Як децентралізація вплинула на медицину в громадах Кіровоградщини

При створенні ОТГ важливою складовою було створення доступної для жителів громади медицини. В першу чергу – первинної ланки, що могла б забезпечити здоров’я мешканців населених пунктів на місцях.
З чим насправді зіткнулися в результаті реформи децентралізації помноженої на реформу медицини первинної ланки розповіли “Гречці” очільники громад Кіровоградщини. А ще “Гречка” поцікавилася європейським медичним досвідом сусідньої держави – Польщі.
Новозбудована амбулаторія в Приютівській ОТГ
По суті аби забезпечити якісні медичні послуги в громадах, ОТГ визначають три напрямки: інвестиції в інфраструктуру медзакладів, закупівлю необхідного й сучасного медобладнання та заохочення нових лікарів.
Маловисківська ОТГ: приміщення ФАПу – комунікативний майданчик
В одному із віддалених сіл громади на базі закритої школи збудували новий фельдшерсько-акушерський пункт.
– Ми зробили сучасний ФАП. З внутрішнім туалетом. Коли в людей це вже є десятками років, то ми цим лише хвастаємося, – каже голова Маловисківської ОТГ Юрій Гульдас. – З ФАПу ми зробили такий комунікативний майданчик. У приміщенні і старостат, і ФАП, і простір для відпочинку людей.
За словами пана Гульдаса, громада повністю фінансує ФАПи: медикаменти, заробітна плата.
– Зберегли ФАПи, медсестер, лікарів, бо немає такої можливості, щоб були всі дороги асфальтовані до кожного села, – зазначив очільник ОТГ.
Загалом у громаді немає амбулаторії, лише фельдшерсько-акушерські пункти.
Однак згідно з стратегією розвитку громади до 2025 року в ній мають розробити концепцію мережі закладів первинної медичної допомоги відповідно до потреб та очікувань жителів населених пунктів ОТГ.
Помічнянська ОТГ: громадська організація пропагуватиме здоровий спосіб життя
У громаді почали інвестувати в медицину.
– Завдяки тому, що в нас з’явилася в бюджеті можливість фінансування, то ми придбали УЗД, а завдяки міжнародній програмі зі співфінансуванням в нас є новий рентген, – розповів голова ОТГ Микола Антошик.
З 2020 року в громаді мають забезпечувати житлом лікарів за контрактом на термін не менше 10 років.
– Ми передбачили кошти на квартиру для лікаря, де робимо ремонт, аби заохотити лікарів на роботу в громаду, – каже голова ОТГ. – Первинка у нас сформована. З вторинкою у нас не проблеми, але є фінансові питання. Але ми ремонтами допомагаємо і є видатки по енергоносіям.
Помічнянська ОТГ утворила мережу первинної медико-санітарної допомог та зберегла і фінансує міську лікарню. У ній мешканці громади зможуть отримувати спеціалізоване медичне обслуговування. Медзаклад вже уклав договори на фінансування з Національною службою здоров’я на понад 7 млн грн.
– Приміром, у нашій лікарні залізничники комісії проходять за що Одеська залізниця розраховується, – каже Микола Антошик про наявні переваги залізничної станції на території.
Торік за 702 тис. грн придбали для громади санітарний автомобіль для невідкладної медичної допомоги населенню.
До речі згідно з стратегією розвитку громади, в ній мають створити ще громадську організацію «Гіппократи Помічної». Вона буде взаємодіяти з населенням та пропагувати здоровий спосіб життя. Дасть можливість залучати благодійну допомогу для вирішення проблем інклюзивного характеру, співпраці з різними медичними спільнотами, запобігатиме поширенню захворювань.
Новоукраїнська ОТГ: відновлена амбулаторія
– Як очільник громади дуже щасливий, що вдалося реалізувати проєкт з відновлення роботи нашої амбулаторії №2 в Новоукраїнці. Там лікарі обслуговують не лише жителів міста, а й з сусідніх сіл навіть не з громади, – каже голова ОТГ Олександр Корінний. – Це сучасне приміщення з сучасною технікою.
За даними Кіровоградської облдержадміністрації, загальна вартість проєкту склала близько мільйона гривень.
Натомість у рамках стратегії розвитку на 2020-2023 роки в громаді мають створити умови для залучення молодих медиків. А у 2024 році створити комфортний будинок для людей поважного віку, з якісним медичним обслуговуванням.
Приютівська ОТГ: готують житло для медика
В громаді відсутні заклади вторинної і третинної допомоги. Є лише амбулаторії і ФАПи.
