Медреформа в умовах пандемії: як це буде

Запускати – не можна відмінити

Про запуск другої черги медреформи з 1 квітня 2020 року було відомо ще торік, однак про те, що він припаде на час поширення пандемії неможливо було припустити.

Однак у Нацслужбі здоров’я України, яка по суті курує процес реформи і розплачуватиметься з медзакладами за надані пацієнтам медпослуги, одностайно казали, що час настав і епідемія – не загроза, а можливість. Хоча, звісно, були суспільні коливання і навіть заяви певних політичних експертів про відстрочку або навіть відміну медреформи. Однак в дійсності за цей час змінився лише третій міністр охорони здоров’я.

Тепер по суті офіційно в Україні медицина платна. Хоча більш прийнято говорити, що медицина безоплатна в рамках гарантованого пакету медпослуг, які лікарням сплачуватиме держава. І якщо торік українці знали, що візит до сімейного лікаря їм оплачує держава, то цьогоріч така ситуація з закладами спеціалізованої меддопомоги, або, як їх ще називають, вторинки та третинки. Принаймні тепер пацієнти знатимуть скільки за них платить держава, а скільки доведеться доплачувати з власного гаманця.

Так, за даними НСЗУ, наразі законтрактовані з Нацслужбою здоров’я 96% медзакладів (станом на ранок 2 квітня) – тобто понад 1500 із майже 1700. Приміром, в Кіровоградській області це 52 медзаклади (48 комунальних і 4 приватних).

Мовиться про те, що вони подали пакети документів на надання тих чи інших медичних послуг, а НСЗУ підтвердила, що вони відповідають критеріям. Ідеться про те, що заклади мають відповідну потужність, зокрема, кадрову та здатні надавати ту чи іншу медичну допомогу.

Решта 4%, через технічні правки, завершать договірну кампанію протягом двох днів. Принаймні так заявив під час онлайн-брифінгу 2 квітня директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський.

– Ми почали вирівнювати дві дуже суттєві диспропорції, які існували протягом років в медичній системі України, – каже про переваги медреформи т.в.о. голови Національної служби здоров’я України Оксана Мовчан. – Наприклад, на інфаркти, від яких страждає велика кількість українців виділялося пів мільярда гривень, а на стоматологічну допомогу, яка вже багато років не є безоплатною, виділявся понад мільярд. Друга диспропорція – у фінансуванні конкретної послуги. Наприклад, вартість лікування одного туберкульозного хворого по Україні різнилася врази. В одній області – близько 30 тисяч гривень, а в іншій – понад пів мільйона гривень на одного пацієнта.

Тепер тариф на лікування в усіх медзакладах країни – однаковий.

Приміром, у 2020 році сума лікування хворого на туберкульоз визначена для всіх закладів однаково – близько 20 тис. грн, пологи близько 8 тис. грн і гемодіаліз трохи менше 2 тис. грн.

Крім того, у НСЗУ вкотре спростовують інформацію про закриття туб-, онко- та психоневрологічних диспансерів. Їх так само законтрактували, як і решту медзакладів.

– Виключно за лікування в цих закладах сплачує Національна служба здоров’я, – уточнює Оксана Мовчан про фінансування таких закладів з боку НСЗУ.

Фінансування: кошти і надалі ходитимуть за пацієнтами

За даними НСЗУ, медичні заклади практично у всіх регіонах подалися на 26 пакетів медичних послуг, тобто вся потрібна медична допомога буде доступна мешканцям цих областей. Це і паліативна, і стоматологічна, і психіатрична, і реабілітаційна, і екстрена допомога, а також операції.

Хоча і відзначають, що найпотужніша область у плані надання медпослуг – Полтавська, яка торік була пілотною. А все тому, що на Полтавщині за участі місцевої влади заздалегідь оптимізували мережу, забезпечили оснащення лікарень та наявність в них кваліфікованого персоналу.

Серед пріоритетних медичних послуг на цей рік – лікування інсультів та інфарктів, допомога при пологах та складних неонатальних випадках, дослідження на раннє виявлення раку. Ці послуги, до речі, НСЗУ оплачуватиме за підвищеним тарифом.

Що стосується фінансування, то, за словами очільниці НСЗУ, майже 70% лікарень по всій країні отримали більше за минулорічну субвенцію.

