Коронавірус вразив психічне здоров’я: які страхи з’явились в українців

COVID-19 вплинув також на психологічне здоров’я

Ти й маршрутка. Перед тобою один за одним заходять в маршрутку люди, торкаючись поручнів, у когось з носа сповзла маска і тут раптово з’являється тривога, що не хочеш заходити до маршрутки. Ціпенієш і зрештою проводжаєш поглядом маршрутку, в якій поїхали всі, крім тебе. Це один зі страхів, які породила пандемія коронавірусу.

За даними соціологічної групи “Рейтинг”, під час карантину в українців фіксували ознаки депресії, тривожності, паніки, втоми й розладів сну. Результати квітневого опитування показали, що відбулося незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні. Зокрема падіння тривожності пов’язують з адаптацією до карантину.

– Виклики є, але скільки їх ми поки сказати не можемо. Тільки повернення до життя в офлайн. Тому зараз ні в Кропивницькому, ні в Києві ніхто не скаже скільки і яких фобій з’явилося, – каже кризовий психолог Андрій Фоменко.

Якщо говорити про зародження нових страхів в українців, пов’язаних з коронавірусом, прикладом є ситуація в Нових Санжарах, куди привезли на ізоляцію евакуйованих з Китаю. Тоді ті, хто влаштував протест і не хотів пускати людей велись на різні плітки: наприклад, що місцеві зможуть заразитися через річку, куди зливатимуть каналізацію з санаторію.

Чимало фейків, або взагалі відсутність перевіреної інформації про вірус і як його уникати на початку епідемії породило чимало страхів, які переросли в паніку.

Люди почали кидати каміння в автобус, де їхали евакуйовані. Однак з часом інформаційна кампанія про коронавірус роз’яснила і про те наскільки малий відсоток ймовірного зараження через воду, і інші міфи.

Грало на емоціях навіть Міністерстві охорони здоров’я, яке зізналося, що заборона відвідувати парки була непотрібною з точки зору медицини, а швидше психологічним впливом, аби показати українцям, що справа з хворобою серйозна.

Та обмеження, незнання і страхи на карантині породили інші психологічні наслідки, з якими доведеться ще розбиратися згодом.

– Зараз мене більше турбують діти і підлітки. Стан обмежень і постійних заборон підвищує тривожність у і так тривожних, екстравертованих дітей.Те, що діти скільки часу просиділи вдома для нас ще аукатися буде, – каже психолог Андрій Фоменко. – І можливо ми зіткнемося з якимось страхами і обмеженнями, коли діти муситимуть повертатися до гурту. Тому побачимо. Поки немає сильного оптимізму. Багато ще просто не дійшли до психологів.

Хто в зоні ризику?

Тривожність на карантині спостерігали фахівців психологічної майстерні «Інсайт», де працює й Андрій Фоменко переважно в дітей та людей з вразливою психікою.

В зоні ризику також люди, які й до карантину були схильні до дистанції з людьми. Зараз вони ще більше дистанціювалися.

За словами психолога, загострилися на карантині проблеми в людей з обсесивно-компульсивним розладами – різновид неврозу, для якого характерні повторювані нав’язливі думки. Тобто якщо люди з ОКР і так постійно мили руки торкаючись будь-чого, то з появою коронавірусної хвороби це стали робити ще частіше.

Крім того, у деяких людей розвинулися субдепресивні стани, коли дуже повільно знаходять в собі ресурси, які їх спонукають до дій.

– Наприклад, ті, хто і так не були мегаактивними, то і після послаблення карантину не знаходять достатньої мотивації повернутися до роботи, вийти офлайн, знайти можливості для психологічного відновлення, поїхати відпочити. Люди дуже поволі включаються у свою до карантинну діяльність, – каже Андрій Фоменко.

Психологічна підтримка онлайн

На карантині почали створювати різноманітні онлайн канали психологічної підтримки, серед них – офіційний телеграм-канал від Міністерства охорони здоров’я України “Психологічна підтримка”.

Канал створили для того, щоб боротися з «вірусом паніки». У ньому можна знайти поради, як уникнути погіршення психологічного стану під час карантину через коронавірус. Приміром, українцям радили вдома займатися спортом, хобі та самовдосконаленням, критично ставити до інформації у ЗМІ, не скуповувати велику кількість харчів та туалетного паперу й радили медитувати.

Аби уникнути побутових конфліктів і стресу, радили також мати час як на усамітнення, так і на спільні активності в родині.

Найпоширеніші страхи на карантині

Питання безпеки, зокрема, здоров’я для людини – важливе. За пірамідою Маслоу, після базових фізіологічних йде потреба безпеки. Тому нова інфекційна хвороба від якої ще не придумали вакцину – достатня причина страху захворіти.

Психолог зазначає, що карантин – це криза, але негостра, адже було поступове введення обмежень, українці вже бачили, як в інших країнах це впроваджували.

Тому на початку люди зверталися з тим, що не можуть зайти в магазин, дратуються, коли хтось до них наближається, не можуть встояти в чергах.

– Зараз з таким не звертаються. Але переконаний, що такі випадки десь є, просто до нас, можливо, не доходять, – зазначив Андрій Фоменко.

Але це психолог називає не фобіями, а реактивною тривожністю:

– Велика частина раціональної складової в тих страхах, аби їх назвати фобіями.

Серед страхів також, породжених коронавірусом і карантином: зайти до громадського транспорту, страх захворіти, вийти на вулицю, втратити роботу чи бізнес, а також ізоляція.

– Вразливі люди зазвичай будуть стикатися з проблемами розвитку фобій, нав’язливих станів. Люди сильніші за психологічною організацією переживуть карантин, адаптуються, – каже Андрій Фоменко.

Крім того, на прикладі Китаю в Україні прогнозували бум розлучень після карантину, що також додавало тривожності в родинні стосунки. А ще в України на фоні ізоляції вдома з кривдниками зросла кількість звернень про домашнє насильство, хоча в Кропивницькому такого збільшення поліція не фіксувала.

Також був випадок з панічною реакцією на людей в масках. А ще на початку карантину, коли українці почали повертатися з-за кордону із заробітків, де вже був коронавірус, були скандали, коли родичі просто не пустили заробітчан в гості.

Як побороти страх?

Психолог запевняє, що кожна людина у своєму арсеналі має мати алгоритм дій.

– Ми всі маємо прийоми, які діють в тих чи інших умовах. Наприклад, щоб людина зайшла в магазин чи проїхалася маршруткою маємо з нею проговорити, або вона сама має створити для себе перелік гігієнічних прийомів, – каже Андрій Фоменко. – Людина має розрахувати максимум ситуацій, в яких чисто теоретично вона може інфікуватися і розробити детальний план дій, щоб цього не трапилося. Зазвичай ці чітко структуровані дії дозволяють швидко подолати тривожність.

Наприклад, психолог пропонує уявити, як їдемо в маршрутці: що треба одягти маску, якщо торкатимемося поручнів, то у нас є антисептик, яким скористаємося, коли одразу вийдемо з маршрутки.

Паніка чи хвороба: як розпізнати

Під час карантину у зв’язку зі страхом захворіти люди могли плутати тривожність і паніку з відчуттям хвороби. Так траплялося і в практиці сімейного лікаря з Кропивницького Дмитра Королькова.

Як каже лікар, підставами для тривожності були розбіжності між рекомендаціями МОЗ України й Всесвітньої організації охорони здоров’я, приміром, носити чи не носити маску всім, відсутність своєчасного тестування на коронавірус, а ще доступ до перевіреної інформації.

Тому на початку карантину в сімейного лікаря було чимало звернень, ніж зараз, коли більше правдивої інформації та почали більше проводити тестування на коронавірус.

– В результаті частина населення залишилася сам на сам з коронавірусом вдома, бо карантин і не треба ходити на роботу. Люди почали звертати увагу на свої симптоми, на що раніше не звертали увагу. Наприклад, почали часто міряти температуру тіла. Багато людей телефонували й казали: “Лікарю, в мене температура тіла зранку 35,9 , а ввечері 37,2. Це, мабуть, коронавірус?”. Мені доводилося пояснювати, що людина просто раніше так часто не міряла температуру тіла і ці цифри в межах норми. Також накручували симптоми, які почули по телевізору. Багато людей телефонували й казали, що в них з’явилася задишка, коли підіймалися по сходах. Але це нормально. Страшна задишка, коли вона з’являється в спокої. У результаті практично всі українці так чи інакше пережили цей тривожний розлад. Навіть я, як лікар, все розуміючи в якийсь момент також відчув задишку і побіг робити рентген, коли ще в нас не було достатньо тестів, – розповів Дмитро Корольков.

Наприклад, люди поважного віку зверталися до лікаря з погіршенням стану серцево-судинної системи. Лікарю доводилося пояснювати, що це може бути пов’язане з малорухливістю і радив подорожувати квартирою, виходити на балкон, або на подвір’я приватного будинку. На думку пана Королькова, у цей період важливо підтримувати зв’язок зі своїм сімейним лікарем, який консультуватиме про хворобу та її симптоми.

Були випадки, коли пацієнтам проводили комп’ютерну томографію легень, аби пересвідчитись, що немає запалення.

– Хоча комп’ютерна томографія недешевий метод обстеження, але іноді психічний спокій коштує дорожче, ніж якісь 1500 гривень для людини, яка може обстежитися і зрозуміти, що в неї все гаразд, – розповів Дмитро Корольков. – Зараз вже є тести в достатній кількості, коли практично кожному пацієнтові можу запропонувати обстежитися на коронавірус. Також були люди, їх не багато, яким доводилося призначати протитривожні препарати. Люди заспокоювалися і їм ставало краще.

Сімейний лікар прогнозує другу хвилю тривожності. Її він пов’язує з черговими фейками й істерією під час наступної хвилі коронавірусу, яку прогнозують епідеміологи восени.

– Оскільки в нас у порівнянні до загальної кількості населення захворіло не дуже багато, то в другу хвилю, на мою думку, захворіє більше, ніж зараз. І тоді може бути знову нагнітання, коли можуть ввести той чи інший карантин.

Валерія Жовтун. Фото pexels.com. Інфографіка з телеграм-каналу МОЗ «Психологічна підтримка»

Матеріал був виданий завдяки підтримці чеської неурядової організації NESEHNUTI в рамках Програми трансформаційного співпраці Міністерства іноземними справ Чеської Республіки.