Пригода у Кримських горах ледь не обернулась бідою

“Неприпустимо, щоб такі речі відбувалися у місцях відпочинку. Важко уявити, що пережили батьки з дітьми, перебуваючи вісім годин на висоті 150 метрів. Рятувальники в цьому випадку спрацювали добре, я їм вдячний за роботу. Однак такі речі взагалі не повинні траплятися”, – заявив глава українського уряду.

ОТ ТАК КРАЩЕ НІКОЛИ НЕ ЗАВИСАТИ!

У неділю вся Україна вслухалася у повідомлення з Криму, де понад сімдесят безтурботних відпочивальників виявилися заблокованими на неабиякій висоті у двох вагончиках канатної дороги на найвідомішу вершину Кримських гір – Ай-Петрі. На подив багатьох, цього разу все завершилося хеппі-ендом.
Про зависання тридцяти чотирьох громадян Росії, сорока одного громадянина України та одного громадянина Вірменії на висоті 50 і 140 метрів у Місхорі дізналися через 2 з половиною години. Тобто о 17-й за київським часом.

НП спробували приховати від розголосу. Адміністрація канатної дороги суворо заборонила персоналу давати будь-які коментарі з приводу аварії. Але блогер, котрий випадково побачив високо над ущелиною нерухомий вагончик “канатки”, подзвонив у кілька корпунктів російського ТБ. Мабуть, знав, що серед бідолашних неодмінно мають бути мешканці РФ; а у таких випадках російська телевізія прибуває на місце якнайшвидше.

Зрозумівши, що перекрити витік інформації вже неможливо, журналістам дозволили знімати операцію з порятунку.

Довідка «Гречки» Будівництво канатної дороги «Місхор – Ай-Петрі» почалося у 1967 році і тривало 20 років. Лише 31 грудня 1987 першими пасажирами стала приймальна комісія. Канатна дорога простяглася на 2980 м від селища Місхор до зубців Ай-Петрі. Під час підйому по нижньому ділянці пасажири проходять 2 опори висотою по 18 метрів і опиняються на середній станції на висоті 391 метрів, де проходять контроль квитків і пересідають у вагончик верхньої ділянки. Верхня ділянка є унікальною, найдовшою безопорною в Європі протяжністю 1670 метрів і кутом підйому біля гір 46 ⁰. За 15 хвилин підйому з висоти пташиного польоту можна насолодитися панорамою від Гурзуфа до Фороса, а піднявшись на верхню станцію на висоту 1153 метрів, – самостійно продовжити свою подорож до заповідника. Канатна дорога відповідає всім сучасним нормам безпеки. Щодня до початку роботи, а так само неодноразово протягом дня, канатна дорога проходить повний технічний огляд.

Як повідомили у прес-службі ГУ ДС з надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, у вагончиках канатної дороги учора застрягли 76 людей, з них 13 дітей.

Ось як у стані рятувальників описують те, що відбувалося: «У момент аварії на трасі знаходилися два вагончики. Один з них з 36 туристами підбирався до нижньої станції Місхор, розташованої на висоті 50 метрів, другий вагончик із 40 туристами вже штурмував висоту у 140 метрів».

Як уточнили у ДСЧС, ця висота впритул примикає до плато Ай-Петрі, яке і було метою оглядової екскурсії.

Що стало причиною зупинки, ще належить з’ясувати. Одну з версій – відключення подачі електроживлення – вже можна відкинути, позаяк перебоїв у подачі електроенергії на лінії не було.

Відомо, що запустити «канатку» в аварійному режимі не вдалося, тож рятувальники вийшли до місця зупинки вагончиків. Інструктори-альпіністи стали звільняти людей з кабін.

Як повідомляють у ГУ ДС з надзвичайних ситуацій Автономної республіки Крим, до 18.45 з нижнього вагончика (з висоти 50 метрів) були евакуйовані 28 чоловік (всього в ньому було 36 осіб). Рятувальники почали підготовку до проведення операції евакуації туристів з висоти 140 метрів.

За інформацією на 21.00 були евакуйовані всі 36 пасажирів з нижнього вагона. Ніхто не постраждав.

Працювати на другий висоті було значно складніше. Давалася взнаки як сама висота, так і пов’язані з нею труднощі психологічного характеру: деякі туристи геть відмовлялися покидати кабінку вагончика, боячись висоти. Спускати їх доводилося по альпіністському канату – іншої можливості не передбачено. Психологам у складі рятувальної групи вдалося заспокоїти людей. У підсумку з висоти 140 метрів, де були блоковані 40 людей, були евакуйовані 17 туристів, з них 6 дітей. Як з’ясувалося, 9 з них – громадяни України і 8 – Російської Федерації.

Проведення операції ускладнювали погодні умови на узвозі. Вітер у місці проведення операції склав 10-12 метрів на секунду. Спуск однієї людини в середньому займав близько 10 хвилин. Спуску заважали крони дерев, за які чіплялися альпіністські канати, несучи людей до спасіння. Відомо, що спуск здійснювався з дотриманням максимальних заходів безпеки. Місце надзвичайної події висвітлювалося потужним променем за допомогою генераторів.

Влада Ялти оперативно «включилася» у рятувальну операцію, надала допомогу в забезпеченні харчування постраждалих і транспортування їх до міста. У рятувальній операції сукупно було задіяно більше 100 фахівців.

ВРАЖЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧИЄЇСЬ НЕДБАЛОСТІ…

– Приблизно о тридцятій по третій почалася вібрація, потім кабінка зупинилася, – розповідає туристка на ім’я Ніна. – Провисіли більше 4 годин. Там час взагалі-то не відчувається. Паніки не було. Всі поводилися пристойно. Спершу на землю відправили наймолодших туристів. Потім спустили тих, хто трохи старші, за ними жінок.

– Зовсім-зовсім не страшно було?

– Помірно страшно, якщо можна так висловитися. Найбільше я боялася за надійність кріплень. Бо важу дещо більше, ніж решта моїх попутників.
Віталій Сидоров (місто Попасна Луганської області):

– Були на екскурсії, вже спускалися вниз. Раптом фунікулер зупинився. Стали чекати, поки МНС нас врятують. Працювали рятувальники злагоджено, претензій до них ніяких.

Марія з селища Куркіне Тульської області:

– Я приїхала відпочивати до Феодосії. І ось потрапила в маленьку неприємність. Коли спускалися, спочатку був якийсь неприємний гучний звук. Стало страшнувато. Різко хитнулось і ми зупинилися. Висота була приблизно 70 метрів. Паніки ніякої не було. Просто чудово, що зібралася така компанія! Ніхто не пхався, ніхто не лаявся. Інструктор, який нас супроводжував, спокійно віддавав команди: станьте ось туди, а ви станьте туди. Все було чудово. Враження незабутні!

– Страшно було?

– Природно, страшно. Через несподіванки. Тобто, якби ми знали, чим все закінчиться, було б не так страшно. Я на такому пристосуванні спускалася вперше, не було відомо, чи витримає кріплення, чи не витримає. МНСники, спасибі їм, посміхалися постійно, такі всі чемні, підбадьорювали.
Володимир з Волзька (РФ, Автономна Республіка Марій-Ел):

– Прийшли альпіністи, обвішали чотирма або п’ятьма карабінами для страховки, посадили в сумку рятувальну, збиралися спускати. Але подзвонили з землі, кажуть, чекаємо на рятувальну групу. Розчепили й стали чекати.

Його дочка Ірина:

– Спочатку не знала, чого чекати. Думала, буде через вітер трясти.

Провідник канатної дороги «Ай-Петрі» Костянтин В’ячеславович:

– Люди взагалі молодці, а жінкам варто медалі давати за спокій і витримку!

…ТА КОМЕНТАРІ ФАХІВЦІВ

“Гречці” вдалося поговорити з керівником канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі» Надією Сванідзе.

– Надіє Григорівно, коли проходив останній ремонт?

– Ремонт проходить постійно за регламентом. У кожного вузла свій регламентний час ремонту. Все відбувається своєчасно. 11 серпня проблеми з вузлом сталися зовсім раптово. Зараз проводиться заміна вузла, паралельно працює експертна комісія, яка розбирається в причинах події. Я поки не можу назвати точні причини.
– Як люди, блоковані в повітрі, відреагували на те, що трапилося?

– Я хочу принести пасажирам свої вибачення за цю ситуацію. Але треба сказати, що незадоволених, обурених не було. Всі з розумінням поставилися до того, що трапилося.

– Зараз канатна дорога не працює. Чи надовго її зупинили?

– Нам не потрібно замовляти запасні деталі, все є. Після ремонту ми повинні отримати дозвіл і тоді знову зможемо запустити канатну дорогу. Думаю, на це знадобиться менше місяця.

Поруч із Надією Сванідзе під час нашої розмови перебував голова тієї самої експертної комісії, 1-й заступник територіального управління Держпромнагляду Криму Олексій Дячишин. І ось що розповів він:

– Ми займаємося розслідуванням причин виниклої аварії. Поки нічого конкретного не скажу. Зараз ми знімаємо шків, вал і підшипники, будемо встановлювати новий вузол. Після цього має пройти позачергове опосвідчення всієї канатної дороги. Треба обов’язково визначити причину. Таких інцидентів за все існування канатки «Місхор-Ай-Петрі» ще не було. У всіх країнах світу, де існують канатні дороги, є докладний план евакуації. Передбачені люки в самих кабінах, спецзасоби для евакуації. Тому, що стосується рятувальної операції, то вона пройшла дуже успішно. Ніхто не постраждав, ніхто не звернувся за медичною допомогою.
– Скажіть, а чому не було задіяно вертоліт? У соціальних мережах це активно обговорюється…

– Це повна дурість. У такій ситуації ніякий вертоліт не потрібен. У нас існує спеціальне аварійно-рятувальне формування. Буквально недавно проходили тренувальні заняття саме з евакуації з канатної дороги у разі виникнення НС. Вони проводяться регулярно. Ми задіяли тільки автотранспорт, який доставляв спущених на землю людей на місце базування, де їм давали пледи, чай, бутерброди.

– Чи передбачена якась компенсація пасажирам за таку аварійну ситуацію?

– Компенсацію підприємство видавало відразу, як тільки людей привозили на місце базування. По 500 гривень кожній людині плюс вартість квитка на канатну дорогу – 65 гривень за дорослий квиток і 30 гривень за проїзд дитини.

Олег БАЗАК