– Ми не забрали управління ними, але сьогодні маємо можливість повноцінно фінансувати заклади охорони здоров’я на території нашої громади за рахунок наших коштів. Самостійно визначаємо потреби і обсяги фінансування, – каже голова ОТГ Андрій Коломійцев.
А наприкінці 2018 року в Протопопівці збудували з нуля нову сільську амбулаторію в рамках всеукраїнського проєкту “Доступна медицина”. Вартість – майже шість млн грн.
У решти п’яти амбулаторіях громади паралельно проводять ремонти. Амбулаторії також забезпечені транспортом.
Що стосується кадрового потенціалу, то за словами очільника громади, ОТГ “забезпечена практично на 90%”.
– Ми близько до Олександрії і деякі лікарі поєднують роботу в наших амбулаторіях і в амбулаторії при ЦРЛ. Це нас трохи непокоїть, бо наші лікарі неповністю можуть надавати допомогу нашим жителям, але ми над цим працюємо. На ті амбулаторії, де взагалі не було лікарів залучаємо лікарів з інших медичних закладів. За рахунок місцевого бюджету надаємо їм додаткову заробітну плату, аби їм було цікаво працювати в наших амбулаторіях.
Також у новозбудованій амбулаторії, де за проєктом передбачено і житло для медика наразі ніхто не проживає. Однак це має статися після завершення технічних нюансів, принаймні, так запевняє очільник ОТГ.
Дмитрівська ОТГ: все-таки “купили” лікаря
Ще на початку року очільниця ОТГ зробила оригінальну заяву, що громада готова “купити” лікаря як купують футболістів. І все для того, аби вирішити кадрову проблему в громаді.
Наразі громада вже має лікарку-терапевта. За словами очільниці громади, було нелегко, але все-таки вдалося це зробити.
– Лікар працює з квітня на пів ставки, а з 1 травня обіцяє перейти повністю на ставку. Тому ми нашу Дмитрівську ОТГ повністю охопимо, – каже голова ОТГ Наталія Стиркуль. – Матеріальне заохочення подвоїло посадовий оклад лікаря. Також ми забезпечуємо підвіз лікарки до роботи.
За словами директора КНП “Знам’янський районний ЦПМСД” Руслана Пушкаренка, лікаря шукали і через оголошення на сайтах роботи, і через ЗМІ.
– Дівчина, яку ми рік вмовляли, дякувати Богу, погодилася. Це молода фахівчиня після інтернатури, – каже Руслан Пушкаренко.
Тепер в громаді – три лікарі, крім того працює стоматкабінет.
Тишківська ОТГ: матиме свій Центр первинної медико-санітарної допомоги
У громаді прийняли рішення про створення свого комунального некомерційного підприємства ЦПМСД. Наразі чекають рішення райради про передачу майна.
До цього, за словами голови громади Петра Куліша, надавали фінансування районному ЦПМСД.
– Поки у нас один лікар-терапевт. Але влітку до нас має приїхати молодий спеціаліст-педіатр. І думаємо, що таким чином виправимо ситуацію із забезпеченням кадрів, – зазначає Петро Куліш.
А ще в громаді виготовили проєкт ремонту Тишківської сільської амбулаторії, де зараз частково ремонтують приміщення для пункту швидкої медичної допомоги і вже з травня там же планують відкрити Центр надання адмінпослуг. Адже, за словами очільника громади, амбулаторія – це велике двоповерхове приміщення і є вільні кімнати.
У Європі акцент на профілактику і якісну «первинку»
Кадровий голод на медиків відчувають не лише українські громади. У Польщі, яка пройшла через децентралізацію 20 років тому, також відчутна проблема з лікарями, які виїжджали на заробітки до сусідніх країн.
Проте там уже видно і переваги реформи, перевірені роками практики.
Додаткові можливості для медицини в громадах може дати подальше впровадження медреформи, зорієнтоване на страхову медицину.
Основною відмінністю польських гмін від українських ОТГ є те, що наші сусіди на рівні громад не фінансують медицину в такій мірі.
На рівні гмін працює лише первинна ланка медицини. Її завдання працювати над профілактикою захворювань. Аби отримати спеціалізовану допомогу вторинного та третинного рівня полякам доводиться їхати до повіту, воєводства і переважно за направленням свого терапевта.
Саме в такому напрямку зараз рухається і Україна. Проте відмовитись від підтримки громад лікарні другого рівня, які з 1 квітня перейшли на прямі стосунки з Національною службою здоров’я і стали комунальними некомерційними підприємствами, не поспішають. Через недофінансування роками раніше, поки не можуть справитись ні з ремонтами, ні з придбанням техніки.
Валерія Жовтун. Фото автора