Безплатно і за гроші: що змінює медреформа-2021?

Серед тодішніх побоювань перед стартом – недофінансування, звільнення лікарів, закриття медзакладів, позбавлення українців доступної медицини. 

Натомість головна обіцянка для українців від МОЗ – більше не доведеться платити в лікарнях ні за вату, ні за пологи. 

І вже з 1 квітня 2021 безплатних медпослуг для українців стане ще більше. Принаймні, такі обіцянки від Нацслужби здоров’я.

У пріоритеті – лікування інсульту та інфаркту, обстеження для ранньої діагностики онкології – тобто хвороби, які є найпоширенішими причинами смертності українців. Також акцент на допомогу вагітним, породіллям та дітям, складні випадки пологів, а також дороге лікування.

На програму медгарантій цього року піде 123,5 млрд грн  – це більше, ніж торік, однак менше, ніж планувалося на 2021-й. Тобто знову буде відчутне недофінансування.  При цьому фінансування медицини у бюджеті на 2021 рік затвердили лише на 159 мільярдів гривень, тоді як МОЗ просило 296 мільярдів. Як це вплине на медицину зрозуміємо згодом.  

Обіцянки медреформи

Українцям пообіцяли, що подібно до першого етапу реформи гроші ходитимуть за пацієнтом.  Кошти за надані медпослуги отримуватиме від Національної служби здоров’я  заклад, до якого  звернувся пацієнт. Лікарні при цьому мали  укласти з НСЗУ договір на надання тої чи іншої послуги.

До старту другого етапу  такі договори укладали лише з тими закладами, що мали необхідне для надання тої чи іншої послуги обладнання та фахівців. НСЗУ називало це перевагою для пацієнтів та гарантуванням якості послуг. Щоправда, для цього закладам довелося поспішно доукомплектовуватися –  як за кошти місцевих бюджетів, так і спонсорських. 

Ситуація й досі не змінилася.

– Ми ініціюємо перед власником питання дооснастити будь-які заклади відповідно до вимог пакетів. Для того, аби вони могли законтрактуватися. Але це не значить, що так і буде, – каже директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської області Олег Рибальченко. 

Нині медзаклади області подали пропозиції на укладання нових договорів з НСЗУ на фінансування. Термін дії попередніх договорів закінчується 31 березня.

Інфографіка “Слово і діло”

Що кажуть пацієнти?

Торік жителям Кіровоградщини доводилося стикатися з різними ситуаціями у лікарнях.  Опитування «Гречки» в соцмережах засвідчило, що кропивничанам все ще доводилося доплачувати на лікування.

Хочеш вилікуватись – доплачуй

– Змінився список речей, що купляти. Мило, миючий засіб для посуду залишились, ще додалось багато масок, хоча хворому видається одна на весь час. Ліки деякі безкоштовні, ті які є в лікарні, – пише кропивничанка Ірина про зміни, пов’язані з реформою. Їх вона відчула на собі, коли чоловік потрапив до неврологічного відділення лікарні.  – Але все одно дуже великі суми на день на ліки, бо забезпечення лікарень немає. Гроші ніхто не вимагає, але ти ж хочеш, щоб рідна людина одужала, тож купуй те, що потрібно, а не лише те, що є в лікарні. А, шприцами, мабуть, забезпечили, бо шприци ми не купуємо. 

Лікаря можна обрати самостійно

Хоча серед переваг називають те, що можна самостійно обрати лікаря.

– Серед плюсів – можливість обирати будь-якого вузького спеціаліста за електронним направленням, а не лише за прив’язкою до поліклініки, серед кричущих мінусів – постійно “виснучі” комп’ютери, “повільний інтернет”, а подекуди і такі ж кадри, – відгукується Ірина Чех. 

Черга до профільних лікарів

– Справді імпонує те, що за скеруванням від сімейного лікаря можна безкоштовно пройти мамографію, флюорографію, як і здати чимало аналізів. В той же час як маєш навіть скерування до вузькопрофільних лікарів, то будь готовий, що потрапиш до них нескоро, – пише Олена Карпенко. 

За даними торішнього опитування “Ретингу”, 18% українців скоріше задоволені проведенням медичної реформи, 64% – скоріше незадоволені, 13% нічого не знають про це. Більшою мірою проведенням реформи задоволені молодь, більш забезпечені і ті, хто частіше відвідують сімейного лікаря.

Реформа у час пандемії

Другий етап реформи припав на рік пандемії коронавірусу. Тому його підлаштували і під пандемію. За лікування пацієнтів з коронавірусом лікарні отримували кошти за окремим пакетом. 

За даними НСЗУ, у середньому оплачували від близько 500 гривень за один день лікування пацієнта у легкому стані до понад 5 тисяч гривень за день лікування пацієнта в умовах інтенсивної терапії.

