Як волонтери у Кропивницькому створили артпростір на занедбаній набережній (ФОТО)

Команда Креативного IT простору «KOWO», волонтери і художник Дмитро Поломарчук почали змінювати Набережну. Вони відмили старі неоковирні графіті на бетонних плитах та 120 гранітних стовпчиків вздовж річки. Створили малюнки, орнаменти, написали вірші на 300 метрах квадратних плит.

Шум генератора і дрилю. Так почався ранок у двох десятків волонтерів на набережній Кропивницького. Вже вдесяте вони зустрічаються на вихідних, щоб провести її до ладу. 24 жовтня зібрались на фінальну толоку.

Координує роботу 28-річна Даша Васильченко — менеджерка Креативного IT простору «KOWO». Вона роздає дівчатам рукавички, фарбу і трафарети для орнаменту — етнічні візерунки, а хлопці починають встановлювати сміттєві урни.

Проєкт перевищив очікування організаторів: якщо спершу планували тільки відмити бетонні блоки від старих графіті та лайки, то зрештою взялися фарбувати, малювати, встановлювати лавки.

Як з’явився проєкт

У Кропивницькому центральна набережна вже десятки років потребує реконструкції: річка Інгул засмічена, огорожу вкрали й залишились тільки стовпчики від неї, потріскані бетонні блоки, які розписані лайкою та балончиком, немає освітлення.
Реконструкція набережної роками займає чільне місце в передвиборчих обіцянках.

Раніше, міський голова казав, що вартість реалізації проєкту набережної понад 200 мільйонів гривень. Це половина річного бюджету розвитку Кропивницького.

За 200 мільйонів гривень планували реконструювати набережну річки Інгул від вулиці Михайлівської до вулиці Вокзальної. У процесі проєктування розбили на 7 зон, які мали б будувати за чотири етапи. Перший планували розпочати цьогоріч: створити спортивну зону на правому березі. В проєкті передбачили спортмайданчики, тренажери, місце для заняття паркуром та інших видів спорту. Проте досі роботи не почались через брак грошей.

Волонтери з креативного простору «KOWO» залучили містян та почали приводити до ладу лівий берег набережної своїми руками.
«KOWO» вже п’ять років працює у Кропивницькому, але їх проєкти найчастіше стосуються ІТ: безкоштовно навчають програмуванню у своїй школі «Ш++», проводять зустрічі для майбутніх айтішників, хакатони, а також безкоштовно надають приміщення для освітніх, культурних, соціальних заходів.

Така ініціатива нетипова для команди. Все почалось влітку. Катерина Бойко, координаторка креативного простору, та менеджерка Дар’я Васильченко надихнулись ініціативою «Києве, мий». У столиці містяни купили спеціальні бензинові мийки з високим тиском і почали відмивати підземки, фасади, арки, будинки, станції метро. На заміну мастила та пальне їм донейтять, хтось допомагає на акціях фізично.

У Кропивницькому волонтери вирішили відмити набережну. Почали зі 120 гранітних стовпчиків.

З бетону недолугі графіті не змогли відмити і вирішили зафарбувати. На першу акцію волонтери самі купували розчинник, рукавиці, щітки, пензлики, а на другу акцію їм задонатили тисячу гривень.

— З’явилась ініціатива відмити графіті у нас. На гранітних стовпчиках їх було багато. Думали купити мінімийку, але вона коштувала 14 тисяч гривень. Зібраного для покупки бракувало, тому, купили просто розчинник фарби. Повідмивали стовпчики. А от відмити бетон не вдалось — був єдиний варіант — замалювати, — каже Катерина.

Звернулись до місцевого художника Дмитра Поломарчука по допомогу і виявилось, що у нього такий задум був вже давно, але не вистачило грошей на фарби.

Домовились, що активісти збирають гроші, миють блоки, фарбують, а художник робить артоб’єкти.

Порахували, що на задум потрібно 50 тисяч гривень. Їх пожертвували понад 200 людей.

— Гроші збирали на нашому сайті. 50 тисяч гривень мало вистачити, щоб пофарбувати бетон. Потім до нас долучились різні спонсори, які пропонували знижки і дарували фарбу. Так вдалось зекономити на фарбі, а залишок — 10 тисяч витратили на ремонт лавок і нові урни, — додала координаторка.

У міськради волонтери брали дозвіл на те, щоб пофарбувати плити. Потім на ремонт лавок. З управлінням ЖКГ домовились, щоб вони вивозили сміття.

«Найкраще, що ми могли зробити цієї осені»

«Привіт! За 50 000 грн благодійних внесків ми розмалювали набережну, відремонтували лавки та поставили смітники.
Ми — волонтери, не належимо до політичних та інших сил. Дякуємо, що цінуєте нашу працю», — таблички з таким текстом з’явились на Набережній 24 жовтня.

Таку записку додали, бо перед виборами роботу волонтерів часто пробували ототожнити з піаром того чи іншого кандидата.
У групі волонтерів близько сотні містян. Хтось підтримав проєкт грошима, інші — приходили працювати.

Приводили місце до ладу кілька місяців вихідними і в будні.

— Найскладніше було збирати волонтерів. У будні коли збирались, приходило мало людей і заплановану роботу робили на половину, — додала Даша.

