких і невдалі, але я робила ще й ще, аж поки не вийшла на той рівень якості моїх пряників, які виготовляю на даний час. На сьогодні для мене це й захоплення, й хобі й основна діяльність. Я просто живу зараз цим. Однак, вважаю, що є куди рости та ще розвиватися.

Чи є таємниці у самому рецепті пряників, які Ви виготовляєте? В чому особливість саме ваших пряників?

– Рецепт використовую класичний і начебто стандартний, але я багато експериментую. Класика в моїх пряниках – це інгредієнти, які потрібні для тіста. Але існує безліч способів як ці інгредієнти змішувати, по-різному їх складати і від цього отримується зовсім різне тісто. Ці пряники дуже довго зберігаються, навіть через рік після виготовлення він є придатним до вживання і залишається смачним. Ще наші предки готували такі пряники на новорічні свята, а можна було їх з’їсти аж на Новий рік наступного року. Це й іграшка, й подарунок і пряничок. Тому інгредієнти використовуються такі, що не псуються. Для тіста використовується дуже багато меду, який є і консервантом і сам по собі не псується. Цукор, борошно, які також дуже довго зберігаються. От саме скласти ці інгредієнти так, щоб було і гарно, і смачно, які спеції туди додати, то це вже і є експериментами, які можуть надати пряникам особливість та індивідуальність. Крім того, я сподіваюся, що мої вироби особливі ще й дизайном та малюнками. Завжди намагаюся робити пряники, щоб вони були гарні. Промальовую оченята, зупиняюся завжди на найменших деталях, щоб малюнки були симпатичні та гармонійні.

Яка потрібна глазур, щоб нею можна було так гарно малювати?

– Глазур також має класичні інгредієнти у рецепті, який я використовую. Це білок та цукрова пудра, але є ще різні натуральні домішки та додатки. Так можна покласти лимонну кислоту, можна додати лимонний сік, а можна ні те, ні інше не додавати. Є дуже багато моментів у процесі приготування, наприклад, до якої міри все змішувати. Все це потрібно спробувати, побачити поекспериментувати, а тоді вже робити. Також, щоб малювати глазуррю, то звичайно ж потрібно її робити кольоровою, я використовую американські кондитерські барвники «AmeriColor». Це спеціальні харчові гелеві барвники, які не викликають алергії та безпечні навіть для маленьких діток. Я їх замовляю, бо на жаль, в нашому місті вони не продаються .

Загалом, за словами Ольги для до того щоб приготувати гарні та смачні імбирні пряники найважливіше мати якісні складники. Найперше на чому наголосила кондитерка – це мед. Він повинен бути гарної якості, оскільки його можна назвати основою тіста. Звичайно ж бажано щоб це був рідкий мед, але якщо такого немає, то в процесі приготування його, в будь якому випадку можна розтопити. Також Ольга зазначила, що найкращий для пряників саме гречаний мед, але й інші види теж підійдуть. Спеції, борошно, яйця, масло, цукрова пудра, цукор, білок і звичайно барвники. Сам процес приготування аж до отримання готового розмальованого пряника може зайняти і кілька діб. Найперше, тому що тісто повинно «відпочивати» в холодильнику мінімум 12 годин. Потім сформувати пряники, спекти, після чого їм потрібний час щоб прохолонути та підсохнути. Приготувати належним чином глазур. А далі вже нанесення глазурі та малюнків, що також вимагає чимало часу для висихання слоїв глазурі та окремих елементів картинки.

Скільки пряників готуєте за раз?

– Одна порція тіста – це одна партія пряників. Об’єми ж можуть бути досить різними, в залежності від того які і скільки пряників готувати. Якщо це зірочки, то з однієї порції тіста звичайно їх буде більше, якщо це дід мороз, то звичайно ж партія їх буде менша, бо він об’ємніший. Тобто такої чіткої кількості у партії назвати не можна.

Реалізувати свою продукцію Ви почали одразу чи це прийшло згодом?

