Кропивничанин за тиждень проїхав на велосипеді понад 800 кілометрів (ФОТО)
Засновник кропивницького аматорського велоклубу «ВелоКроп» Андрій Паливода влаштував собі туристичну веломандрівку кількома областями України тривалістю дев’ять днів, сім із яких він крутив педалі, і лише два – перепочивав.
По завершенні велоподорожі він поділився у Facebook отриманими враженнями, з яким «Гречка» хоче ознайомити читачів.
«За 7 днів руху я проїхав 840 км. В середньому долав більше 100 км за день. Був день, коли проїхав 70, а був день коли проїхав 180…
Їхав я трасами, грунтами, бруківками, насипними дорогами, Миколаївським бездоріжжям. Вага сумок з речами – 20кг.
Та справа не в кілометрах і не в якості доріг, а у палітрі відкриттів, у чарівних місцях і досвіді, який я отримав. Усе це вартувало витрачених зусиль.
День 1. Кроп-Монастирище-Острів на Інгулі (140км). Я назвав цей маршрут «Приінгулля». Ви знали, що на Інгулі є острів площею у декілька гектар?
День 2. Острів-Софіївка-Н.Буг-Баштанка-Миколаїв (130км).
Перед Миколаєвом потрапив під дощ… Наступного дня до обіду також йшов дощ. Тож я провів цей день у місті.
День 3. Миколаїв-Ольвія-Очаків-Рибаківка-Южне (130км). Ольвія мене дуже вразила! Але, щоб її усю обійти, треба не ті дві години, що я там був, а хоча б два дні.
День 4. Южне-Одеса (70км). Маршрут короткий, але інтенсивний. Середня 30 км/год. Це з баулами. Наступний день провів в Одесі, готуючись до наступного етапу подорожі.
День 5. Одеса-Замок Курісова-Тилігульський лиман (70км). Замок на реконструкції, але відвідування не заборонені. Ночівля на лимані була самою напруженою. Глухомань…
Останні два дні це були дні випробування мене і мого велосипеду на міцність. Наші потріскані грунти, невеличкі ділянки бруківки між селами, яма на ямі від Миколаєва до Очакова, хвилі з асфальту на ділянці Южне-Одеса – то все були все ж таки дороги…
Як тільки я проїхав Березівку Одеської області, почалося суцільне дорожнє пекло. Коли я дістався нашої бетонки, то трохи не розплакався і не цілував її. Це без жартів…
Ще й дув потужний зустрічний вітер, аж поки сонце не сіло ((
День 6. Тилігулський лиман-Актовський каньон (120км). Каньйон мене дуже вразив. Особливо скеля Слон!
День 7. Актовський каньон-Бугський каньон-Южноукраїнськ-Кроп (180км). На цій ділянці мене дуже вразила депресивність жителів Вознесенська. Я розумію цих людей. Прямо через місто проходить інтенсивна траса, а навколо нема доріг. Я навіть щиро запитав у чоловіка в АТБ, який цікавився про мою подорож, – За що вони тут прокляті?? Дуже їх шкода…
Ну, і відповідно, я полюбив нашу бетонку!
Усе відносно в нашому житті! Подорожуйте в любий спосіб. Але на велосипеді, будь-яка подорож буде на порядок багатшою!»