При цьому про повне фінансове забезпечення схоже і не йшлося. Деякі пацієнти скаржилися на відсутність безоплатного лікування від коронавірусу – хоча воно мало би таким бути. Наприклад, доводилося купувати дорогі ліки, яких не було у національному переліку, але які рекомендували лікарі. Тому нині лікарні виступають, наприклад, за розширення переліку лікарських препаратів для лікування ковіду.

Зараз у НСЗУ кажуть, що в 2021 році буде діяти оновлена Програма медичних гарантій. Йдеться про 35 пакетів медичних послуг. Для пацієнтів готують більш зручний та зрозумілий маршрут за послугами.

Якщо у 2020 на лікування пацієнтів з коронавірусом виділили 19 млрд грн, з них 11 млрд на стаціонар, то в 2021 році понад 11 млрд грн на боротьбу з COVID-19 розподілили так:

• майже 9 млрд грн на стаціонарну допомогу; 
• майже 1,5 млрд на вакцинацію;
• 706 млн на готовність реагувати на інфекційні захворювання та епідемії.

Цьогоріч з’явився пакет медичних послуг – вакцинація від ковіду. Тобто для населення щеплення безплатне. Кошти від НСЗУ отримуватимуть мобільні бригади та стаціонарні пункти щеплення певного закладу. Наприклад, за введення двох доз вакцин від ковіду заклад зможе отримати 85 грн. 

Тариф на лікування коронавірусу в стаціонарі буде 554 000,72 грн на місяць. На ці гроші  лікарня має бути укомплектована медичним персоналом, медичними виробами та лікарськими засобами, зокрема для інтенсивної терапії.

До речі, у 2021 році буде пакет від НСЗУ за готовність медзакладу до реагування на інфекційні захворювання та епідемії. Такі заклади мають з’явитись після відміни карантину і  будуть створені з розрахунку один на 300 000 населення. За таку готовність до надзвичайних епідеміологічних ситуацій медзаклад отримуватиме щомісяця 764 232 грн.

Що це будуть за заклади в Кіровоградській області поки невідомо. 

В пріоритеті інфаркти й інсульти

У 2021 році тариф за лікування гострого мозкового інсульту буде залежати від наданої допомоги. Наприклад, у разі проведення лікувальних ендоваскулярних втручань, тобто сучасного методу видалення згустку крові – понад 97 тис. грн. Вартість лікування інсульту з використанням тромболітичної терапії буде 54 тис. грн.

Так само поділятиметься вартість послуг з лікування гострого інфаркту міокарда. У разі проведення стентування тариф буде 32 тис. грн.

Центр екстреної медичної допомоги отримає більше коштів, якщо бригада доставлятиме пацієнта до того закладу, який має договір з НСЗУ на лікування інсульту та інфаркту. Тобто, де пацієнту нададуть більш ефективну допомогу.

Психіатрична допомога вдома?

Торік в рамках впровадження другого етапу медреформи в суспільстві активно обговорювали тему закриття психдиспансерів. Проте катастрофи, яку пророкували не сталось.

Серед цьогорічних новинок – мобільна психіатрична допомога. Як зазначають у НСЗУ, цього хочуть досягти через розвиток амбулаторного рівня допомоги та інтегровані медичні послуги. В країні планують створити мобільні психіатричні команди, які надаватимуть допомогу пацієнту вдома.

– Аби наблизити медичну допомогу до пацієнта, – пояснює представниця пресслужби НСЗУ Христина Петрик. – Пацієнт, який пролікувався в стаціонарі і вже немає показань там перебувати може лікуватися амбулаторно. Ці мобільні бригади можуть приїхати і за потреби надати допомогу пацієнту вдома або за іншим місцем перебування.

Наприклад, оцінити стан здоров’я пацієнта, відкоригувати медикаментозне лікування.

Ця послуга буде доступна з середини року. НСЗУ укладатиме з 1 липня по 31 грудня 2021 року договори для роботи мобільних команд. Ставка на команду – 50 535 гривень на місяць. Також є коригувальні коефіцієнти за надання медичної допомоги 65 і більше пацієнтам протягом місяця.

Що з туберкульозом?

Нині Кіровоградська область у п’ятірці областей із захворювання на туберкульоз. Йдеться про показник 55,5 на 100 тисяч населення. При цьому статистика по Україні 42,2. Такі дані Центру медичної статистики МОЗ України. За ними торік в країні на 29,8% зменшився показник захворюваності на туберкульоз. Однак причини такого зниження в Центрі громадського здоров’я України пов’язують з впливом  пандемії коронавірусу.