– Почала продавати свої пряники одразу. Але це було в маленькій кількості. Тоді я не брала багато замовлень, оскільки, коли починала, то була ще деяка невпевненість, сумніви « а раптом щось не вийде, раптом щось не так». Я повинна була чітко знати і розуміти, що я можу виконати якісно відповідне замовлення, тоді я їх приймала. Наразі я теж працюю в основному «на замовлення». Ні в яких закладах не реалізую, лише брала участь у святковій ярмарці до Дня міста.
Наразі я готую на своїй домашній кухні, яку ми облаштували належним чином. Починала я на звичайній кухні, а на сьогодні ми й духовку відповідну придбали, й площу поверхонь розширили. Тобто поступово, покроково розширяюся поки що вдома. Звичайно ж дуже хотілося б започаткувати свою справу у більших масштабах, щоб це було окреме приміщення, із сушками – стелажами, місцем для зберігання продуктів. Але поки що це лише плани.
Спочатку я мала одне –два замовлення на тиждень по кілька пряників. Наразі кількість замовлених пряників сягає сотні та тисячі. Влітку було не надто багато клієнтів. Тоді я записалася на тренінг із інтернет-маркетингу у нашому місті до Надії Кареліної, де зрозуміла, що роблю все не так . Це абсолютно змінило подальший розвиток моєї справи. Я розширила і свій асортимент, і люди дізналися, що я займаюся виготовленням пряників, які можуть бути й подарунком на день народження, можна їх замовити і на весілля, різні тематичні написи та малюнки, кондитери замовляють у мене пряники, як елементи тортів. Перед деякими святами я вже навіть не могла прийняти замовлення, бо все було настільки розписано, що я просто майже цілодобово працювала. Наразі вже до новорічних свят дуже багато замовлень. Клієнтів багато у Кропивницькому, але чимало й в інших містах країни. Часто замовляють із Києва, Львова і так далі. Замовлення відправляю посилками через пошту.

Свою продукцію я представляю на сторінках соцмереж, зокрема в Інстаграм та Фейсбук. Там є зразки моїх пряників, подарункових наборів і так далі. Також приймаю замовлення і по телефону (прим. авт. 0507587872)  Клієнти можуть замовляти як і ті зразки дизайну, які в мене є, так і пропонувати свої ідеї. Наприклад мені запам’яталося одне замовлення, коли попросили зробити малюнок за описом та фотографією. Тоді на прянику в мене вийшла постать жінки, якій збиралися дарувати це замовлення, а в неї на руках її маленька онучка, тобто таке собі живописне фото на прянику. Також були й такі клієнти, які просили зробити мальований гарний пряник, але без глазурі. Ми обговорили варіанти як це можна зробити і тоді в нас вийшов мальований пряник, але не залитий глазур’ю, а з контурним малюнком, який виглядав не менш привабливо.

Крім того, що Ольга виготовляє пряники на замовлення, вона ще й проводить майстер-класи для дітей. За її словами, малечі дуже подобається розмальовувати пряники глазур’ю. У її доробку навіть є окремі пряники-розмальовки.

Що Ви порадите кондитерам-початківцям? В чому секрет успіху?

– Закрити вуха і робити. Тому що всі одразу почнуть розповідати, що нічого не вийде. Не треба зупинятися. Якщо бачите, що щось не виходе, то варто розібратися в чому саме причина, виправити свої помилки і рухатися далі. Секрет же моїх пряників – це настрій. Я дуже люблю свою справу, мені це дуже подобається. Із великим задоволенням та гарним настроєм я малюю свої пряники. Навіть коли я стомлена, в той час коли я сідаю малювати це все зникає, я просто із натхненням, із позитивом, від душі це роблю.

Поки ми спілкувалися, у холодильнику Олю вже чекало тісто, а також сушились вже розмальовані пряники, які от-от мали порадувати любителів випічки.

Спілкувалася Таміла Чорноморець

Фото зі сторінки у Фейсбук  Олі Мельстер