Як коронавірус змінить міста: 8 ідей, які пригодяться Кропивницькому

Скрін із презентації Ольги Соловей

Як вірус змінить міста у рамках зустрічі «Місто. Нерухомість. Карантин» від Kyiv Smart City озвучили проблеми, які оголила пандемія, та тенденції, про які вже зараз говорять урбаністи і архітектори у всьому світі.

1. Має стати більше зелені

Головною потребою стане природа, зелень. Це дуже відчули мешканця великих міст. Підсилило відчуття і те, що карантин припав на весну.

«Впевнена,мешканці міст будуть вимагати більше озеленення, бо його нестача появилась в тому, що за першої можливості люди були у парках, скверах, на будь-якому клаптику зелені, – каже Ольга Соловей, керуючий партнер та співзасновник бізнес-асоціації «Український клуб нерухомості». – Коли тобі непотрібно до офісу, хочеться йти до зелені».

Питання не лише в потребі відчути природу і вирватись із закритого простору квартири.

В спеку у зеленій зоні температура повітря на 20 градусів нижча ніж у бетонних кварталах. Для степової Кіровоградщини, де влітку температура досягає подекуди 38 градусів в тіні, а рівень захворюваності на рак шкіри найвищий по країні, зелень життєвоважлива.

Саме тому вже кілька років у місті діє громадська організація “Озеленення Кропивницький“, яка пильнує а кожним деревом, яке намагаються спиляти, і допомагає комунальникам доглядати молоді деревця, які висаджують щовесни.

2. Піша доступність буде в пріоритеті

Другим вагомим пунктом стане доступність.

Коли ти можеш пішки дійти до лікарні, магазину, парку – це важливо, у випадку, коли немає громадського транспорту.

«Коли в столиці був відсутній публічний транспорт, а люди могли пересуватись, або своїм авто, ми зрозуміли, що бракує доступності до всіх інфраструктурних об’єктів до яких можна дійти пішки», – каже Ольга.

І хоча Кропивницький не мегаполіс із великими відстанями, досі існують мікрорайони, де немає ні аптеки, ні школи, дитсадка чи поліклініки, до якої можна було б добратись без громадського транспорту чи авто.

Окрім того, проектуючи місто раніше не задумувались і про інклюзивність простору. Сотні сходинок, бордюрчиків і незручні пандуси – це те з чим зіштовхнувся під час інспекції міста Дмитро Щебетюк у рамках проекту «Доступно UA».

Фото входу в головне відділення “Укрпошти” в Кропивницькому

3. Перевага велосипедам і екологічному транспорту

Для великих міст великою проблемою є транспорт. З послабленням карантину Київ зіштовхнувся із корками, більшими ніж завжди.

У Кропивницькому до столичних заторів на щастя далеко, проте і тут у ранкові години, або на завантажених дорогах є тягнучки.

У Європі ще раніше зрозуміли, що якщо всі люди пересядуть на приватні авто, то місто стане, тому збільшують кількість велодоріжок, окремі смуги для людей на електротранспорті.

«Є дуже цікаві напрацювання в Берліні, Нью Йорку, як буде збільшена інфраструктура для вело, електромобілів. Чогось приватного і безпечнішого ніж громадський транспорт», – каже Ольга.

У Кропивницькому карантин дозволив наростити велоспільноту, адже катання на велосипеді виявилось ідеальним способом відпочити компанією, водночас дотримуючись соціальної дистанції. Перша велодоріжка в місті створена за кошт громадського бюджету мала з’явитись вже цієї осені, проте карантин може ці плани пригальмувати.

4. Зростання безконтактних технологій

Більш комфортними на карантині стануть безконтактні технології, коли не треба чіпати руками.

Навіть двері на фотоелементі, які відчиняються самі вже дозоляють почуватись комфортніше і зайвий раз не використовувати антисептик.

5. Відкриті балкони переоцінять

Зашити все і засклити – тенденція останніх десятків років. За рахунок засклених балконів українці намагались розширити простір своїх скромних квартир радянського зразка і зменшити протяги.
Кожен склив на свій смак і це начисто псувало загальний вигляд і без того сумних будинків.

Проте у столиці після карантину вже збільшився запит на квартири з балконами.
«Всі різко захотіли балконів. Якщо раніше для українців квартира була місцем, де ти переночуєш і підеш на роботу, а зараз виявилось, що в цьому місці ти вимушений знаходитись багато часу», – каже Ольга.

6. Планування квартир зміниться

Будуючи нові будинки і переплановуючи старі квартири-студії більше не будуть у пріоритеті.

«Змінився потік думок по вибору квартир, а також тенденції у плануванні квартир. Важливим стане наявність робочої зони, зони для усамітнення. Має бути більша кухня, яка стає центром оселі. Можуть відбутись зміни щодо планування: квартири-студії це класно, але не тоді, коли там живе понад дві людини», – каже Ольга.
Зріс попит на творчість і це вплине і на зростання естетичних запитів у покупців житла.

7.Модульна архітектура і екологічне будівництво має стати трендом

«В української архітектури є багато проблем. Ми бачимо їх із вікна, ми бачимо їх у своєму дворі, бачимо проїжджаючи в транспорті на роботу. І всі вони наші з вами. Ми самі до них призвели свою байдужістю і бездіяльністю», – каже Дмитро Аранчій, головний архітектор та засновник майстерні Dmytro Aranchii Architects.

Україна посідає перше місце в світі за абсолютним числом шкідливого сміття. 90% його будівельне сміття. 427 млн тонн його продукує Україна щороку. Цього вистачило б, аби метровим шаром сміття завалити весь Київ.

Екологічні проблеми безпосередньо впливають на життя у місті. І якщо, наприклад, танення льодовиків українцям здається чимось дуже далеким, то зростання кількості лісових пожеж, через які смогом навесні затягло пів країни, очевидний наслідок.

Для безпечного життя далі просто необхідно буде використовувати енергоощадні і екологічні підходи в архітектурі.

У Кропивницького тут великі перспективи. Оскільки наше місто аутсайдер по кількості новобудов серед обласних центрів. Ще 10-20 років і будинки збудовані в 70-их роках минулого століття просто почнуть сипатись. Планувати змінити їх на щось якісне можна вже зараз.

Одним із вдалих варіантів, які пропонує архітектор, є модульне житло, яке виготовлене із екологічних матеріалів і згодом, коли, наприклад, зростатиме родина, його можна розширити.

8.Зелені дахи – від спеки і потопів

Ще одна зелена ініціатива, яку пропонує Дмитро – зелені дахи. Їх доцільно планувати будуючи нові будинки.
Це не тільки затишок і змога мати «сквер» не виходячи із дому, а і зменшення спеки – такий дах дозволяє зменшити нагрівання самого приміщення на 20 градусів.

Окрім того, з цією технологією потопів на вулицях міста стало б менше, а Кропивницький добре знає як виглядають затоплені вулиці в спальних районах міста після сильної зливи.

«На 70% зменшується навантаження на систем дощової каналізації. Тобто 70% затримується на зеленому даху – випаровується і поглинається рослинами. Лише третина потрапляє до ливнівок тим самим не провокуючи повені і затоплення»,– каже Дмитро.

Умовне фото з мережі