Цьогоріч на забезпечення програми медичних гарантій виділили 70,4 млрд грн. Приблизно 18,7 млрд грн отримає первинна ланка (1500 закладів), 25 центрів екстреної медичної допомоги – приблизно 4,7 млрд грн, а решта коштів – спеціалізована медична допомога.

І цих коштів, як вважають у НСЗУ, цілком достатньо.

Приміром, за даними НСЗУ, 51 медзаклад Кіровоградської області отримає за рік 1 159 054 882,19 грн.

Так, в Кіровоградській області медичну допомогу за пріоритетними напрямами: при гострих інфарктах міокарду надаватимуть 2 заклади охорони здоров’я, при гострих мозкових інсультах – 6 медзакладів, при пологах – 12 закладів, при складних неонатальних випадках – 4, при дослідженнях на раннє виявлення раку – 20.

Наприклад, Помічнянська міська лікарня має договори з НСЗУ на п’ять пакетів послуг з фінансуванням 7 352 418 грн.

– Поки ми ще нічого не відчули. Нових вражень поки немає. Але однозначно цю реформу треба довести до кінця, щоб було зрозуміло як вторинка має фінансуватися державою. Або вона має бути з елементами страхової медицини, бо трохи не зрозуміло, – коментує міський голова Помічнянської ОТГ Микола Антошик. – Тому ми деяке обладнання закуповували, щоб вони вже могли надавати якісні послуги і якимось чином отримувати від держави компенсацію.

Так, за словами очільника ОТГ, купували і УЗД, і ендоскопічну стійку і рентген. Однак торік для лікарні в міському бюджеті-2020 передбачили кошти лише на закупівлю енергоносіїв.

Крім того, пан Антошик, сподівається, що держкоштів має вистачити на утримання штату лікарні.

– Дай Бог, аби цих коштів вистачило на утримання медичного штату, – каже міський голова Помічнянської ОТГ. – Субвенцію давали в основному на заробітну плату. Тому треба, аби вони навчилися заробляти таким чином, щоб зберегти колектив.

А в Кропивницькому найближчим часом планують сесію міськради, аби виділити кошти на охорону здоров’я у зв’язку з пандемією, зокрема, на зарплати медикам та засоби індивідуального захисту для них. 

Крім фінансування комунальних витрат, власники медзакладів мають, за словами очільниці НСЗУ, обов’язково інвестувати в розвиток закладів: ремонт, закупівля обладнання, програмного забезпечення або підвищення кваліфікації лікарів.

Тобто медичний бюджет йде виключно на лікування.

– Це лише початок, – зауважує очільниця НСЗУ. – А всі ці недоліки, які ми зараз разом виявили зможемо відпрацювати.

Як медреформу підкоригував коронавірус

Мають розробити окремий пакет на лікування пацієнтів з Covid-19. Тобто медзаклади зможуть отримати кошти від НСЗУ за надання допомоги пацієнтам з коронавірусною інфекцією. На цей пакет перш за все законтрактують лікарні першої хвилі, які визначені для госпіталізації хворих на Covid-19. Приміром, в Кіровоградській області це п’ять закладів: обласна лікарня, Центральної міська лікарня в Кропивницькому, Олександрійська міська лікарня, Добровеличківська та Маловисківська районні центральні лікарні.

Цей пакет, за словами Оксани Мовчан, має бути розглянутий Урядом у найближчий тиждень. І тільки тоді розкажуть більше деталей.

– По суті це пропозиція яким чином в найбільш ефективний спосіб використовувати державні кошти для лікування хворих на коронавірус, – зазначила пані Мовчан.

Натомість в Кіровоградській області прорахували, що лікування одного хворого на коронавірусну інфекцію протягом 21 дня в середньому обійдеться в 30 тис. грн. Загалом області, за даними облдержадміністрації, для 370 ймовірних пацієнтів з Covid-19, які лікуватимуться в медзакладах першої хвилі, потрібні близько 11 млн грн.

Як кажуть у НСЗУ, медзаклади, які визначені для лікування коронавірсуної інфекції доконтрактують на пакет послуг з надання такої медичної допомоги. Про додаткові договори НСЗУ оголосить.

