Гроші і бажання: чому у Кропивницькому досі немає притулку для жертв домашнього насильства

Ковід забрав у міста шелтер

Саме 2020-й мав стати тим роком, коли в Кропивницькому постраждалі від домашнього насильства мали б змогу знайти прихисток навіть з дітьми. 

Адже в місті нині немає притулку, де офіційно можна перебувати матері з дитиною старше 1,5 роки. 

Торік навесні навіть планували відкрити такий притулок на базі міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Однак через пандемію коронавірусу довелося відтермінувати створення шелтеру. Адже, як тоді пояснювали кошти з міського бюджету довелося найперше направляти на медицину. 

За попередніми підрахунками на створення шелтеру потрібні понад 4 млн грн.

Шанс для громади – проєкт від міжнародної підтримки

Цьогоріч ще 15 громад по країні мають шанс отримати підтримку на реалізацію допомоги постраждалим від домашнього насилля. Це фінансова підтримка від урядів Канади та Великої Британії. 

Торік в рамках проєкту “Міста і громади, вільні від домашнього насильства” підтримали створення та роботу 21 притулків, кризових кімнат, денних центрів. Наприклад, в Одесі, Дніпрі, Вінниці, загалом у 15 містах. 

Цьогоріч до них можуть долучитися ще 15 міст і навіть невеличких територіальних громад. 

Один із напрямків діяльності Фонду в Україні – запобігання та протидія гендерно зумовленому насильству, зокрема, шляхом створення кризових центрів, підтримки роботи мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, надання експертної підтримки та підвищення загальної обізнаності у суспільстві. З 2015 року Фонд реалізує програми із запобігання та протидії домашньому насильству.

Як розповів регіональний координатор UNFPA, координатор проєкту “Міста і громади, вільні від домашнього насильства” Костянтин Бойчук, міста-учасники отримають найперше експертну підтримку, консультації й навчання, як налагодити якісну роботу на місцях. Зокрема, це про взаємодію місцевої влади, поліції, медзакладів, громадських організації та загалом активізації громади в протидії домашньому насильстві.  

На створення притулків чи денних центрів, кризових кімнат, потрібне буде співфінансування з громади. За словами пана Бойчука, у цьому плані підхід буде гнучкий, виходячи з планів громади та можливостей співфінансування. 

– Ми застосовуємо гнучкий підхід до нашої підтримки. Але зазвичай наша підтримка складається найперше в навчанні, забезпеченні експертної підтримки, аби ці послуги від початку правильно працювали для постраждалих, – пояснив Костянтин Бойчук. – Водночас ми підтримуємо громади, аби ці послуги були безпечні. Щоб були певні засоби безпеки – тривожні кнопки виклику, системи відеоспостереження, встановлення вікон, решіток, укріплені двері, забезпечення контрольованого входу-виходу, якщо говоримо про притулки й кризові кімнати. А також забезпечення відповідним обладнанням для роботи. 

Який внесок буде з боку громади, а який з Фонду буде обговорений і закріплений меморандумом. 

Фонд підтримуватиме вмотивовані, зацікавлені громади, зокрема, з боку місцевого керівництва до розбудови системи протидії домашньому насильству.  

– Раніше такої системи в Україні не було. Не було спеціалізованих служб, не було спеціальних поліцейських, не було куди звернутися, щоб отримати якісну допомогу, не було місць безпеки, – каже Костянтин Бойчук. – Для того, щоб зміни впроваджувалися, були послуги, їх звичайно треба фінансувати. І згідно з законодавством завдання місцевої влади забезпечити надання послуг. А оскільки це нова сфера, не всі органи влади місцевого рівня знають як це робити й з чого почати. 

Підтримка громади-учасника планується на три роки. В перший рік фокус, за словами пана Бойчука, буде на безпеці, доступі до послуг.  Другий рік зосереджуватись будуть на тому, аби в громаді надавали якісні послуги. Третій рік – робота над тим, аби громада могла самостійно забезпечити повну роботи системи на місці. 

Планують, що перелік відібраних громад оголосять до 12 травня.