– Кіровоградщина належить до тих регіонів, у яких рівень захворюваності вище, ніж середньоукраїнський. Ця тенденція спостерігалася протягом останніх років, – пояснює завідувачка відділу координації програм діагностики та лікування туберкульозу Центру громадського здоров’я МОЗ України Яна Терлеєва. – Оскільки через карантинні обмеження відбулося стрімке зниження реєстрації чи виявлення пацієнтів з туберкульозом, то відповідно Кіровоградський регіон не був виключенням і в ньому також на 30% знизилась захворюваність на туберкульоз. 

Торік навесні вся Кіровоградська область стежила за історією, яка прогриміла в ЗМІ, про не фінансування дитячого протитуберкульозного санаторію, а по суті його закриття. Згодом фінансування шукали в обласному бюджеті. При цьому очільник МОЗу пан Степанов анонсував, що треба подумати, як такі заклади модернізувати і не закривати. 

В результаті майже за рік, в області дійшли до того, що вирішили створити єдиний регіональний медичний протитуберкульозний центр. Нині є два варіанти:

• об’єднати лише два лікувальних заклади – Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр та Олександрійський протитуберкульозний диспансер.

При цьому, що буде тоді зі Староосотським дитячим та дорослим у Знам’янці санаторіями будуть думати. Йдеться про перепрофілювання цих закладів. 

• об’єднати ці два лікувальних заклади разом із санаторіями. 

НСЗУ фінансуватиме в кожному регіоні лише один протитуберкульозний заклад.

За словами представниці пресслужби НСЗУ Христини Петрик, такий заклад визначає місцевий департамент охорони здоров’я. 

У пакеті медпослуг тариф на лікування дорослих та дітей із туберкульозом у стаціонарних та амбулаторних умовах буде 40 302 грн на рік.

Цьогоріч ведення пацієнтів з туберкульозом зможуть взяти на себе ще й сімейні лікарі. Звісно після лікування таких пацієнтів у стаціонарі. Сімейний лікар буде контролювати вживання пацієнтом ліків та результативність лікування загалом. 

Тариф на такі медичні послуги буде 775 грн на місяць.

Як лікуватимуть онкологію?

В регіоні найбільшим надавачем медпослуг з онкології є Кіровоградський обласний онкоцентр. Його договір з НСЗУ за 2020 рік був на 75,54 млн грн. 

НСЗУ уже погодила онкоцентру пакети гарантованих медичних послуг і на 2021 рік. Усі пакети, які були торік, залишились та додали новий «Амбулаторна допомога». Після підписання договорів стане відомо, яким буде фінансування та які послуги пацієнти онкологічного центру зможуть отримувати безоплатно.

Йдеться про діагностику, госпіталізації, операції, реабілітацію та паліативну допомогу.

До речі, торік пацієнти онкоцентру змогли безоплатно проходити томограф лише з липня. На це передбачили 600 тисяч гривень щомісячно. Однак, якщо кошти закінчувалися, то послуга для пацієнтів ставала вже платною. 

В цьому році НСЗУ також ввела додаткові послуги: якщо лікувальний заклад має специфічне обладнання для променевої терапії, таке як лінійний прискорювач, гаманіж або апарат для  брахітерапії (останнє обладнання є в онкологічному центрі), то вартість лікування збільшується в півтора раза. Лікувальний заклад отримає більше коштів за лікування пацієнтів, при застосуванні цього апарату.

А ще у планах медзакладу придбати сучасний апарат з плануючою системою для променевої терапії. За словами медичного директора обласного клінічного онкологічного центру Ігоря Макарука, це обладнання допоможе уникати ускладнень після лікування.

– Ми на жоден день не припиняли роботу закладу минулого року і продовжуємо працювати сьогодні, але з дотриманням усіх протиепідемічних умов.  Тест на коронавірус необхідний лише тим пацієнтам, які лягають на лікування до стаціонару, – каже онкогінеколог, директор медичний обласного клінічного онкологічного центру Ігор Макарук.

При цьому зазначає, що за час пандемії кількість пацієнтів значно зменшилась. Натомість як це відіб’ється на рівні захворюваності, запущеності, летальності від онкології буде відомо через пів року.

Скільки за пологи?

Зросте цьогоріч тариф на допомогу при пологах до 10 382 грн. Торік це було 8 136 грн. При цьому ще минулого року лікарі говорили, що вартість пологів насправді обходиться в понад 20 тисяч гривень.

Навіть НСЗУ планувала на 2021 рік збільшити тариф на допомогу при пологах до 24 тис. грн. 

Те, що суми у 8 тисяч було недостатньо – підтверджують списки, за якими породіллі й досі скуповуються. У цьому переліку – по кілька флаконів рідкого мила та рулони туалетного паперу.  

 Такі списки

Про свій досвід “Гречці” розповіла 30-річна кропивничанка Аліна, яка торік народила другого малюка. Вдруге народжувала без домовленостей з конкретним лікарем, тому пологи мали б обійтися повністю безоплатно. Так і було: їй сказали, що за ці пологи вже 8 тисяч сплатила держава. Однак не обійшлося без натяків “віддячити” додатково. Так додатково кропивничанка заплатила 2000 грн лікарю та 500 грн – акушерці. 

