Як у Кропивницькому об’єднались для збереження зеленого міста

Проти «дурнуватого обрізування»

«У 2015-2016 роках у нас у місті відбувалось масове дурнувате обрізування дерев, якого до цього якогось не було. Все почалось із лип у центрі, коли їх обрізали до стовпів», — розповідає засновниця організації Надія Паливода.

Згадує, дивилась на то зі здивуванням, але тоді ще і не знала, що на це можна скаржитись. Я розуміла, що це негарно і не потрібно, але як і всі люди, вважала, що дерево обрізали і випустить нові гілки, відросте. Спочатку не асоціювала це з тим, що дерево загине.

Зрозуміла, що треба діяти, коли дерева обпиляли на стадіоні поблизу школи №18, куди вона, як і багато мешканців району, ходили займатись спортом.

«Щоранку ходила туди бігати. Якось приходжу, а там цілі тополі ріжуть до стовпів. А були такі розкішні дерева, з них не було пуху, вони росли собі по периметру і нікому не заважали. Дуже шкода їх було. Але до дядьків з пилками якось страшно було підходити і я просто втекла. Але ж продовжувала туди ходити, і побачила, що у перший рік випустили слабенькі пагінці, а потім всі 12 дерев загинули».

Так жінка зрозуміла, що дерева обрізали якось неправильно. Стала читати, дізнаватись, зрозуміла, що це порушення: що не можна зрізати у дерева всю крону, що окремі породи дерев взагалі не переносять обрізування.

Тому вже на інші місця обрізки, де бачила потенційні порушення викликала міліцію.

«Коли перший раз викликала міліцію, патрульної поліції тоді ще не було, вони їхали дві години. Це була зима, а я стояла поки вони розпилювали дерева. Добре, що недалеко від мого дому і я збігала додому вдяглась тепліше, але вперто чекала поліцію, а вони наді мною ржали весь той час. Мовляв, мають дозвіл на санітарну обрізку. Але вже, як приїхала міліція, почали кіпішувати», – каже активістка.

Зрозуміла, що хоч якось вплинути на ситуацію може лише так. А згодом сконтактувала з активістами з Дніпра, де була та сама проблема і ті дали інструкцію як діяти правильно та отримала список нормативних актів, які такі дії забороняють.

«Вже маючи законодавчу базу почала писати скарги в міську раду, Спецінспекцію та екологічну інспекцію і вони подекуди навіть почали штрафувати порушників», – згадує.

Бій за дерева

Писати про проблему Надія почала у фейсбуці й побачила, що люди активно реагують. Тоді вирішила створити Фейсбук-групу. Зараз у ній назбиралось близько двох тисяч підписників.

«Там де є резонанс і екоінспекція краще реагує», – каже активістка.

Аби ініціатива сприймалась серйозніше офіційно зареєструвались як громадська організація. Як каже Надя, офіційну ГО зазвичай сприймають серйозніше.

Почали діяти і через офіційні запити, звернення і громадськими кампаніями.

Воюють з незаконними спилюваннями дерев.

«Інколи вони відверто незаконні, як от коли вночі спилюють дерево. А інколи начебто є і всі дозволи. Наприклад, коли зелену зону беруть і віддають під забудову. Так у нас пропало багато скверів», – каже активістка.

Справжній бій за дерева в місті відбувся у 2017 році. Тоді реконструюючи міський пологовий поблизу нього мали спиляти 18 дерев, як нібито аварійні.

Захистити дерева з плакатами прийшли молоді мами, які нещодавно дивились на дерева з вікон лікарні. Надя тоді ж прикувала себе до дерева ланцюгом. Тоді спил дерев вдалось відтягти, але, на жаль, не врятувати.

 Окремою роботою став полив молоденьких саджанців, адже багато молодих дерев, які висаджують щовесни, просто гинуть, оскільки їх недостатньо просто вкопати в землю, а необхідно поливати. Намагається це робити комунальне підприємство «Благоустрій», але під їх опікою всі міські квітники, а в розпорядженні лише дві водовозки.

Тому, щотижня всі охочі визначають локацію і йдуть поливати дерева. Зазвичай обирають місце, де поруч є вода, тому найбільше пощастило деревам на Набережній і Козачому острові.

Надії, яка за фахом філологиня, і працює журналісткою неодноразово закидали, мовляв: «Та хіба ти розбираєшся в питаннях озеленення? Звідки тобі знати як правильно». Тому, вирішила здобути другу вищу освіту в Уманському національному університеті садівництва. Тепер вона офіційно магістр в галузі садово-паркового господарства. Темою її дипломної роботи були “Особливості обрізування дерев у Кропивницькому”. Зокрема вона писала, про шкідливі наслідки топінгу (омолоджувальної обрізки).

Куди звертатись, коли пиляють дерева

Завдяки рокам праці вдалось вийти і на співпрацю з міськрадою. Тепер з екоактивістами рахуються.
Так міський голова наклав мораторій на омолоджувальну обрізку дерев.

Зокрема, представників громадської організації запрошують до комісії, яка вирішує аварійне дерево чи ні, а також спільно розробили правила обрізування дерев в Кропивницькому. Документ був готовий ще навесні, але офіційне його затвердження відклалось через карантин.

У випадку порушень активісти вже не розгублені, а мають чіткий порядок дій для того, щоб вплинути на ситуацію.

Анастасія Дзюбак

фото з архіву “Гречки” та групи “Озеленення Кропивницький”

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією NED