– Будемо звичайно розглядати заявку. Ми раніше з Кропивницьким не співпрацювали, але чому ні? Наскільки я знаю там були достатньо зацікавлені, – прокоментував “Гречці” координатор проєкту “Міста і громади, вільні від домашнього насильства” Костянтин Бойчук. – У нас є досвід створення притулків і з нуля, і спільно з громадами, і невеличка підтримка, коли громада бере на себе більшу частину. Будемо дивитися, який варіант підходить до Кропивницького. 

До речі, наступні два роки до програми планують долучити ще 20 громад.

Чи подаватиме заявку Кропивницький?

Нині в Кропивницькому розглядають можливість участі в проєкті. Підтримують ідею депутатки та представниці громадських організацій, що опікуються питаннями протидії домашньому насильству. 

– Цю заявку мають подавати органи місцевого самоврядування. Там  йдеться про призначення відповідального заступника голови місцевого самоврядування, про координаційну раду. Це виходить за повноваження громадської організації. Ми розповсюджували інформацію про можливість, обговорювали з депутатками міської ради необхідність спробувати залучити інвестиції на створення притулку, – прокоментувала ситуацію очільниця громадської організації “Територія успіху” Інга Дуднік.

Наразі відомо, що представлятиме орган місцевого самоврядування директор міського Центру соціальних служб Олег Краснокутський, адже шелтер хочуть створити як структурний підрозділ його Центру. За його словами, наразі напрацювали необхідну нормативну базу для створення шелтеру. Зокрема, прорахували суму – 4,3 млн грн. Йдеться про ремонт приміщення, а також його оснащення до норм безпеки, робочі місця. Ще окремо близько 1,5-2 млн грн щорічно потрібні будуть на його утримання з місцевого бюджету. Орієнтовно в шелтері зможуть отримувати допомогу 21 людина. Це 7 сімейних місць, де зможуть перебувати жінки з дітьми. 

У коментарі “Гречці” пан Краснокутський розповів про нюанси участі в проєкті. 

– Центр прийняття рішення – керівництво міста. Як воно вирішить, так і буде. Ми в принципі маємо намір направити заявку. Думаю, ми це зробимо. Але відверто кажучи, я б не переоцінював цю позицію у створенні такого закладу. Адже його вартість, як і фінансування з місцевого бюджету, це мільйони гривень. 

За його словами, також є окрема держпрограма, в рамках якої планують виділяти  територіям кошти. Наразі і в цьому напрямку працюють. 

– Станом на зараз я не можу сказати чи шелтер буде дійсно створений і коли, – пояснює Олег Краснокутський.

Як розповіла депутатка міськради Катерина Колтунова, завтра, 15 квітня, питання участі громади в проєкті “Міста і громади, вільні від домашнього насильства” мають ще обговорити в міськраді. 

До речі, за даними поліції, торік надійшло 1776 викликів про домашнє насильство, з них підтвердили 778. І вже з початку 2021 року таких викликів уже 438, з них підтвердилася майже половина – 218.

А як у Європі?

Європа випереджає Україну і в плані захисту жертв домашнього насильства. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству над жінками та домашнього насильства і боротьбу з цими явищами, відома як Стамбульська конвенція була  розроблена ще в 2011 році. Відтоді низка країн ратифікували міжнародний акт. Ціль конвенції – захист жінок від насильства, зокрема, домашнього. 

Крім потужної інформаційної кампанії проти насилля в сім’ї, у європейських країнах надають прихисток постраждалим. 

Наприклад, в Австрії ще в 1998 році почав працювати Віденський центр втручання проти насильства в сім’ї. Це визнаний державою заклад захисту жертв, де працюють соцпрацівники та юристи. Де окрім порад та підтримки жертвам домашнього насильства можуть надати притулок. Допомогу надають безплатно, конфіденційно, незалежно від віку, статі та національності.

У сусідній з Україною Польщею також можна отримати допомогу з притулком. Наприклад,  зателефонувавши до Національної служби з надзвичайних ситуацій для жертв насильства в сім’ї «Блакитна лінія», можна отримати підтримку, психологічну допомогу, та дізнатися про притулки, що надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. Телефон 800 120 002 працює цілодобово та без вихідних, а дзвінок безплатний. 

Валерія Жовтун