– Національна служба здоров’я розглядає пропозицію медзакладу і якщо заклад відповідає вимогам по певному пакету послуг, то він може мати договір, – каже директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський. – Але цьому процесу передує оголошення, яке публікує НСЗУ. Наразі ми не можемо сказати чи будемо ми публікувати це оголошення чи не будемо. Адже нині нам потрібно опрацювати всі договори, пересвідчитися, що всі заклади впевнено працюють в межах цих договорів і сподіваюся, що через три місяці, в другому півріччі, ми проаналізуємо роботу закладів з нами. І там, де з нашої точки зору не вистачатиме в першу чергу покриття потреб населенню в медичній допомозі ми по тих напрямках, пакетах послуг запропонуємо закладам мати договори з Національною службою здоров’я додатково.

Що стосується фінансування решти медзакладів на час пандемії.

– Протягом наступних трьох місяців заклади охорони здоров’я будуть отримувати гроші за глобальним бюджетом. Тобто ми протягом цього часу будемо спрямовувати в заклади той обсяг коштів, який вони мали історично в перерахунку на кількість послуг. Протягом цього часу ми не будемо оплачувати окремі випадки лікування, розуміючи, що заклади повинні бути готові для надання медичної допомоги в будь-який момент, – каже директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський.

НСЗУ також перерозподілила 905,8 млн грн з програми медичних гарантій під субвенцію в регіони. Мовиться про те, що ці кошти підуть на підтримку діяльності лікарень під час пандемії. За словами очільниці Нацслужби здоров’я, ОДА на свій розсуд визначатимуть лікарні, які отримають фінансування з цих коштів.

– У постанові зазначено, що ці кошти в першу чергу підуть на підтримку малопотужних лікарень, – каже Оксана Мовчан.

Однак на запит “Гречки” в пресслужбі ОДА про розподіл цих коштів відповіли наступне:
“НСЗУ і медзаклади укладають прямі договори. Кошти перераховуються безпосередньо КНП напряму від НСЗУ”.

Інфекційні лікарні поза реформою?

Інфекційні лікарні, за словами директора департаменту договірної роботи НСЗУ Андрія Віленського, працюватимуть в рамках договору по терапевтичному пакету. Це пакет без проведення хірургічних операцій.

Мовиться про 18 інфекційних лікарень по країні. На їх фінансування у програмі медичних гарантій було передбачено – 101 248,1 тис. грн. Згодом цифру уточнили на понад 333 млн грн. 

Натомість ті інфекційні лікарні, які зараз надають допомогу в лікуванні хворих на Covid-19, мають отримати окремий пакет на лікування пацієнтів з коронавірусною інфекцією.

Відомо, що чим складніше інфекційне захворювання, тим більше грошей заклад отримає за цей випадок від НСЗУ.

Вільний вибір

Продовження медичної реформи перегукується з первинкою, де українці обирали сімейного лікаря. Другий етап медреформи передбачає вільний вибір лікаря і закладу на вторинці.

– Дві важливі речі для пацієнта в контексті цієї реформи. Перше – це вільний вибір лікаря. Насправді він зараз буде вільним для всіх, – каже виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко. – Наприклад, дитина зі Львова може лікуватися в лікаря з Києва, якщо це найкращий фахівець. Якщо людина хоче потрапити до цього лікаря вона домовляється з ним за лікування, за яке буде сплачувати Національна служба здоров’я. Другий важливий аспект – ми не говоримо, що з 1 квітня все буде безкоштовно для всіх, навіть дороговартісне лікування. Такого не буде. Проте будуть чіткі встановлені правила між лікарем і пацієнтом. Приходячи в лікарню, ми будемо знати, що для нас безоплатно – за що заплатила держава, а що доведеться нам з вами самим заплатити.

Крім того, як і на первинці, місце реєстрації також не впливатиме на те, де людина зможе лікуватися.

Скористатися безоплатною медичною спеціалізованою допомогою пацієнт може через свого сімейного лікаря, який дасть направлення до вузькоспеціалізованого фахівця. Направлення не потрібне до гінеколога, психіатра, стоматолога і нарколога. Також безоплатно кожному і незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром надається екстрена медична допомога.

Валерія Жовтун. Фото з вільних джерел, фейсбук-сторінки Миколи Антошика та надані НСЗУ