Все ж таки, кожного тижня приходило десять-п’ятнадцять волонтерів: тобто за весь час близько вісімдесяти людей.

24 жовтня на завершальній акції встановили урни та домальовували орнаменти на плитах під вже написаними цитатами відомих людей. З бетонних плит до кропивничан промовляє Михайло Грушевський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Стів Джобс, Сократ, Апулей, Ральф Голдо Емерсон.

Художник Дмитро Поломарчук розробив ескіз проєкту. Згодом намалював десять малюнків на плитах. Також виготовив трафарети для орнаментів.

Зобразив портрети Лесі Українки, Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Григорія Сковороди з купюр. Каже, інші малюнки створювались по ходу роботи, портрети були підготовлені задовго саме для цього місця. Тут Давид Мікеланджело, осучаснений портрет Ван Гога та шматок фрески «створення Адама», «Літак у майбутнє».

Вибрав такі теми для малюнків, через швидкість виконання та сучасність втілення. 

— Ці малюнки на будь-який вік і аудиторію людей, насолоджуватись ними можуть діти, бабусі й дідусі, середній вік, які звернуть увагу з цікавістю. Враховували не менш важливий фактор: малюнки та кольори повинні вписатись в ландшафт, тому не всі ідеї та ескізи, які хотілось би зобразити реалізувались, — каже Дмитро.

На толоці хтось допомагав відтирати бруд з малюнків після дощу, хтось прибирав опале листя, встановлював таблички про проєкт, а хтось фотографував і знімав відео на пам’ять.

Євгенія Ткаченко прийшла на акцію не вперше. Сьогодні малювала орнаменти. Згадує, прибирання набережної 18 вересня. Був холодний день, більшість вдягнулись не по погоді, але все одно працювали.

— Вважаю, що це найкраща ідея, коли люди самостійно змінюють те, що їх оточує. Я з радістю підтримую KOWO і вважаю, що це найкраще, що ми могли зробити цієї осені, — каже Євгенія.

З першої акції долучився до роботи Володимир Лебедєв, засновник хостелу для нужденних «Дім Милосердя».

— Багато людей критикують, що дороги не такі, і лавочки, і під’їзди. Я така людина, що краще зроблю сам, ніж ходитиму і скаржитимусь на життя, — каже він. — На такі акції завжди знаходиться час. Зрозуміло, що в суботу можна було поспати, фільм глянути, але я вважаю, що це важливіше. Тим паче, багато людей добре відгукуються про цю ідею. Наче тільки затирали ці надписи, а зараз вже така краса.

Каже, до всіх наступних проєктів приєднуватиметься.

— Таке треба популяризувати, цим заповнювати ютуб, інстаграм і тоді будемо по-іншому мислити.

Кропивничанка Аліка любить активний відпочинок. Волонтерить, якщо компанія людей комфортна і подобається їх ідея.

— Набережна давно просилась стати красивою. Мені пощастило, я з художником Дмитром Поломарчуком знайома особисто. Коли побачила в нього на сторінці інформацію про цю акцію, вирішила долучитись, — каже Аліка.

Олександр Григорович приїжджає на велосипеді вже четвертий раз на акцію. Каже, побачив оголошення у фейсбуці і приєднався. До пенсії працював вчителем трудового навчання. Допомагав робити 14 лавок. У дворі «KOWO» шліфували, фарбували, лакували лавочки, а потім ставили на набережній.

— Я на пенсії, приїхав допомагати молоді. Хотілось, щоб наше місто було гарним. Мені дуже соромно за наших мешканців, які вбили нашу набережну і не цінують те, що сюди вкладались кошти, сили. Тепер, можливо, хтось, побачивши цю красу, подумає, можливо треба це зберегти. Тому що це моє місто і мені небайдуже.

Патрульна Оксана Білоброва пропустила тільки одну акцію минулої суботи. Тоді вона допомагала людям після смерчу на Лелеківці та Балашівці.

— Ми всіх людей, які приїжджають у Кропивницький приводимо на Набережну дивитись центр міста. Хочеться, щоб вона була естетично оформлена. Своє місто треба робити своїми руками, а не чекати поки хтось прийде і щось зробить, — каже Оксана.

Студентка Діана навчається у Києві. Хотіла навчатись саме там, бо місто вразило красою. Каже, коли запровадили дистанційне навчання і повернулась до Кропивницького, вирішила поволонтерити на набережній.

— З’явилося бажання покращити своє рідне місто, щоб сюди також хотіли приїжджати навчатися абітурієнти, — каже Діана.

У волонтерів є ще кілька ідей для Набережної, тож поки зупинятись не планують.

Таки хочуть дозбирати гроші на мінімийку, щоб навесні відмивати й правий берег набережної.

— Хочемо на лавочках наклеїти QR-код, який веде на сайт. Кожен житель зможе написати ідеї для міста, які ми могли втілити, або залишити свою пропозицію. Інші голосуватимуть за проєкти. Скоріше всього, весною оберемо проєкт з найбільшою кількістю голосів і візьмемося реалізовувати, — каже Даша.

Чекають, щоб містяни надихнулись їх прикладом і самі робили інші цікаві речі у своїх мікрорайонах.

Ірина Маслюкова

Фото Олександра Волошина, Ірини Маслюкової та зі сторінки “KOWO”.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки