Тиждень рожевих окулярів у Кропивницькому: візити політичних діячів
Черговий тиждень у Кропивницькому минув (що колись мало статися), і відзначився політичними зустрічами. Осінь зафарбувалася у колір політичних стягів, отримала відголос політичних популістських лозунгів та трохи від цього спохмуріла. Ці сім днів були наповнені утопічними пропозиціями, що різко захотілося перечитувати Орвела.
А чому не мир у всьому світі?
Вимоги (чи то пропозиції) до нашої влади бувають досить дивними. Можливо, хтось не помічає того, що світ і закони його існування трохи відрізняються від ідеального їх бачення. Взяти, наприклад, цю ситуацію:
У Кропивницькому підприємці з Європейського ринку влаштували акцію перед міськрадою.
Вже не перша акція протесту, проте цього разу учасники мали конкретні вимоги. Підприємці звернулися до представників міської ради з вимогою забрати у Онулів право оренди на землю під Європейським ринком та повернути її у комунальну власність.
Просто як би це пом’якше сказати… Це навряд чи станеться. З таким же успіхом можна влаштовувати акції проти війн по всьому світу і вимагати встановлення миру. Або ж – добиватися аби всі котики, яких ти гладиш, муркотіли і ніколи не виривалися.
Але це ще не всі голосні вимоги.
Відзначилися три політичні діячі, які відвідали наше місто. Вони приготували цілу валізу голосних заяв, якими “годували” нас, простих людей.
ВВП зростатиме щороку на 11%, а дітям роздаватимуть безкоштовно цукерки “Рошен”
Звісно, про цукерки в такому контексті не йшлося, але відомий політик Михайло Саакашвілі, який відвідав наше місто, щедро роздавав “солодкі” істини.
“Найбільша проблема України знаходиться у владних кабінетах”. На хвилину, а де ж він був у недалекому минулому? Чи не у владному кабінеті? Можливо, такі “осяння” приходять тоді, коли ти знаєш всю політичну кухню з середини. Але подібну фразу міг сказати будь-хто, хто веде політичну полеміку на звичайних кухнях.
А про щорічний ріст ВВП на 11%, який нам необхідний для економічного зросту, звучить так само, як і “для того, щоб збагатіти – потрібно просто більше заробляти”. Хіба що, можна помолитися за економіку, і таке станеться.
Приїжджайте 17 жовтня в Київ, і Кашпіровського захопіть із собою
Для того, аби ухвалили важливі законопроекти всі засоби хороші.
Соболев попросив мешканців Кропивницького вплинути на Верховну Раду. Просто хочеться сказати: “чорт забирай, а як ми самі до цього раніше не додумались?”. Можна ж просто взяти і вплинути, тоді все стане круто!
Соболев закликав всіх мешканців кинути всі свої справи і привезти себе у Київ 17 жовтня, аби “фізично оточити парламент і таким чином вплинути на прийняття трьох важливих законів”. А як? Танцювати ритуальні танці в хороводі і попросити підтримки вищих сил? Влаштувати масову енергетичну атаку і тоді депутати проголосують так, як треба? Або просто можна покликати із собою Кашпіровського і він допоможе у цьому непростому завданні.
Замість Сибіру – на дорогу у напрямку Миколаєва
Отже, ми вже вирішили питання того, як вийти з економічної кризи, як вплинути на парламент. Лишилось ще незакритим питання дороги на Миколаїв.
Семен Семенченко, який, очевидно, збирав той самий симпозіум на кухні, приїхав до Кропивницького із рішенням ремонту траси на Миколаїв.
“Думаю, корупціонерів треба відправляти будувати ту дорогу, яку вони “пиляли” роками. Кожній людині треба дати шанс виправити свою вину”. А як це має відбутися? Кожний корупціонер, усвідомивши всі свої гріхи, запишеться у особливий список і далі відправиться на роботу за розподілом?
А тим часом, прем’єр-міністр Володимир Гройсман в той самий день, як Семен Семенченко висловив дану пропозицію, сказав, що наступного року дорогу мають відремонтувати.
Випадковість? Не думаю. Треба тільки дізнатися про те, хто веде “каторжний” список.
Щоправда, обіцяти – не означає одружитися. Очевидно, пообіцяти для Гройсмана, як «два пальці об асфальт»… А чого варта ця обіцянка, дізнаємося вже за рік.
“Ні, ну так”, або про сміттєпереробний завод
І трохи про антологію із жіночою поведінкою та голосуванням у міськраді Кропивницького.
На минулій сесії міськради голосували за виділення землі під будівництво сміттєпереробного заводу. До перерви депутати не виділили її. Проте, після перерви вони різко змінили своє рішення.
Тобто, це проміжок між “так” та “ні” зайняв буквально пару годин. Чи не нагадує вам це модель поведінки жінок?
Таким був тиждень у Кропивницькому. Чекайте разом із нами світлого майбутнього, дороги на Миколаїв та запасайтеся енергією на 17 жовтня.
P.S. Цікаво, а промови депутатів можуть спиратися на реальний емпіричний досвід?
Олександра Гонтар
Фото: We org.ua