– Коли сказали “якщо є бажання, то можна віддячити лікарю”, то суму не вказали. Це було моє бажання, оскільки у післяпологовому періоді виникли певні ускладнення і я дійсно вдячна лікареві, який був на зміні за кваліфіковану допомогу в пологах, – зауважила Аліна. 

У цьогорічний пакет допомоги при пологах включили:

• медичну допомогу при неускладнених та ускладнених пологах, зокрема, кесаревому розтині;
• забезпечення можливості партнерських пологів;
• зниження больових відчуттів у жінки під час пологів, зокрема епідуральну анестезію;
• лабораторні дослідження та інструментальні обстеження у цілодобовому режимі; 
•  інтенсивна терапія матері і новонародженого та забезпечення їхнього цілодобового транспортування, у разі ускладнень; 
•  вакцинацію новонародженого;
• лікарські засоби з нацпереліку та витратні матеріали, а також ті лікарські засоби, що закуповуються МОЗ в централізованому порядку;
• харчування під час перебування у стаціонарі.

Серед цьогорічних новинок – ведення вагітності в амбулаторних умовах. Вартість 720 грн на місяць. На цю суму передбачена і низка лабораторних досліджень, інструментальних обстежень, зокрема, УЗД.

Наприклад, кожен похід до лікаря кропивничанці обходився від 150 до 700 грн, залежно від аналізів чи тестів. Згадує, що найдорожчим був перший візит – близько 700 грн: оформлення картки, УЗД і аналізи. 

Загалом на медичну допомогу вагітним, породіллям та новонародженим цьогоріч передбачили близько 6 млрд грн. 

Реформа була на межі: експертна оцінка

Ще перед стартом реформа була на межі через політичні перешкоди, а згодом і ситуацію з коронавірусом. Тобто реформа могла як початися, так і не початися.

Так вважає Інна Іваненко, виконавча директорка благодійного фонду “Пацієнти України”.

– Я б 10 балів поставила тільки за те, що Україна запровадила вчасно медичну реформу і зараз з цього шляху не звертає, – зазначає Інна Іваненко.

За її словами, серед переваг реформи:

• Медичний бюджет лікарень перевели на контракти. Вперше заклади охорони здоров’я отримали управлінську і фінансову незалежність.

– Вони не чекають рознарядку з Києва, який їм спустять бюджет, – каже представниця фонду. – Уже рік вільно розпоряджаються власним бюджетом самостійно. Це революція, бо з’явилася конкуренція. Тобто навіть державна лікарня має боротися за пацієнта.

• Можна побачити прозоро, яка лікарня і скільки отримує за тим чи іншим пакетом допомоги.
• Лікарні почали підвищувати зарплати лікарям і медичному персоналу. А також впроваджувати ініціативи-стимули на місцях із забезпечення лікарів житлом. Усе для того, аби в громадах були лікарі.

Серед невтіленого протягом року:

• У кожному регіоні й лікарні перетворення відбуваються по-різному.

– У когось вони дуже помітні, у когось вони ледь помітні, а в когось взагалі непомітні й стало ще гірше. Бо все залежить від керівника лікарні. Грамотний керівник-менеджер і команду собі побудує, і правильно ресурси розподілить, і зробить так, щоб лікарня була привабливою як для пацієнтів, так і медичного персоналу. І такі приклади по Україні є, – пояснює Інна Іваненко. – На жаль, ручні доплати все ще зберігаються в системі охорони здоров’я. Такі доплати лікарням по суті не стимулювали їх до змін та розвитку.

• Пацієнти скаржаться, що платять в лікарнях.

– Ми досі, як пацієнтська організація, отримуємо багато звернень від пацієнтів про те, що їх тим чи іншим способом змушують платити. Ці неформальні платежі з кишень пацієнтів залишаються. Тут ще не один рік має минути, щоб цю систему ми побороли.

• Більше грошей на реформу.

– Вона недофінансована практично на 50%. Саме тому є неформальні побори з пацієнтів, – уточнює Інна Іваненко.

Саме з 1 квітня 2021 року вже почнуть поступово впроваджувати принцип “гроші ходять за пацієнтом”.

– Коли будуть платити лікарні за послуги надані конкретному пацієнту, а не приблизний обсяг коштів про який звітує лікарня, – пояснює пані Іваненко. – Спочатку за таким принципом буде розподілятися 5% від усього бюджету, а потім цей відсоток прогресивно збільшуватиметься. Це суттєва мотивація і для лікарень набирати собі більше пацієнтів. І для цього їм треба ставати кращим, щоб пацієнт вибрав саме цю лікарню, а не сусідню.

Валерія Жовтун